Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою

, (3.28)

де g – зближення меридіанів для даної точки, визначається за формулами (3.9, 3.10) або за графіком;

– магнітне схилення поточного року; визначається за формулою (3.19).

Поправка бусолі, що визначена за даними карти, не може використовуватися для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків, бо вона не враховує інструментальну поправку D, тобто

. (3.29)

Інструментальна поправка D може бути визначена як різниця поправки бусолі, визначеної на місцевості за формулою (3.24) і визначеної за даними карти за формулою (3.28) для однієї і тієї ж точки:

, (3.30)

а потім у новому районі додається зі своїм знаком до поправки бусолі, визначеної за даними карти за формулою (3.28).

Дані щодо величини поправки та її складових, зближення меридіанів і магнітного схилення розміщують у вигляді схеми на полях карти, під нижньою стороною її рамки, рис.3.21. Ці дані про поправку бусолі (напрямку) необхідні для того, щоб можна було швидко переходити від дирекційних кутів, що виміряні по карті, до відповідних ним магнітних азимутів і навпаки.

У військовій практиці при використанні компаса (бусолі) звичайно приходиться мати справу з магнітними азимутами і дирекційними кутами і переходити від дирекційних кутів, що виміряні по карті, до магнітних азимутів на місцевості або, навпаки, від магнітних азимутів, виміряних на місцевості, до дирекційних кутів на карті.

Рисунок 3.21 – Схема магнітного схилення, зближення меридіанів і

поправки напрямку, яка розміщується на полях карти