![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Приклади не правильних ідентифікаторів:
a+b
Temp
Top of page
Компілятор мови C розглядає букви верхнього і нижнього регістрів як різні символи. Тому наступні ідентифікатори є різними:
Add
ADD
ADD
Ключові слова – наперед визначенні індетифікатори, які мають спеціальне значення для компілятора мови C. Ключові слова не можна використовувати як ідентифікатори. Перелік ключових слів наводиться у табл.2.
Таблиця 2
auto | do | for | return | switch |
break | double | goto | short | typedef |
case | else | if | signed | union |
char | enum | int | sizeof | unsigned |
continue | extern | long | static | void |
default | float | register | struct | while |
Коментар – це послідовність символів, яка сприймається компілятором мови C як окремий символ пропуску та ігнорується.
Синтаксис коментаря має наступний вигляд:
/* < символи > */
Приклад коментаря:
/* це коментар */
Коментарі можуть займати більше одного рядка програмного тексту:
/* Коментар може займати
декілька рядків */
Коментарі не можуть містити вкладених коментарів, тому наступний приклад буде помилковим:
/* Неприпустимі /* вкладені */ коментарі */
БАЗОВІ ТИПИ ДАНИХ
У мові C реалізовано набір типів даних, які називаються “базовими” типами.
До базових типів відносяться: цілі знакові, цілі беззнакові, з плаваючою крапкою. Типи, їх імена та розмір пам’яті в байтах, яку займають дані цих типів у ІBM РС сумісних персональних комп’ютерах, наведено у табл. 3.
Таблиця 3
Базові типи | Назва | Довжина, байт | Діапазон значень | ||
Цілі знакові типи | |||||
Символьний Цілий Короткий цілий Довгий цілий | сhar int shortабо short int longабоlong int | 2 або 4 | –128...127 – 32768...32767 – 231....231 –1 | ||
Цілі беззнакові типи | |||||
Символьний Цілий Коротк. цілий Довгий цілий | unsigned char unsignedабоunsigned int unsigned short unsigned long | 2 або 4 | 0...255 0...65535 – 232….232 –1 | ||
Типи з плаваючою комою | |||||
Плаваючий Плаваючий довгий | float doubleабоlong float | – 231....231 –1 10-38...1038 | |||
ОПЕРАЦІЇ
Операції – це комбінації символів, що специфікують дії по перетворенню значень. В таблиці 4. представлений перелік операцій. Операції повинні використовуватися так, як вони представлені в таблиці, без символів пропуску між символами в тих операціях, які представлені декількома символами (за винятком умовної операції).
Таблиця 4
Операція | Назва | Операція | Назва |
! | Логічне НІ | && | Логічне І |
~ | Зворотний код | || | Логічне АБО |
+ | Додавання; унарний плюс | , | Послідовне виконання |
– | Віднімання; унарний мінус | ?: | Умовна операція |
* | Множення; значення за адресою | + + | Інкремент |
/ | Ділення | – – | Декремент |
% | Остача від ділення | = | Просте присвоювання |
<< | Зсув вліво | + = | Присвоювання з додаванням |
>> | Зсув вправо | – = | Присвоювання з відніманням |
< | Менше | * = | Присвоювання з перемноженням |
<= | Менше чи рівне | / = | Присвоювання з діленням |
> | Більше | % = | Присвоювання з залишком від ділення |
>= | Більше чи рівне | >> = | Присвоювання з зсувом вправо |
= = | Рівне | << = | Присвоювання з зсувом вліво |
! = | Не рівне | & = | Присвоювання з порозрядним І |
& | Порозрядне І; адресація | | = | Присвоювання з пороз-рядним АБО |
| | Порозрядне АБО | ^ = | Присвоювання з пороз-рядним АБО з виключенням (Присвоювання з порозрядним додаванням за модулем 2) |
Продовження таблиці 4
^ | Порозрядне АБО з виключенням (порозрядне додавання за модулем 2) | sizeof[1] | Розмір об’єкту |
Присвоєння змінним деякого значення здійснюється за допомогою операції присвоєння. Синтаксис:
< змінна > = < вираз >
де < змінна > - ім'я змінної (правильний ідентифікатор);
< вираз > – константа (ім'я або значення), вираз, виклик функції, тип яких сумісний з типом змінної.
ЗАГОЛОВОЧНІ ФАЙЛИ [2]
Cтандартні заголовочні файли включаються у вихідну програму за допомогою директиви препроцесора #include. Наприклад:
#include <stdio.h> /* включення файлу stdio.h у вихідну програму*/
#include <math.h> /* включення файлу math.h у вихідну програму*/
У файлі stdio.h (st an d art i nput/ o utput h eader – заголовний файл вводу/ виводу) містяться оголошення функцій (прототипи) вводу/виводу, зокрема для стандартних бібліотечних функцій printf та scanf.
У файлі math.h знаходяться прототипи стандартних бібліотечних математичних функцій. Перелік цих функцій наведено в табл. 5.
Таблиця 5
Функція | Короткий опис |
abs(x) | Знаходження абсолютного значення виразу типу int |
atan(x) | Обчислення арктангенса |
atan2(x,y) | Обчислення арктангенса від y/x |
acos(x) | Обчислення арккосинуса |
asin(x) | Обчислення арксинуса |
cabs(x) | Знаходження абсолютного значення комплексного числа |
ceil(x) | Знаходження найменшого цілого, більшого чи рівного х |
cos(x) | Обчислення косинуса |
cosh(x) | Обчислення гіперболічного косинуса |
exp(x) | Обчислення функції експоненти |
fabs(x) | Знаходження абсолютного значення типу double |
floor(x) | Знаходження найбільшого цілого, меншого чи рівного х |
Продовження таблиці 5
fmod(x/y) | Знаходження залишку від ділення х/y |
frexp(x) | Розкладання х як добутку мантиси на експоненту 2n |
labs(x) | Знаходження абсолютного значення типу long |
ldexp(x) | Обчислення x * 2exp |
log(x) | Обчислення натурального логарифма |
log10(x) | Обчислення десяткового логарифма |
pow(x,y) | Обчислення х в степені у |
sin(x) | Обчислення синуса |
sinh(x) | Обчислення гіперболічного синуса |
sqrt(x) | Знаходження квадратного корня |
tan(x) | Обчислення тангенсу |
tanh(x) | Обчислення гіперболічного тангенсу |
ФУНКЦІЯ ВВЕДЕННЯ ДАНИХ SCANF
За допомогою функції scanf відбувається з читування значень із стандартного пристрою вводу (клавіатури) і присвоєння їх змінним вихідної програми.
Приклади:
int x;
.....
scanf( “ %d ”, & x ); /* зчитування із клавіатури та присвоєння змінній x значення цілого типу */
int x;
double y;
.....
scanf( “ %d %lf ”, & x, & y ); /* зчитування із клавіатури та присвоєння змінній x значення цілого типу, а змінній y – значення типу double */
ФУНКЦІЯ ВИВОДУ ДАНИХ PRINTF
За допомогою функції printf здійснюється вивід інформації на дисплей.Синтаксис виклику функції printf має наступний вигляд:
printf (керуючий текстовий рядок, аргумент1, аргумент2,…);
У керуючому текстовому рядку може міститися інформація двох різних видів:
· символи що друкуються текстуально;
· специфікації формату;
аргумент1, аргумент2… – параметри що виводяться, які можуть бути змінними, константами чи виразами, що обчислюються перед виводом на друк.
У випадку виводу текстового фрагменту на екран дисплея, керуючий текстовий рядок являє собою текстовий фрагмент.
Наприклад:
printf ( “ Текстовий рядок ” );
У цьому випадку на екран буде виведено текстовий рядок.
У випадку виводу числових даних на екран дисплея, керуючий текстовий рядок повинен містити специфікації формату. Окрім того, після керуючого текстового рядка необхідно задати список аргументів, кількість яких повинна відповідати кількості специфікацій формату. Перший аргумент співставляємо з першою специфікацією формату, другий аргумент – з другою і т.д.
Приклад:
printf ( “ Значення змінних а = %d та b = %lf ”, x, y );
де “ значення змінних a = та b = ” – текстовий рядок, що містить специфікації формату %d і %lf.
x, y – аргументи.
Інформація, що буде виведена на екран дисплею, матиме вигляд (вважається, що x та y було попередньо присвоєно відповідні значення 5 та 3.14):
Значення змінних а = 5 та b = 3.14
Специфікація формату визначається типом аргумента згідно з табл. 6.
Таблиця 6
Специфікація формату | Тип аргумента |
%і або %d | цілий знаковий |
%с | символьний |
%s | текстовий рядок |
%e | з плаваючою крапкою (eкспоненціальний запис) |
%f | з плаваючою крапкою (десятковий запис) |
%lf | з плаваючою крапкою подвійної точності (десятковий запис). |
%u | цілий беззнаковий |
СТРУКТУРА ТИПОВОЇ ПРОГРАМИ
#include <stdio.h> /* включення файлів stdio.h та math.h */
#include <math.h> /* у вихідну програму*/
void main(void) /* визначення головної функції*/
{
int x = 5; /* визначення змінної х (оголошення з ініціалізацією значення */
double y, z; /* оголошення змінних у та z*/
scanf(“%lf”, & y ); /* зчитування з клавіатури значення типу double та присвоєння його змінній y */
z=x+pow(y,2);
printf(“ x = %d, z = %lf ”, x, z ); /* вивід на дисплей значень зміннихx та z */
}
ЗАДАЧІ НА ЛІНІЙНІ СТРУКТУРИ
1) Дано два числа а та b. Отримати їх суму, різницю та добуток.
2) Дано два дійсних числа x та у. Отримати .
3) Дана довжина ребра куба. Знайти площу грані, площу повної поверхні та об'єм цього куба.
4) Дано два дійсні позитивні числа. Знайти середнє арифметичне та середнє геометричне цих чисел.
5) Дані катети прямокутного трикутника. Знайти його гіпотенузу та площу.
6) Визначити периметр правильного n-кутника, описаного біля кола радіусу r.
7) Дана сторона рівностороннього трикутника. Знайти площу цього трикутника.
8) Відома довжина кола. Знайти площу кругу, обмеженого цим колом.
9) Знайти площу кільця, внутрішній радіус якого дорівнює 20, а зовнішній – заданому числу r (r>20).
10) Знайти площу рівнобічної трапеції з основами a та b та кутом α при більшій основі а.
11) Обчислити відстань між двома точками з координатами x1, y1 та x2, y2.
12) Трикутник заданий координатами своїх вершин. Знайти його периметр та площу.
13) Знайти площу сектора, радіус якого дорівнює 3,7, а дуга містить задане число радіан j.
14) Дано дійсне число . Не користуючись жодними іншими арифметичними операціями, крім множення, отримати:
a) за дві операції;
b) за чотири операції;
c) за чотири операції;
15) Дано дійсне число . Не користуючись жодними іншими арифметичними операціями, крім множення, отримати:
a) за три операції;
b) за три операції;
c) за чотири операції;
16) Дано дійсне число . Не користуючись жодними іншими арифметичними операціями, крім множення, отримати:
a) та
за чотири операції;
b) та
за п'ять операцій;
c) ,
,
за шість операцій;
17) Дано дійсне число . Не користуючись жодними іншими арифметичними операціями, крім множення, отримати:
a) та
за п'ять операцій;
b) та
за шість операцій;
c) ,
,
за шість операцій.
Дата публикования: 2015-04-06; Прочитано: 663 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!