Кровотечі

Види кровотеч. Кровотеча це вихід крові із кровоносної судини внаслідок її механічного травмування. Найбільш часта причина – механічне травмування (удар, укол, розріз, розтягнення тощо), також можливе при внутрішніх інфекційних чи соматичних хворобах (туберкульоз, рак, виразка у ШКТ, атеросклероз, гіпертонічний криз тощо). Кровотеча буває внутрішня, коли кров заповнює внутрішні порожнини та зовнішня, коли кров потрапляє у зовнішнє середовище. В залежності від виду травмованої судини кровотечі поділяють на артеріальні, венозні, капілярні, паренхіматозні.

При артеріальній кровотечі, кров яскраво-червоного кольору, б’є потужним пульсуючим струменем у ритм серцевим скороченням. Це найбільш небезпечна кровотеча оскільки людина може втратити за короткий проміжок часу велику кількість крові внаслідок чого може наступити швидка смерть.

При венозній кровотечі, кров темно-червоного кольору, яка повільно витікає рівномірним струменем. У випадку пошкодження крупної вени можлива пульсація крові у ритм дихання. Венозна кровотеча менш інтенсивна ніж артеріальна і тому рідко призводить до смерті, якщо вчасно її зупинити. Однак при пораненні вен шиї та грудної клітини у момент вдиху до вен може всмоктуватися повітря, що може стати причиною миттєвої смерті внаслідок емболії судин серця.

При капілярній кровотечі кров виділяється рівномірно та повільно із всієї рани. Буває внаслідок механічних ушкодження шкіри, саднах. Зупинка кровотечі як правило відбувається самостійно внаслідок згортання крові. Це найменш небезпечний вид кровотечі.

Паренхіматозна кровотеча пов’язана із ушкодженням внутрішніх органів, які мають сильно розвинену мережу кровоносних судин (печінка, селезінка, нирки тощо). Це найбільш підступний вид кровотечі оскільки діагностувати і допомогти при цьому можуть тільки лікарі у медичному закладі.

Методи зупинки кровотеч. Для тимчасової зупинки кровотечі із артерії чи вени використовують тугу пов’язку чи джгут із максимальним згином ураженої кінцівки у суглобі, який знаходиться вище місця ураження або притисканням пальцями артерії до кісток на кінцівках це найшвидший та найпростіший варіант зупинки кровотечі. Однак людина не зможе довго витримати такої напруги тому слід підготуватися до зупинки кровотечі за допомогою джгуту або тугої пов’язки. Після накладання джгуту на кінцівку на папері фіксують час накладання і прикріпляють до джгуту. У літку тримати джгут можне не більше двох годин, а взимку не більше однієї години, оскільки це може призвести до омертвіння кінцівки. Якщо будь який спосіб зупинки кровотечі проведений правильно то кровотеча негайно зупиняється. Якщо з якихось причин доставка постраждалого у медичний заклад затримується більше відведеного часу то джгут слід повільно зняти, але не більше 5 хвилин, а кровотечу зупинити притискуванням артерії пальцями до кісти. Слід зауважити, що надлишкове зусилля у джгуті може призвести до механічного травмування м’язів, нервів, судин і стати причиною паралічу кінцівки, тому джгут слід затягувати до моменту зупинки кровотечі, не більше і не менше.

Опіки.

Опік це пошкодження тканин викликане дією високої температури, хімічними речовинами, електричним струмом та деякими видами електромагнітного випромінювання (УФ, ІЧ, СВЧ тощо).

Виділяють чотири ступені ураження тканин при опіках, їх характеристика наведена нижче у табл.6.

Таблиця 6. Характеристика ступенів ураження при опіках
Ступінь	Характеристика
І	Почервоніння та припухлість шкіри, сильна біль.
ІІ	Почервоніння та набряк більш виражені, з’являються пухирі, які наповнені прозорим вмістом.
ІІІ	На фоні почервоніння та вскритих пухирів видно ділянки білої шкіри.
ІV	Обвуглювання тканин.

Необхідні дії:

При опіках І ступеня необхідно промити 10-15 хвилин опечене місце водою, потім обробити антисептиком. Після чого поверхню опіків накривають чистою тканиною. Потерпілому дають знеболюючі та багато пити. До опечених частин шкіри не можна доторкатися, проколювати пухирі, накладати на них мазі або порошки. Після надання допомоги викликати швидку або транспортувати до медичного закладу.