Змістовний модуль 3: Артрологія

1. Тема 8: З’ЄДНАННЯ КІСТОК, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. ОЗНАКИ СУГЛОБІВ ТА ВИДИ РУХІВ У СУГЛОБАХ.

2. Мета заняття: вивчити на препаратах, схемах та малюнках особливості з’єднання кісток. Визначити головні ознаки суглобів, розглянути їх класифікацію за цими ознаками. Розглянути, як форма суглобів впливає на їх рухомість. Вивчити види рухів та вісі, навколо яких відбуваються окремі рухи.

3. Базовий рівень знань:

3.1 З курсу біології - філогенез кісток та їх з’єднань.

3.2 З курсу анатомії – будова відділів скелета тулуба та кінцівок.

4. Програма самопідготовки студентів до теми:

4.1 Визначити, які виділяють види з’єданнь кісток та за якими ознаками.

4.2 Вивчити ознаки суглобів.

4.3 Вивчити класифікацію видів рухів у суглобах.

4.4 Вивчити класифікаційні ознаки суглобів за формою, за рухомістю, за наявністю допоміжних структур та ін.

5. Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:

5.1 Вивчити визначення безперервних, перервних та перехідних з’єднань.

5.2 Вивчити класифікацію безперервних з’єднань (синартрозів). Визначити на препараті різні види синдесмозів, синхондрозів, синостозів, синсаркозів (запам’ятати приклади).

5.3 Визначити на препараті та вивчити головні ознаки перервних з’єднань (діартрозів). Запам’ятати приклади.

5.4 Визначити та вивчити допоміжні ознаки суглобів. Вивчити визначення комплексних, комбінованих, простих, складних суглобів.

5.5 Вивчити та визначити на препараті напівперервні з’єднання. Запам’ятати приклади.

5.6 Вивчити види рухів у суглобах. На препараті визначити, навколо яких осей відбуваються ті чи інші рухи.

5.7 Запишіть у зошит класифікацію з’єднань кісток, головні ознаки суглобів, види рухів.

6. Вихідний рівень знань та вмінь.

6.1 Знайти і показати на препараті синдесмози, навести їх класифікацію.

6.2 Знайти і показати на препараті синхондрози, навести їх класифікацію.

6.3 Знайти і показати на препараті синостози.

6.4 Знати загальний план будови і класифікацію суглобів.

6.5 Знайти на препараті суглобові поверхні на різних кістках тулуба і кінцівок

6.6 Знати основні рухи, які можливі у суглобах.

6.7 Вміти визначати на рентгенограмі суглоби тулуба і кінцівок та кістки, що їх утворюють.

6.8 Вивчити вікові відмінності кісток.

7. Форми та методи самоконтролю:

7.1 Тести:

7.1.1 Який вид з’єднань присутній між тілом груднини та мечоподібним відростком?

A. Синдесмоз.

B. Симфіз. *

C. Синостоз.

7.1.2 У яких ребрах відсутні реброво-поперечні суглоби?

A. ХІ-ХІІ. *

B. ІХ-Х.

C. ІХ-ХІІ.

7.1.3 До якого виду з’єднань належить вклинення?

A. Синдесмоз. *

B. Симфіз.

C. Синостоз.

7.1.4 З’єднання яких кісток грудної клітки класифікується як постійний синхондроз?

A. Груднини і ключиці.

B. Груднини та ІІ ребра.

C. Груднини та І ребра. *

7.1.5 Яка з перелічених зв’язок обмежує рух плечової кістки вгору?

A. Надплечово-ключична.

B. Дзьобо-надплечова. *

C. Дзьобо-ключична.

7.1.6 Виберіть серед перелічених кісток приклад синостозів:

A. Плечова кістка.

B. Крижова кістка. *

C. Стегнова кістка.

7.1.7 Які з перелічених з’єднань належать до симфізів?

A. З’єднання стегнової і тазової кісток.

B. З’єднання клубової і крижової кісток.

C. З’єднання правої і лівої лобкової кісток. *

7.2 Контрольні питання:

7.2.1 Дайте визначення синдесмозів. Наведіть приклади.

7.2.2 Дайте класифікацію синдесмозів, наведіть приклади.

7.2.3 Дайте визначення синхондрозів. Наведіть приклади.

7.2.4 Дайте класифікацію синхондрозів, наведіть приклади.

7.2.5 Дайте визначення синостозів. Наведіть приклади.

7.2.6 Дайте визначення синсаркозів. Наведіть приклади.

7.2.7 Дайте визначення симфізів. Наведіть приклади.

7.2.8 Назвіть основні ознаки суглобів.

7.2.9 Назвіть допоміжні утворення суглобів.

7.2.10Що таке прості та складні суглоби? Наведіть приклади.

7.2.11Що таке комбіновані суглоби? Наведіть приклади.

7.2.12Що таке комплексні суглоби? Наведіть приклади.

7.2.13Які рухи відбуваються у суглобі навколо фронтальної осі? Наведіть приклади.

7.2.14Які рухи відбуваються у суглобі навколо сагітальної осі? Наведіть приклади.

7.2.15Які рухи відбуваються у суглобі навколо вертикальної осі? Наведіть приклади.

7.2.16Як класифікуються суглоби за формою?

7.2.17Наведіть приклади циліндричних, блокоподібних, гвинтоподібних суглобів.

7.2.18Наведіть приклади еліпсоподібних, виросткових, сідлоподібних суглобів.

7.2.19Наведіть приклади кулястих, чашоподібних, плоских суглобів.

1. Тема 9: З’ЄДНАННЯ РЕБЕР З ХРЕБЦЯМИ ТА ГРУДНИНОЮ. ГРУДНА КЛІТКА. З’ЄДНАННЯ КІСТОК ПОЯСУ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ.

2. Мета заняття: вивчити на препаратах, схемах та малюнках особливості з’єднання хребців, ребер, груднини, кісток поясу верхньої кінцівки. Вміти надати класифікацію цих з’єднань, вивчити особливості їх будови.

3. Базовий рівень знань:

3.1 З курсу біології - філогенез кісток та їх з’єднань.

3.2 З курсу анатомії - класифікація з’єднань кісток, будова відділів скелета тулуба і кінцівок.

4. Програма самопідготовки студентів до теми:

4.1 Визначити, які види з’єданнь кісток присутні між хребцями і ребрами, навести приклади усіх типів з’єднань.

4.2 Вивчити та класифікувати суглоб головки ребра та реброво-поперечні суглоби.

4.3 Вивчити з’єднання ребер та груднини, провести класифікацію усіх типів з’єднання, які присутні між цими кістками.

4.4 Розглянути, чим утворені стінки грудної клітки та які види з’єднань присутні в ній.

4.5 Вивчити класифікацію з’єднань між кістками поясу верхньої кінцівки. Навести приклади.

5. Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:

5.1 Визначити на препараті, які суглобові поверхні утворюють суглоб головки ребра.

5.2 Визначити на препараті, які анатомічні структури приймають участь в утворенні реброво-поперечних суглобів.

5.3 Визначити на препараті, які кістки утворюють груднинно-реброві суглоби.

5.4 Визначити на препараті, чим утворені стінки грудної клітки.

5.5 Вивчити, які безперервні з’єднання присутні між кістками грудної клітки. Навести приклади синдесмозів, синостозів, синхондрозів, симфізів.

5.6 Вивчити та визначити на препараті безперервні з’єднання між лопаткою, ключицею та кістками грудної клітки.

5.7 Визначити на препараті суглобові поверхні, які утворюють груднинно-ключичний суглоб.

5.8 Вивчити та знайти на препараті суглобові поверхні, які утворюють надплечово-ключичний суглоб. Дати характеристику та провести класифікацію цього з’єднання. Які рухи можливі у цьому суглобі?

5.9 Знайдітьна препаратах зв’язки лопатки.

5.10 Розглянути рентгенограми суглобів поясу верхньої кінцівки. Визначити, які кістки утворюють ці суглоби.

5.11 Записати у зошит класифікацію суглобів грудної клітки та поясу верїньої кінцівки.

6. Вихідний рівень знань та вмінь.

6.1 Знати загальний план будови грудної клітки та кісток, з яких вона складається.

6.2 Знайти на препараті груднинно-реброві суглоби.

6.3 Знайти і показати на препараті суглоб головки ребра та реброво-поперечні суглоби.

6.4 Знайти зв’язки лопатки.

6.5 Знайти та показати на препараті надплечово-ключичний та груднинно-ключичний суглоби. Надати повну їх класифікацію.

6.6 Знати основні рухи, які можливі у з’єднаннях грудної клітки та поясу верхньої кінцівки.

6.7 Вміти на рентгенограмі визначити суглоби тулуба і поясу верхньої кінцівки та кістки, які їх утворюють.

7. Форми та методи самоконтролю:

7.1 Тести:

7.1.1 Який вид з’єднань присутній між тілом груднини та мечоподібним відростком?

A. Синдесмоз.

B. Симфіз. *

C. Синостоз.

7.1.2 У яких ребер відсутні реброво-поперечні суглоби?

A. ХІ-ХІІ. *

B. ІХ-Х.

C. ІХ-ХІІ.

7.1.3 До якого виду суглобів належить надплечово-ключичний суглоб?

A. Плоский. *

B. Блокоподібний.

C. Еліпсоподібний.

7.1.4 З’єднання яких кісток грудної клітки класифікується як постійний синхондроз?

A. Груднини і ключиці.

B. Груднини та ІІ ребра.

C. Груднини та І ребра. *

7.1.5 Яка з перелічених зв’язок обмежує рух плечової кістки вгору?

A. Надплечово-ключична.

B. Дзьобо-надплечова. *

C. Дзьобо-ключична.

7.2 Контрольні питання:

7.2.1 Назвіть суглоби, які входять до складу реброво-хребцевих суглобів.

7.2.2 Якими за формою є суглоб головки ребра та реброво-поперечний суглоб?

7.2.3 Які ребра не утворюють реброво-поперечних суглобів?

7.2.4 Перелічіть зв’язки, що укріплюють груднинно-реброві суглоби.

7.2.5 Назвіть зв’язки, що укріплюють реброво-хребцеві суглоби.

7.2.6 Перелічіть види з’єднань, які зустрічаються у грудній клітці. Наведіть приклади.

7.2.7 Назвіть, чим утворена верхня апертура грудної клітки.

7.2.8 Які анатомічні структури утворюють нижню апертуру грудної клітки?

7.2.9 Наведіть приклади постійних синхондрозів грудної клітки.

7.2.10Назвіть суглоби кісток поясу верхньої кінцівки.

7.2.11Перелічіть синдесмози між кістками поясу верхньої кінцівки.

7.2.12Наведіть класифікацію груднинно-ключичного суглоба.

7.2.13Приведіть приклад синсаркозів поясу верхньої кінцівки.

1. Тема 10: З’ЄДНАННЯ КІСТОК ТАЗА. ТАЗ У ЦІЛОМУ. РОЗМІРИ ТА СТАТЕВІ ОСОБЛИВОСТІ ТАЗА. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТА РЕНТГЕНАНАТОМІЯ СУГЛОБІВ ТУЛУБА ТА КІНЦІВОК.

2. Мета заняття: вивчити на препаратах, схемах та малюнках особливості з’єднання кісток тазу між собою та структури, які вони утворюють (малий та великий таз), їх розміри та статеві особливості. Розглянути на рентгенограмах особливості будови та вікові ознаки суглобів тулуба та кінцівок.

3. Базовий рівень знань:

3.1 З курсу біології - філогенез кісток та їх з’єднань.

3.2 З курсу анатомії – класифікація з’єднань кісток, будова відділів скелета тулуба і кінцівок.

4. Програма самопідготовки студентів до теми:

4.1 Визначити морфологічну та біомеханічну класифікацію з’єдання кісток таза, типи з’єднань та механізм руху у крижово-клубовому суглобі.

4.2 Вивчити з’єднання лобкових кісток між собою (симфіз).

4.3 Вивчити з’єднання кісток таза (лобкова, сіднична, клубова) між собою, провести класифікацію усіх типів з’єднання, які присутні в тазі.

4.4 Розглянути на рентгенограмах суглоби тулуба і кінцівок, визначити, якими кістками вони утворені (плечовий, ліктьовий, променево-зап’ястковий, кульшовий, колінний, надп’ятково-гомілковий суглоби).

5. Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:

5.1 Визначити, які з’єднання таза можна класифікувати як безперервні, а які – як перервні. Навести приклади синдесмозів, синостозів, синхондрозів, симфізів, суглобів.

5.2 Вивчити, які анатомічні структури приймають участь в утворенні стінок малого та великого таза, а також які структури утворюють межу між малим та великим тазом.

5.3 Вивчити статеві відміни таза на препаратах. Вивчити типи з’єднань, що присутні у тазі.

5.4 Вивчити розміри таза. Вміти показати всі розміри таза на препараті.

5.5 Вивчити та знайти на препараті з’єднання вушкоподібної поверхні клубової та крижової кісток. Дати характеристику та провести класифікацію цього з’єднання. Визначити, які рухи можливі к крижово-клубовому з’єднанні.

5.6 Знайтина препаратах чоловічий та жіночий таз. Провести вимірювання основних розмірів тазу. Занести отримані дані у зошит.

5.7 Розглянути рентгенограми суглобів кінцівок. Визначити, які кістки утворюють ці суглоби.

5.8 Зробити у зошиті порівняльну таблицю “Розміри чоловічого та жіночого тазу на препаратах ”.

6. Вихідний рівень знань та вмінь.

6.1 Знати загальний план будови таза та кісток, з яких він складається.

6.2 Знайти на препараті таза стінки малого і великого таза та межу, яка їх розділяє.

6.3 Знайти і показати на препараті лобковий симфіз.

6.4 Знати форму та зв’язки крижово-клубового суглоба, можливі рухи, класифікацію.

6.5 Знати повну класифікацію з’єднань кісток таза. Знати всі розміри таза, статеві та вікові особливості.

6.6 Знати основні рухи, які можливі у з’єднаннях таза.

6.7 Вміти на рентгенограмі визначити суглоби тулуба і кінцівок, а також кістки, які їх утворюють.

7. Форми та методи самоконтролю:

7.1 Тести:

7.1.1 Який вид з’єднань присутній між лобковими кістками?

A. Синдесмоз.

B. Симфіз. *

C. Синхондроз.

7.1.2 Чому дорівнює міжостьова дистанція?

A. 25 – 27 см. *

B. 28 – 30 см.

C. 18 – 22 см.

7.1.3 До якого виду суглобів належить крижово-клубовий суглоб?

A. Плоский. *

B. Блокоподібний.

C. Циліндричний.

7.1.4 З’єднання яких кісток класифікується як тимчасовий синхондроз?

A. Правої та лівої лобкових кісток.

B. Крижової та клубової кісток.

C. Клубової, сідничної та лобкової кісток. *

7.1.5 Який розмір зветься поперечним діаметром виходу з малого таза?

A. Відстань від мису до верхньої точки лобкового симфізу.

B. Відстань між правим та лівим сідничними горбами. *

C. Відстань від нижнього краю симфізу до куприка.

7.2 Ситуаційна задача:

7.2.1 До лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на біль в ділянці таза. При обстеженні спостерігається обмеження рухів та біль в області крижово-клубового суглоба. Яким по формі є цей суглоб?

A. Плоский. *

B. Кулястий.

C. Блокоподібний.

D. Гвинтоподібний.

E. Еліпсоподібний.

7.3 Контрольні питання:

7.3.1 Назвіть основні види з’єднань кісток таза між собою.

7.3.2 Які з’єднання таза можна назвати перервними?

7.3.3 Які з’єднання таза можна віднести до синдесмозів?

7.3.4 Перелічіть зв’язки, що укріплюють лобковий симфіз.

7.3.5 Назвіть зв’язки, що укріплюють крижово-клубовий суглоб.

7.3.6 Перелічіть основні відмінності чоловічого таза від жіночого.

7.3.7 Назвіть основні виміри таза.

7.3.8 Які анатомічні структури утворюють стінки малого та великого таза?

7.3.9 По яким анатомічним структурам проходить межа між великим та малим тазом.

7.3.10Назвіть строки скостеніння кісток таза.

Змістовний модуль 4: Міологія.

1. Тема 11: ЗАГАЛЬНА МІОЛОГІЯ. РОЗВИТОК М’ЯЗІВ. М’ЯЗИ ТА ФАСЦІЇ ГОЛОВИ.

2. Мета заняття: вивчити на препаратах, схемах та малюнках особливості розвитку, будови, класифікацію, допоміжний апарат м’язів. Визначити групи м’язів голови, особливості їх будови і класифікації. Розглянути фасції голови.

3. Базовий рівень знань:

3.1 З курсу біології – філогенез м’язів.

3.2 З курсу анатомії – будова відділів скелета тулуба і кінцівок.

4. Програма самопідготовки студентів до теми:

4.1 Вивчити будову посмугованої, непосмугованої і серцевої м’язової тканини.

4.2 Вивчити будову, кровопостачання та іннервацію м’язів.

4.3 Вивчити класифікацію скелетних м’язів.

4.4 Вивчити класифікацію допоміжного апарата м’язів.

4.5 Вивчити еволюцію м’язової системи.

4.6 Розглянути класифікацію м’язів голови.

4.7 Вивчити будову, функцію, класифікаційну належність різних м’язів голови.

5. Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:

5.1 Вивчити і визначити на малюнках і схемах будову посмугованої і непосмугованої м’язової тканини. З’ясувати функцію саркоплазми, міофібрил. Знайти розбіжності у будові посмугованої, непосмугованої і серцевої м’язової тканини.

5.2 Вивчити склад м’язів: ендомізій, перимізій, епімізій, сухожилки.

5.3 З’ясувати, з якого зародкового листка утворюється м’язова система. Визначити, що таке «міотом».

5.4 Розібрати класифікацію м’язів за розвитком (аутотохтонні, трункопетальні, трункофугальні).

5.5 Визначити, які види іннервації повинні одержувати м’язи.

5.6 Вивчити та визначити на препараті класифікацію м’язів за формою. Запам’ятати приклади.

5.7 Вивчити та визначити на препараті класифікацію м’язів за напрямком м’язових волокон. Запам’ятати приклади.

5.8 Вивчити та визначити на препараті класифікацію м’язів по відношенню до суглобів. Запам’ятати приклади.

5.9 Вивчити класифікацію, будову, види допоміжних м’язових утворень і знайти на препараті приклади різноманітних фасцій, тримачів сухожилків тощо.

5.10 Вивчити класифікацію м’язів голови на дві великі групи: м’язи лиця і жувальні.

5.11 Розглянути розвиток, особливості будови кожної з груп м’язів.

5.12 Вивчити будову і топографію поверхневих жувальних м’язів.

5.13 Вивчити будову і топографію глибоких жувальних м’язів.

5.14 Вивчити будову і топографію м’язів склепіння черепа.

5.15 Вивчити будову і топографію м’язів навколо очної і носової щілини.

5.16 Вивчити будову і топографію м’язів навколо ротової щілини.

5.17 Визначити, які фасції виділяють га голові.

6. Вихідний рівень знань та вмінь.

6.1 Знайти і показати на препараті загальні частини м’язів: черевце, сухожилок (апоневроз).

6.2 Знайти і показати на препараті жувальні м’язи, їх місце початку і прикріплення, назвати функцію.

6.3 Знайти і показати на препараті м’язи склепіння черепа.

6.4 Знайти і показати на препараті м’язи, розташовані навколо очної щілини і носа: місце початку і прикріплення, назвати функцію.

6.5 Знайти на препараті м’язи, які розташовані навколо ротової щілини, їх місце початку і прикріплення, назвати функцію.

6.6 Знайти і показати на препараті фасції голови.

7. Форми та методи самоконтролю:

7.1 Тести:

7.1.1 Який з перелічених м’язів належить до жувальної групи?

A. М’яз сміху.

B. Скроневий. *

C. Потилично-лобовий.

7.1.2 У якого м’яза голови виділяють два черевця?

A. Потилично-лобовий. *

B. Латеральний крилоподібний.

C. Коловий м’яз ока..

7.1.3 Які загальні частини виділяють у довгих веретеноподібних м’язах?

A. Головку, черевце, хвіст. *

B. Головку, сухожилок, хвіст.

C. Черевце, сухожилок, хвіст.

7.1.4 Які частини виділяють у колового м’яза ока?

A. Поверхнева, глибока, повікова.

B. Поверхнева, глибока, очноямкова.

C. Очноямкова, повікова, глибока. *

7.1.5 Який з перелічених м’язів утворюється з мезенхіми І вісцеральної дуги?

A. Потилично-лобовий.

B. Жувальний. *

C. Коловий м’яз ока.

7.1.6 Який з перелічених м’язів утворюється з мезенхіми ІІ вісцеральної дуги?

A. Медіальний крилоподібний.

B. Жувальний.

C. Коловий м’яз ока. *

7.1.7 Який з перелічених м’язів має між черевцями апоневротичний шолом?

A. Потилично-лобовий. *

B. Жувальний.

C. Коловий м’яз ока.

7.2 Контрольні питання:

7.2.1 З якого зародкового листка утворюється м’язова система?

7.2.2 Які м’язи розвиваються з І вісцеральної дуги?

7.2.3 Які м’язи розвиваються з ІІ вісцеральної дуги?

7.2.4 Дайте класифікацію м’зів за формою, наведіть приклади.

7.2.5 Дайте класифікацію м’язів за направленням волокон. Наведіть приклади.

7.2.6 Дайте класифікацію м’язів по відношенню до суглобів. Наведіть приклади.

7.2.7 Дайте класифікацію м’язів голови. Наведіть приклади.

7.2.8 Назвіть м’язи жувальної групи.

7.2.9 Назвіть допоміжні будови м’язів.

7.2.10Що таке аутохтонні м’язи? Наведіть приклади.

7.2.11Що таке трункопетальні м’язи? Наведіть приклади.

7.2.12Що таке трункофугальні м’язи? Наведіть приклади.

7.2.13Назвіть м’язи мімічної групи.

7.2.14Назвіть м’язи склепіння черепа.

1. Тема 12: М’ЯЗИ ТА ФАСЦІЇ СПИНИ, ГРУДЕЙ. ДІАФРАГМА.

2. Мета заняття: вивчити на препаратах, схемах та малюнках особливості розвитку, будови, класифікацію, допоміжний апарат м’язів спини, грудей. Визначити частини діафрагми, особливості її будови. Розглянути фасції цих груп м’язів та визначити «слабкі місця» спини і діафрами.

3. Базовий рівень знань:

3.1 З курсу біології – філогенез м’язів.

3.2 З курсу анатомії – будова скелета тулуба, з’єднання кісток тулуба, грудна клітка у цілому.

4. Програма самопідготовки студентів до теми:

4.1 Вивчити класифікацію м’язів спини.

4.2 Вивчити будову м’язів спини (початок, місце прикріплення, функцію).

4.3 Вивчити утворення аускультаційного, верхнього і нижнього поперекових трикутників спини. Розглянути їх клінічне значення.

4.4 Вивчити класифікацію грудних м’язів.

4.5 Вивчити будову грудних м’язів (початок, місце прикріплення, функцію).

4.6 Вивчити будову діафрагми.

4.7 Вивчити трикутники діафрагми, розглянути їх клінічне значення.

5. Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:

5.1 Вивчити і визначити на препаратах і схемах поверхневі м’язи спини. З’ясувати їх функцію.

5.2 Вивчити і визначити на препаратах аутохтонні глибокі м’язи спини.

5.3 З’ясувати топографію і будову м’язів спини вентрального походження (m. levator costarum, mm. intertransversarii cervicis, mm. intertransversarii laterales lumborum).

5.4 Розібрати класифікацію грудних м’язів.

5.5 Визначити на препараті і вивчити топографію і будову грудних м’язів, які належать до верхньої кінцівки.

5.6 Вивчити та визначити на препараті аутохтонні грудні м’язи.

5.7 Вивчити та визначити на препараті частини діафрагми. Знайти аортальний розтвір, стравохідний розтвір, отвір нижньої порожнистої вени.

5.8 Вивчити та визначити на препараті «слабкі місця» спини: верхній та нижній поперекові трикутники. Розглянути значення аускультаційного трикутника.

5.9 Вивчити і визначити на препараті «слабкі місця» діафрагми: природні отвори судин та органів, груднинно-ребровий та попереково-ребровий трикутники.

5.10 Вивчити класифікацію фасцій тулуба.

6. Вихідний рівень знань та вмінь.

6.1 Знайти і показати на препараті поверхневі м’язи спини. Назвати початок, місце прикріплення та функцію.

6.2 Знайти і показати на препараті м’яз-випрямляч хребта і назвати його частини. Назвати початок, місце прикріплення та функцію. Знати інші м’язи глибокої групи спини.

6.3 Знайти і показати на препараті верхній та нижній поперкові трикутники. Назвати м’язи, які їх утворюють.

6.4 Знайти і показати на препараті поверхневі грудні м’язи. Назвати початок, місце прикріплення та функцію.

6.5 Знайти і показати на препараті глибокі грудні м’язи. Назвати початок, місце прикріплення та функцію.

6.6 Знайти і показати на препараті діафрагму, її частини, отвори, трикутники. Назвати структури, які утворюють аортальний розтвір.

7. Форми та методи самоконтролю:

7.1 Тести:

7.1.1 Які з перелічених м’язів утворюють найглибший шар спини?

A. М’язи-обертачі. *

B. Міжпоперечні м’язи.

C. Міжостисті м’язи.

7.1.2 Яка зв’язка діафрагми захищає аорту від м’язових структур діафрагмальних ніжок?

A. Lig. arcuatum medianum. *

B. Lig. arcuatum mediale..

C. Lig. arcuatum laterale.

7.1.3 З якого джерела розвивається посмугована мускулатура скелета?

A. З міотомів. *

B. З сомітів.

C. З склеротомів.

7.1.4 Який з перелічених м’язів спини є аутохтонним за розвитком?

A. М’яз-випрямляч хребта. *

B. М’яз-підіймач лопатки.

C. Великий ромбоподібний м’яз.

7.1.5 Які з перелічених грудних м’язів є аутохтонними за розвитком??

A. Зовнішні міжреброві м’язи. *

B. Діафрагма.

C. Передній зубчастий м’яз.

7.1.6 В якій частині діафрагми розташований отвір порожнистої вени?

A. У сухожилковому центрі. *

B. У ребровій частині.

C. У поперековій частині.

7.1.7 Який з перелічених м’язів утворює задню стінку пахвинної ямки?

A. Найширший м’яз спини. *

B. М’яз-підіймач лопатки.

C. Великий ромбоподібний м’яз.

7.1.8 Чим обмежений аортальний розтвір?

A. Волокнами сухожилкового центру.

B. Правою та лівою ніжками діафрагми. *

C. Поперековим відділом діафрагми.

7.2 Контрольні питання:

7.2.1 З якого зародкового листка утворюється м’язова система?

7.2.2 Які м’язи спини належать до поверхневої групи?

7.2.3 Які м’язи спини належать до глибокої групи?

7.2.4 Назвіть «слабкі місця» спини.

7.2.5 Назвіть м’язи, які утворюють нижній поперековий трикутник.

7.2.6 Назвіть м’язи, які утворюють верхній поперековий трикутник.

7.2.7 Назвіть м’язи, які утворюють аускультаційний трикутник. Поясніть його клінічне значення.

7.2.8 Назвіть частини діафрагми.

7.2.9 Назвіть «слабкі місця» діафрагми.

7.2.10Назвіть отвори діафрагми.

7.2.11Чим обмежений аортальний розтвір діафрагми?

7.2.12Що таке аутохтонні м’язи грудної клітки? Наведіть приклади.

7.2.13Які м’язи грудної клітки пов’язані з розвитком верхньої кінцівки? Наведіть приклади.

7.2.14Які м’язи грудної клітки є м’язами вдоху?

7.2.15Які м’язи грудної клітки є м’язами видоху?

1. Тема 13: ТОПОГРАФІЯ ВЕРХНЬОЇ ТА НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ.

2. Мета заняття: вивчити на препаратах, схемах та малюнках особливості будови топографічних утворень верхньої та нижньої кінцівки. Визначити і вивчити, чим обмежені ямки, канали, трикутники, отвори, лакуни та інші топографічні будови для проходження судинно-нервових пучків верхньої та нижньої кінцівки.

3. Базовий рівень знань:

3.1 З курсу біології – філогенез м’язів.

3.2 З курсу анатомії – будова скелета кінцівок, з’єднання кісток кінцівок, м’язи верхньої та нижньої кінцівок.

4. Програма самопідготовки студентів до теми:

4.1 Повторити класифікацію і будову м’язів верхньої кінцівки.

4.2 Вивчити будову пахвової ямки.

4.3 Вивчити утворення чотирибічного та трибічного отворів.

4.4 Вивчити будову ліктьової ямки.

4.5 Вивчити будову ліктьової, променевої і серединної борозен.

4.6 Вивчити будову і топогріфію тримачів для м'язів-розгиначів та м'язів-згиначів.

4.7 Вивчити будову каналу зап'ястка, розглянути його клінічне значення.

4.8 Вивчити будову топографічних отворів тазу.

4.9 Вивчити будову топографічних структур стегна (судинна і м’язова затоки, стегновий трикутник і канал, привідний канал, підколінна ямка).

4.10 Вивчити будову топографічних структур гомілки і стопи (гомілково-підколінного, нижнього і верхнього м’язово-малогомілкових каналів, медіальну і латеральну підошвові борозни).

5. Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:

5.1 Вивчити і визначити на препаратах і схемах стінки пахвової ямки. З’ясувати, що в ній розташовано.

5.2 Вивчити і визначити на препаратах, які м’язи обмежують чотирибічний отвір.

5.3 Вивчити і визначити на препаратах, які м’язи обмежують трибічний отвір

5.4 Визначити на препараті і вивчити топографію латеральної і медіальної двоголових борозен.

5.5 Вивчити і визначити на препаратах, які м’язи обмежують плечо-м’язовий канал.

5.6 Визначити на препараті і вивчити, які м’язи утворюють ліктьову ямку.

5.7 Вивчити та визначити на препараті, які м’язи утворюють ліктьову, променеву і середню борозни передпліччя.

5.8 Вивчити і визначити на препараті надгрушоподібний та підгрушоподібний отвори, судинну та м’язову затоки.

5.9 Вивчити і визначити на препараті структури, які утворюють стегновий трикутник, стегновий канал, знайти підшкірний отвір.

5.10 Вивчити і визначити на препараті, чим обмежений привідний канал та що в ньому утримується.

5.11 Вивчити і визначити на препараті структуру підколінної ямки та її складові.

5.12 Вивчити і визначити на препараті будову і склад гомілково-підколінного каналу, нижнього та верхнього м’язово-малогомілкових каналів.

6. Вихідний рівень знань та вмінь.

6.1 Знайти і показати на препараті поверхневі м’язи, які обмежують пахвову ямку.

6.2Знайти і показати на препараті чотирибічний отвір і трибічний отвір. Назвати м’язи, які їх утворюють.

6.3 Знайти і показати на препараті латеральну та медіальну двоголові борозни.

6.4 Знайти і показати на препараті ліктьову ямку та м’язи, які утворюють її стінки.

6.5 Знайти і показати на препараті ліктьову, променеву та середню борозни передпліччя. Назвати, між якими м'язами-згиначами розташовані ці борозни.

6.6 Знайти і показати на препараті тримач м'язів-розгиначів та тримач м'язів-згиначів.

6.7 Знайти і показати на препараті канал зап'ястка. Назвати, сухожилки яких м'язів-згиначів знаходяться в ньому.

6.8 Знайти і показати на препараті судинну затоку, назвати структури, які її обмежують.

6.9 Знайти і показати на препараті м’язову затоку, назвати структури, які її обмежують.

6.10 Показати на препараті, чим обмежений стегновий трикутник.

6.11 Назвати і показати стінки стегнового каналу.

6.12 Знайти і показати на препараті привідний канал, назвати структури, які його обмежують.

6.13 Знайти і показати на препараті клубово-гомілкове пасмо, назвати його функцію.

6.14 Назвати і показати на препараті підколінну ямку та її стінки.

6.15 Знайти і показати на препараті гомілково-підколінний канал, назвати структури, які його обмежують.

6.16 Знайти і показати на препараті нижній та верхній м’зово-малогомілкові канали, назвати структури, які їх обмежують.

7. Форми та методи самоконтролю:

7.1 Тести:

7.1.1 Які з перелічених м’язів утворюють трибічний отвір?

A. Малий та великий круглий м’язи, триголовий м’яз плеча. *

B. Плечова кістка, триголовий і трапецієподібний м’язи.

C. Передній зубчастий, малий грудний та найширший м’яз спини.

7.1.2 Які з перелічених м’язів утворюють чотирибічний отвір?

A. Хірургічна шийка плечової кістки, довга головка триголового м’язу, підлопатковий та великий круглий м’язи. *

B. Хірургічна шийка плечової кістки, довга головка триголового м’язу та двоголовий м’яз.

C. Передній зубчастий, малий грудний, довга головка триголового м’язу.

7.1.3 Які канали розташовані на плечі?

A. Плечо-м’язовий. *

B. Середній.

C. Ліктьовий і середній.

7.1.4 Який з перелічених м’язів утворює дно ліктьової ямки?

A. Плечовий м’яз. *

B. Двоголовий м’яз плеча.

C. Плечо-променевий м’яз.

7.1.5 В утворенні якої ямки приймає участь великий грудний м’яз?

A. Пахвової. *

B. Надключичної.

C. Ліктьової.

7.1.6 В утворенні якої структури приймає участь кравцевий м’яз?

A. Стегновий трикутник. *

B. Привідний канал.

C. Підколінна ямка.

7.1.7 В утворенні якої структури приймає участь медіальний великий м’яз?

A. Привідний канал. *

B. Стегновий трикутник.

C. Стегновий канал.

7.1.8 Який з перелічених м’язів приймає участь в утворенні стінок підколінної ямки?

A. Литковий. *

B. Задній великогомілковий.

C. Чотириголовий.

7.1.9 Який м’яз поділяє великий сідничий отвір на два топографічних утворення?

A. Грушоподібний. *

B. Внутрішній затульний.

C. Клубовий.

7.1.10Який канал у нормі не існує?

A. Стегновий. *

B. Привідний.

C. Гомілково-підколінний.

7.2 Контрольні питання:

7.2.1 Назвіть 6 стінок пахвової ямки.

7.2.2 Який м’яз утворює задню стінку пахвової ямки?

7.2.3 Який м’яз утворює передню стінку пахвової ямки?

7.2.4 Який м’яз утворює медіальну стінку пахвової ямки?

7.2.5 Чим утворена латеральна стінка пахвової ямки?

7.2.6 Чим утворена верхня стінка пахвової ямки?

7.2.7 Чим утворена нижня стінка пахвової ямки?

7.2.8 Назвіть м’язи, які утворюють чотирибічний отвір.

7.2.9 Назвіть м’язи, які утворюють трибічний отвір.

7.2.10Назвіть, чим утворений плечо-м’язовий канал.

7.2.11Чим обмежена ліктьова ямка?

7.2.12Що таке борозни передпліччя та які м’язи їх утворюють?

7.2.13Де розташовано надгрушоподібний та підгрушоподібний отвори?

7.2.14Чим обмежена і де розташована судинна затока?

7.2.15Чим обмежена і де розташована м’язова затока?

7.2.16Назвіть стінки стегнового каналу.

7.2.17Що таке клубово-гомілкове пасмо? Яка його функція?

7.2.18Назвіть стінки привідного каналу.

7.2.19Чим обмежена підколінна ямка?

7.2.20Назвіть канали гомілки.

7.2.21Чим утворено гомілково-підколінний канал?

7.2.22Назвіть борозни підошвової поверхні стопи.

1. Тема 14: ДОПОМІЖНІ АПАРАТИ М’ЯЗІВ. ОСОБЛИВОСТІ СИНОВІАЛЬНИХ ПІХВ М’ЯЗІВ КІНЦІВОК.

2. Мета заняття: вивчити на препаратах, схемах та малюнках особливості будови фасцій плеча, передпліччя, стегна, гомілки. Визначити допоміжний апарат м’язів кінцівок та клінічне значення фасціальних просторів та піхв сухожилків м’язів кінцівок.

3. Базовий рівень знань:

3.1 З курсу біології – філогенез м’язів.

3.2 З курсу анатомії – будова скелета тулуба та кінцівок, з’єднання кісток тулуба та кінцівок, м’язи кінцівок.

4. Програма самопідготовки студентів до теми:

4.1 Вивчити класифікацію фасцій м’язів плеча.

4.2 Вивчити класифікацію фасцій м’язів передпліччя.

4.3 Вивчити класифікацію фасцій м’язів кисті.

4.4 Вивчити будову синовіальної піхви довгої головки двоголового м’яза.

4.5 Вивчити будову загальної синовіальної піхви м'язів-згиначів.

4.6 Вивчити будову синовіальної піхви сухожилка довгого згинача великого пальця.

4.7 Вивчити будову синовіальної піхви сухожилків пальців кисті. Розглянути їх клінічне значення.

4.8 Вивчити класифікацію фасцій м’язів стегна.

4.9 Вивчити класифікацію фасцій м’язів гомілки.

4.10 Вивчити класифікацію фасцій м’язів стопи.

4.11 Вивчити будову підошвової синовіальної піхви довгого малогомілкового м’яза.

4.12 Вивчити будову синовіальної піхви сухожилків пальців стопи.

5. Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:

5.1 Вивчити, що таке міжм’язові перетинки, і визначити на препаратах, на які групи вони поділяють м’язи плеча, передпліччя, стегна, гомілки.

5.2 Вивчити, що таке тримачі сухожилків і визначити на препаратах їх розташування.

5.3 З’ясувати топографію і будову фасцій м’язів плеча. Знайти на препапараті латеральну та медіальну міжм’язові перетинки плеча.

5.4 Знайти на передпліччі міжм’язові перетинки, тримач м'язів-згиначів та тримач м'язів-розгиначів.

5.5 Вивчити та визначити на препараті розташування каналу зап’ястка. Розглянути його клінічне значення.

5.6 Вивчити і визначити на препаратах, сухожилки яких м’язів розташовані в променевому каналі зап’ястка та які будови утримуються в ліктьовому каналі зап’ястка.

5.7 Вивчити та визначити на препараті 6 каналів під тримачем м'язів-розгиначів. Розглянути, сухожилки яких м’язів розташовані в кожному з цих каналів.

5.8 Вивчити і визначити на препараті фасції кисті, долонний апоневроз.

5.9 Вивчити класифікацію фасцій нижньої кінцівки.

5.10 Вивчити і визначити на препараті широку фасцію, міжм’язові перетинки стегна, підшкірний розтвір.

5.11 Вивчити і визначити на препаратах фасції гомілки, тримачі м'язів-згиначів і м'язів-розгиначів, розглянути піхви сухожилків навколо медіальної та латеральної кісточки.

5.12 Вивчити і визначити на препараті фасції стопи, підошвовий апоневроз, поверхневу поперечну зв’язку плесна.

6. Вихідний рівень знань та вмінь.

6.1 Знайти і показати на препараті дельтоподібну фасцію, міжм’язові перетинки плеча.

6.2 Знайти і показати на препараті міжм’язові перетинки передпліччя, тримачі м'язів-згиначів і м'язів-розгиначів.

6.3 Знайти і показати на препараті канал зап’ястка. Назвати м’язи, сухожилки яких розташовані в променевому каналі зап’ястка.

6.4 Назвати, які будови утримуються в ліктьовому каналі зап’ястка.

6.5 Знайти і показати на препараті долонний апоневроз.

6.6 Знайти і показати на препараті фасції стегна, міжм’язові перетинки стегна, підшкірний розтвір.

6.7 Знайти і показати на препараті дірчасту фасцію гомілки, верхній тримач м'язів-розгиначів, нижній тримач м'язів-розгиначів, тримач м'язів-згиначів, верхній тримач малогомілкових м'язів, нижній тримач малогомілкових м'язів.

6.8 Знайти і показати на препараті м’язи, сухожилки яких мають піхви навколо медіальної та латеральної кісточки.

6.9 Знайти і показати на препараті фасції стопи, підошвовий апоневроз, поверхневу поперечну зв’язку плесна.

7. Форми та методи самоконтролю:

7.1 Тести:

7.1.1 Скільки каналів на долонній поверхні зап’ястка?

A. 3. *

B. 2.

C. 4.

7.1.2 Скільки каналів на тильній поверхні зап’ястка?

A. 6. *

B. 3.

C. 4.

7.1.3 Скільки сухожилкових піхв навколо медіальної кісточки?

A. 3. *

B. 2.

C. 4.

7.1.4 Скільки сухожилкових піхв навколо латеральної кісточки?

A. 3. *

B. 2.

C. 4.

7.1.5 Де знаходиться широка фасція?

A. На стегні. *

B. На гомілці.

C. На стопі.

7.1.6 Сухожилки яких м’язів мають піхви навколо латеральної кісточки?

A. Довгого та короткого малогомілкових м’язів. *

B. Довгого малогомілкового та заднього великогомілкового м’язів.

C. Переднього великогомілкового та короткого малогомілкового м’язів.

7.2 Контрольні питання:

7.2.1 Які фасції виділяють на плечі?

7.2.2 Які структури утворюють фасції плеча?

7.2.3 Які фасції виділяють на передпліччі?

7.2.4 Які структури утворюють фасції передпліччя?

7.2.5 Що таке тримачі м’язів?

7.2.6 Чим утворений канал зап’ястка?

7.2.7 Скількі і які канали утворюються на тильній поверхні зап’ястка?

7.2.8 Скількі і які канали утворюються на долонній поверні зап’ястка?

7.2.9 Які м’язи проходять в променевому каналі зап’ястка?

7.2.10Чим утворений канал зап’ястка?

7.2.11Назвіть фасції нижньої кінцівки.

7.2.12Де розташовано підшкірний розтвір? Яка його функція?

7.2.13Що таке широка фасція стегна? Яка її функція?.

7.2.14Що таке дірчаста фасція? Де вона розташована?

7.2.15Які м’язи мають сухожилкові піхви навколо медіальної кісточки?

7.2.16Які м’язи мають сухожилкові піхви навколо латеральної кісточки?

7.2.17Що таке підошвовий апоневроз? Яка його функція?