Top_of_page

Cтандартні заголовочні файли включаються у вихідну програму за допомогою директиви препроцесора #include. Наприклад:

#include <stdio.h> /* включення файлу stdio.h у вихідну програму*/

#include <math.h> /* включення файлу math.h у вихідну програму*/

У файлі stdio.h (st an d art i nput/ o utput h eader – заголовний файл вводу/ виводу) містяться оголошення функцій (прототипи) вводу/виводу, зокрема для стандартних бібліотечних функцій printf та scanf.

У файлі math.h знаходяться прототипи стандартних бібліотечних математичних функцій. Перелік цих функцій наведено в табл. 5.

Таблиця 5

Продовження таблиці 5

ФУНКЦІЯ ВВЕДЕННЯ ДАНИХ SCANF

За допомогою функції scanf відбувається з читування значень із стандартного пристрою вводу (клавіатури) і присвоєння їх змінним вихідної програми.

Приклади:

int x;

.....

scanf( “ %d ”, & x ); /* зчитування із клавіатури та присвоєння змінній x значення цілого типу */

int x;

double y;

.....

scanf( “ %d %lf ”, & x, & y ); /* зчитування із клавіатури та присвоєння змінній x значення цілого типу, а змінній y – значення типу double */

ФУНКЦІЯ ВИВОДУ ДАНИХ PRINTF

За допомогою функції printf здійснюється вивід інформації на дисплей.Синтаксис виклику функції printf має наступний вигляд:

printf (керуючий текстовий рядок, аргумент1, аргумент2,…);

У керуючому текстовому рядку може міститися інформація двох різних видів:

· символи що друкуються текстуально;

· специфікації формату;

аргумент1, аргумент2… – параметри що виводяться, які можуть бути змінними, константами чи виразами, що обчислюються перед виводом на друк.

У випадку виводу текстового фрагменту на екран дисплея, керуючий текстовий рядок являє собою текстовий фрагмент.

Наприклад:

printf ( “ Текстовий рядок ” );

У цьому випадку на екран буде виведено текстовий рядок.

У випадку виводу числових даних на екран дисплея, керуючий текстовий рядок повинен містити специфікації формату. Окрім того, після керуючого текстового рядка необхідно задати список аргументів, кількість яких повинна відповідати кількості специфікацій формату. Перший аргумент співставляємо з першою специфікацією формату, другий аргумент – з другою і т.д.

Приклад:

printf ( “ Значення змінних а = %d та b = %lf ”, x, y );

де “ значення змінних a = та b = ” – текстовий рядок, що містить специфікації формату %d і %lf.

x, y – аргументи.

Інформація, що буде виведена на екран дисплею, матиме вигляд (вважається, що x та y було попередньо присвоєно відповідні значення 5 та 3.14):

Значення змінних а = 5 та b = 3.14

Специфікація формату визначається типом аргумента згідно з табл. 6.

Таблиця 6

СТРУКТУРА ТИПОВОЇ ПРОГРАМИ

#include <stdio.h> /* включення файлів stdio.h та math.h */

#include <math.h> /* у вихідну програму*/

void main(void) /* визначення головної функції*/

{

int x = 5; /* визначення змінної х (оголошення з ініціалізацією значення */

double y, z; /* оголошення змінних у та z*/

scanf(“%lf”, & y ); /* зчитування з клавіатури значення типу double та присвоєння його змінній y */

z=x+pow(y,2);

printf(“ x = %d, z = %lf ”, x, z ); /* вивід на дисплей значень зміннихx та z */

}

ЗАДАЧІ НА ЛІНІЙНІ СТРУКТУРИ

1) Дано два числа а та b. Отримати їх суму, різницю та добуток.

2) Дано два дійсних числа x та у. Отримати .

3) Дана довжина ребра куба. Знайти площу грані, площу повної поверхні та об'єм цього куба.

4) Дано два дійсні позитивні числа. Знайти середнє арифметичне та середнє геометричне цих чисел.

5) Дані катети прямокутного трикутника. Знайти його гіпотенузу та площу.

6) Визначити периметр правильного n-кутника, описаного біля кола радіусу r.

7) Дана сторона рівностороннього трикутника. Знайти площу цього трикутника.

8) Відома довжина кола. Знайти площу кругу, обмеженого цим колом.

9) Знайти площу кільця, внутрішній радіус якого дорівнює 20, а зовнішній – заданому числу r (r>20).

10) Знайти площу рівнобічної трапеції з основами a та b та кутом α при більшій основі а.

11) Обчислити відстань між двома точками з координатами x₁, y₁ та x₂, y₂.

12) Трикутник заданий координатами своїх вершин. Знайти його периметр та площу.

13) Знайти площу сектора, радіус якого дорівнює 3,7, а дуга містить задане число радіан j.

14) Дано дійсне число . Не користуючись жодними іншими арифметичними операціями, крім множення, отримати:

a) за дві операції;

b) за чотири операції;

c) за чотири операції;

15) Дано дійсне число . Не користуючись жодними іншими арифметичними операціями, крім множення, отримати:

a) за три операції;

b) за три операції;

c) за чотири операції;

16) Дано дійсне число . Не користуючись жодними іншими арифметичними операціями, крім множення, отримати:

a) та за чотири операції;

b) та за п'ять операцій;

c) , , за шість операцій;

17) Дано дійсне число . Не користуючись жодними іншими арифметичними операціями, крім множення, отримати:

a) та за п'ять операцій;

b) та за шість операцій;

c) , , за шість операцій.