![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Джерелами шумів є транспорт (автомобільний, авіаційний, річковий та морський), промислові об'єкти, гучномовні пристрої, ліфти, телевізори, музичні інструменти тощо.
Шум буває повітряний (розповсюджується від джерела у повітрі) та структурний (який спричиняється поверхнями конструкцій стін, перекрить, перегородок будівель, які коливаються в звуковому діапазоні). Вібрації можуть передаватись по ґрунту або трубопроводам, які ідуть до будівельних конструкцій, їх коливання і викликає структурний шум.
За фізичною природою шум буває різного походження: механічний (виникає при вібрації поверхні машин, обладнання), аеродинамічний (вентилятори, компресори), електромагнітний (електромеханічні пристрої (ЕМП)) – внаслідок коливання окремих елементів ЕМП (статора, ротора, трансформатора і т.і.) під дією змінного магнітного поля; гідродинамічний (насоси, трубопроводи (гідравлічні удари, навігація, турбулентність руху рідини)).Шум поділяється також на низькочастотний (<400 Гц), середньо частотний (400...1000 Гц), високочастотний (>1000 Гц).
Рівень звукового тиску шумів вимірюють децибелами (дБ), бо органи слуху людини саме пристосовані до них, а не до белів (Б). Це умовні одиниці характеристики сили звуку, які показують, наскільки звук (шум) у логарифмічних відносних величинах вищий за поріг слухового сприйняття людини. Звичайна розмова ведеться в межах інтенсивності звуку 30 – 60 дБ, що відповідає частоті 250 – 8000 Гц. Допустимі межі сили звуку становлять 45 – 85 дБ, больовий поріг – 130 дБ. У разі постійного шуму силою 70 дБ виникає розлад ендокринної та нервової систем, 90 дБ – порушується слух, 120 дБ – з'являється нестерпний фізичний біль. В середині приміщень різного призначення рекомендують діапазони шумів: для сну, відпочинку – 30–45 дБ; для виробничих приміщень – 56–70 дБ (норматив шуму в житлових приміщеннях: вночі – 30 дБ, вдень – 40 дБ).
Граничне допустимі норми шуму залежать від частоти звуку. Низькочастотні шуми за рівня до 100 дБ не завдають особливої шкоди слуху. Проте високочастотні (f=1.103…4´103 Гц) є небезпечними при рівнях понад 75–80 дБ. В концертних залах інтенсивність звуку досягає 120 дБ. Для порівняння наведемо кілька прикладів інтенсивності шумів: цокання годинника – близько 30, шелест листя і тихий шепіт на відстані 1 м – 10–15 дБ (звуковий комфорт), рух вагона метро і вантажної машини – 90–95, поїзда – 95–100, робота телевізора – 80–95, літака в повітрі – 105 дБ. Також ритмічний шум з рівнем 110 дБ може викликати так зване звукове сп’яніння внаслідок резонансу клітинних структур. Це явище дуже негативно впливає на нервову систему. Звуки >150 дБ не переноситься людиною, при 165 дБ гинуть тварини. Шум в 180 дБ викликає тріщини в металі, 190 дБ – вириває заклепки та інші крепьожні деталі з металоконструкцій, які руйнуються. Тому не тільки чистота довкілля (повітря, води, ґрунту) є залогом здоров’я людини, але й тиша. При L > 85 дБ повинні бути встановлені попереджувальні знаки «обережно-шум». При L > 90 дБ треба застосовувати індивідуальні засоби захисту – ЗІЗ; при L > 135 дБ – не можна перебувати в таких зонах, навіть короткий час.
Шум знижує продуктивність праці на 30...60%, викликає помилки при розрахунках – до 50%. Зниження шуму навіть на 1 дБ збільшує продуктивність праці на 1.5%, зменшує захворюваність – на 15%.
Шум і вібрація зустрічаються практично в усіх галузях виробництва та в навколишньому середовищі. Для успішного вирішення проблеми захисту довкілля від шуму необхідно вміти оцінити його рівні – L, дБ:
L=10 lg (I/I0)=20 lg (P/P0) (9.1)
де І – інтенсивність звуку, Вт/м2, Р – звуковий тиск, Па, в певній точці простору, I0 і P0 – порогові значення, які відчуває людина (I0=10–12 Вт/м2, Р0=2·10–5 Па).
Постійний шум (рівень якого не збільшується протягом 8 год. понад 5 дБ) нормується рівнем звукового тиску (РЗТ) – L, дБ, в октавних смугах із середньо геометричними частотами, Гц: 63, 125, 250, 500,1000, 2000, 4000, 8000, а непостійний шум (змінюється >5 дБ) – за інтегральною оцінкою як еквівалентний шум – LА, екв, дБА, або за максимальним рівнем звука:
L А, екв = 10 lg ( 0,01 ti . 10 0,1 Li) (9.2)
де Li і ti – рівень та відносний час дії і-того джерела шуму.
Допустимі рівні шуму наведені в таблиці 9.1.
Таблиця 9.1 – Санітарні норми шуму (Сан П і Н №3077-84)
Приміщення, території | Час доби | L, дБ в октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц | La, екв дБА | La дБА | |||||||
Лікарні, санаторії | 7...23 | ||||||||||
23...7 | |||||||||||
Квартири, аудиторії | 7...23 | ||||||||||
23...7 | |||||||||||
Вокзали | |||||||||||
Території, що примикають до жилих домівок, лікарень | 7...23 | ||||||||||
23...7 |
Шум не повинен перевищувати допустимі рівні з врахуванням поправок (табл. 9.2).
(9.3)
де – нормативний шум (табл. 9.1),
сума поправок (табл. 9.2).
Дуже небезпечний транспортний шум, нормативи його дивись таблиця 9.3 (Європейська економічна комісія ООН визначила максимально допустимі рівні шуму: для легкових автомобілів — 80 дБ, автобусів і вантажних машин — 81—88 дБ).
Таблиця 9.2 – Поправки до L доп .
Район впливу | Умови | Поправка Dі, дБ або дБА |
Характер шуму | Широкополосний шум Тональний або імпульсний шум | -5 |
Місце розташування об’єкту | Курортний, місця відпочинку Новий проектуємий житл район Район діючих житл масивів | -5 +5 |
Примітка: 1. Поправку 2 враховують тільки для зовнішніх шумів. 2. Поправку +5 дБ не слід враховувати для споруд, що будуються на території діючого жил масиву. |
Таблиця 9.3 – Транспортний шум, дБА (ГОСТ27436-87)
Легкові автомобілі | Автобуси | Грузові автомобілі | Мотоцикли |
79...80 | 81...84 | 78...85 |
При дії двох джерел шуму, L розраховується за наступною формулою:
L=L1+DL (9.4)
де L1– більший шум з 2-х джерел, DL – поправка (табл. 9.4).
Таблиця 9.4 – Величина поправки DL
Різниця рівнів 2-х джерел, дБ | |||||||||||||
DL, дБ | 2,5 | 1,8 | 1,5 | 1,2 | 1,0 | 0,8 | 0,6 | 0,5 | 0,4 | 0,2 |
Тобто, якщо рівні двох шумів різняться на дБ, DL – нехтують і приймають L за L1.
Від декількох джерел (n) L розраховують за формулою 9.5:
L = 10 lg 10 0,1 Li (9.5)
Більш ефективна боротьба з шумом – в джерелі його виникнення, ніж на шляху розповсюдження.
Застосовуються:
1) архітектурно-планувальні заходи
– раціональні акустичні рішення споруд, технологічного обладнання, робочих місць,
– раціональне акустичне розміщення зон і режиму руху транспортних засобів та потоків;
– створення шумозахисних зон (зелені насадження в 200-250 м знижують шум на 10 дБ, особливо ВЧ-шум, краще захищають від шуму клен, липа, тополя, в’яз);
2) акустичні засоби
– засоби звукоізоляції (звукоізоляція, віброізоляція (кожухи, кабіни, акустичні екрани). Зниження шуму складає DL=20...35 дБ;
– засоби звукопоглинання матеріалом з коефіцієнтом звукопоглинання 0,2) (облицювальні матеріали, об’ємні поглинаючі звуку), DL=10...15 дБ;
– засоби віброізоляції (віброізолюючі опори, пружні матеріали, конструктивні розриви);
– засоби демпфування (за характеристикою – лінійні, нелінійні, за видом – елементи з сухим тертям, елементи з в’язким тертям, елементи з внутрішнім тертям);
– глушники шуму (адсорбційні, реактивні, комбіновані);
3) організаційно-технічні
– використання малошумних технологічних процесів;
– оснащення шумних машин засобами дистанційного керування;
– удосконалення технології ремонту та обслуговування;
– використання малошумних машин та механізмів;
– застосування раціональних режимів праці та відпочинку.
Оцінити звукоізоляційну та поглинаючу здатність матеріалів та конструкцій можливо наступним чином:
– для кожухів, які повністю закривають агрегат, характеристика звукоізоляції R визначається за формулою:
R = DL – 10.lga (9.6)
де DL – різниця рівнів звуку всередині та зовні кожуху, дБ, a – коефіцієнт звукопоглинання матеріалу кожуху (табл. 9.5).
Таблиця 9.5 – Акустичні характеристики матеріалів
Матеріал | Товщина, мм | Коефіцієнт звукопоглинання a в октавних смугах з середньо геометричними частотами, Гц | |||||||
Плити мінераловатні | 0,02 | 0,11 | 0,30 | 0,85 | 0,90 | 0,78 | 0,73 | 0,59 | |
Пінополістирол | – | 0,04 | 0,13 | 0,18 | 0,40 | – | – | – | |
Пінополіуретан | – | 0,18 | 0,30 | 0,74 | 0,52 | – | – | – | |
Міпора | – | 0,12 | 0,29 | 0,55 | 0,67 | 0,62 | 0,85 | – | |
Деревинно-волокниста плита | – | 0,32 | 0,05 | 0,41 | 0,57 | 0,53 | – | ||
Комірчастий бетон | – | 0,42 | 0,63 | 0,76 | 0,61 | 0,65 | 0,53 | – |
Звукоізолюючу здатність R, дБ на середніх частотах одношаровою перегородкою можна розрахувати, знаючи характеристику огорожі:
R=20.lg(m.f)–60 (9.7)
де m – поверхнева густина звукоізоляційного матеріалу (маса 1 м2 в кг), f – частота, Гц.
Таблиця 9.6 – Звукоізоляція повітряного шуму екранами
Дата публикования: 2015-04-06; Прочитано: 176 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!