Основна частина. Увступінеобхідно обґрунтувати актуальність досліджуваної проб­леми з точки зору її теоретичного та прикладного значень

Вступ

Увступінеобхідно обґрунтувати актуальність досліджуваної проб­леми з точки зору її теоретичного та прикладного значень, виділити дискусійні питання та невирішені проблеми. Потрібно чітко сформулювати мету і завдання курсової роботи, визначити об'єкт і предмет дослідження, методи дослідження.

Вступ не повинен розкривати тему курсової роботи, оскільки він не є змістовною частиною роботи. Не слід у вступі приводити визначення, поняття, склад, роль економічних категорій, що аналізуються в роботі.

Обґрунтуватиактуальність обраної теми означає висвітлити сутність проблемної ситуації, співвіднести її із змістом сучасних процесів та тенденцій, які визначають розвиток державних фінансів, оцінити тему з точки зору її своєчасності й соціальної і економічної значущості.

Мета курсової роботи повинна бути тісно пов’язана з її темою і чітко вказувати що саме досліджується в роботі. Досягненню мети курсової роботи підпорядковані всі її структурні частини, вся логіка роздумів від початку праці і до її завершення.

Підзавданнями курсової роботи слід розуміти питання (проблеми), на які потрібно дати відповідь в окремих розділах та підрозділах курсової роботи. Завдання звичайно формулюють у формі перерахунку (вивчити..., описати..., встановити..., виявити... і т. ін.). Виконання поставлених завдань дозволить досягти мети курсової роботи.

Об'єкт дослідження – це середовище, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предметдослідження– це тенденція, спрямування або залежність, яку дослідник визначає у межах об’єкту дослідження і ґрунтовно вивчає.

Методи дослідження – це інструментарій, за допомогою якого проводиться дослідження.

В курсовій роботі можуть бути використані такі методи дослідження: абстракції, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, узагальнення, систематизації, періодизації, порівняння, історичний, логічний, проблемно-орієнтований, системний, комплексний, структурний, функціональний, графічний, статистичний, зокрема групування, статистичного порівняння середніх і відносних величин, експертних оцінок, кореляційно-регресійного аналізу, прогнозування, економіко-математичного моделювання, зокрема максимізації, оптимізації та інші.

Основна частина

Основна частина передбачає глибоке та всебічне розкриття змісту обраної теми і повинна складатися з 3 розділів (теоретичного, аналітичного та розрахункового).

Текст основної частини необхідно викладати стисло, логічно і аргументовано, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Необхідно намагатись точно і в той же час просто будувати фрази і формулювання. Стиль викладення матеріалу повинен бути науковим, а не популярним (розмовним, журналістським, літературним).

Всі частини курсової роботи повинні бути викладені в суворій логічній послідовності і взаємозв’язку.

Слід пам’ятати, що курсова робота відрізняється від реферату тим, що надає студенту можливість не просто узагальнити і структурно викласти написане іншими авторами, а виконати власні розробки, застосовуючи при цьому творчий підхід, нестандартність мислення, вміння викласти у науковому стилі власні думки.

2.5.1. Теоретичний розділ

У даному розділі викладаються теоретичні аспекти проблеми, що досліджуються. Розділ повинен складатися з 2-3 підрозділів.

У цьому розділі необхідно розкрити:

­ історичний аспект теми;

­ законодавчу та нормативну базу теми;

­ основні поняття теми, точки зору вітчизняних та зарубіжних економістів щодо даної проблематики;

­ зарубіжний досвід щодо питання, яке досліджується;

­ невирішені проблеми, які потребують розв'язання;

­ обґрунтування власної позиції студента в оцінці проблеми і можливості її рішення.

Матеріал з літературних джерел, який наводиться в тексті роботи, цитати, статистичні дані повинні мати відповідні посилання на першоджерела, що дозволить відокремити їх від результатів дослідження.

2.5.2. Аналітичний розділ

У цьому розділі можна виділити 2-3 відносно самостійних підрозділів, що містять статистичний аналіз і оцінку різних аспектів досліджуваної проблеми.

Статистичний аналіз досліджуваної проблеми доцільно проводити в такій послідовності:

- визначити показники, які характеризують стан досліджуваної проблеми;

- визначити значення цих показників за останні 3-5 років;

- порівняти значення показників (це може бути порівняння з минулим, порівняння з кращим, порівняння з середніми даними);

- проаналізувати динаміку показників: побудувати часовий ряд, який характеризує зміни того чи іншого показника в часі, розрахувати абсолютне і відносне відхилення у значенні показників протягом вказаного періоду, узагальнити ці дані в аналітичну таблицю з ключовими словами в назві «оцінка показників… за період…», описати таблицю, представити ці дані наочно у вигляді стовпчикової діаграми чи графіку;

- дослідити показники структури, які відображають відношення частини сукупності до сукупності, взятої в цілому, визначити які зміни відбулись у структурних показниках протягом досліджуваного періоду, представити ці дані наочно у вигляді структурної діаграми;

- провести аналітичні узагальнення та дати власну оцінку: визначити тенденцію змін показників (повільне, поступове або стрімке зростання / зменшення), виявити причини існуючого стану досліджуваних процесів, розкрити причинно-наслідкові зв’язки, зробити прогнозовані передбачення;

- конкретизувати наявні проблеми, які віднайдуть вирішення у III розділі курсової роботи.

Весь матеріал аналітичного розділу повинен проводжуватися необхідними ілюстраціями (рисунками, графіками, таблицями), достатніми для якісного і повного викладення матеріалу за темою.

Джерелами статистичної інформації для аналітичного розділу можуть бути: статистичні дані, зібрані студентом протягом виробничої практики, опубліковані в періодичних виданнях (газетах, журналах), в статистичних збірниках («Україна в цифрах», «Статистичний щорічник України»), на офіційних сайтах в інформаційній мережі Internet (див. розділ методичних вказівок «ОФІЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ В МЕРЕЖІ INTERNET»).

Розділ завершується висновками щодо одержаних результатів.

2.5.3. Розрахунковий розділ

Розрахунковий розділ курсової роботи складається з 1-2 підрозділів.

У цьому розділі студент повинен всебічно охарактеризувати і обґрунтувати пропозиції щодо вирішення проблем, визначених в результаті аналізу, проведеного в другому розділі курсової роботи. Пошук ідей для пропозицій полегшить робота з статтями вітчизняних та зарубіжних вчених у наукових збірниках та фахових журналах.

На підготовку розрахункового розділу студенту необхідно звернути особливу увагу, оскільки ця частина роботи має вирішальне значення для загальної оцінки якості виконання курсової роботи.

Курсові роботи, в яких пропозиції не підкріплені розрахунками економічного ефекту, до захисту не допускаються.

Обсяг розрахункового розділу – 7-8 сторінок.