Найдієвішим інструментом управління запасами в логістичних системах є АВС і XYZ

Залежно від концентрації вартості можна теж виділити певні групи матеріальних ресурсів. Цю залежність демонструє АВС –аналіз.

У загальному випадку АВС – аналіз є методом, за допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретної характеристики (вартості) між окремими елементами якої-небудь множини. В основі методу АВС лежить так зване правило Парето. Відповідно до нього безліч керованих об’єктів поділяється на дві неоднакові частини (80/20). Дуже поширений у логістиці метод АВС пропонує глибший поділ – на три частини.

Метод АВС – спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розбитті номенклатури N, реалізованих товарно-матеріальних цінностей на три нерівно потужних підмножини А, В, С на основі деякого формального алгоритму.

Для проведення АВС – аналізу необхідно:

1. встановити вартість кожного з видів запасу (за закупними цінами);
2. розташувати запаси за зменшенням ціни;
3. знайти суму даних про кількість і витрати на придбання;
4. розбити запаси на групи залежно від їх частки в загальних витратах на придбання.

Залежно від витрат запаси поділяються на три групи – А, В, С за їх часткою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл не обов’язково відбувається на три групи; число груп та їх межі вибираються довільно. Найбільш типовою є така класифікація:

1. Група «А»: найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75-80% загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні.

2. Група «В»: середні за вартістю товари, їх частка в загальній сумі запасів становить приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси становлять 30-40% продукції, яка зберігається.

3. Група «С»: найдешевші. Вони становлять 5-10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання.

Аналіз АВС показує значення кожної групи товарів. Зазвичай 20% усіх товарів, які знаходяться в запасах, припадає 80% всіх витрат. Виходячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування і контролю.

XYZ - аналіз – це спосіб класифікації асортиментних одиниць залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування.

Відповідно до XYZ - класифікації виділяють такі групи запасів:

Групу «Х», що включає товари, попит на які рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації за товарами, включеними у цю групу, добре передбачається;

Групу «Y», що включає товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, в цю групу можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту за товарами групи «Y» - середні;

Групу «Z», що включає товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів групи «Z» складно.

Методика здійснення XYZ - аналізу виглядає таким чином:

1) визначення коефіцієнта варіації попиту ( ) як критерію, на основі якого конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, Y або Z:

,

де , – і-те значення попиту за оцінюваною позицією;

– середнє значення попиту за оцінюваною позицією за період п;

– величина періоду, за який зроблено оцінку.

Величина коефіцієнта варіації змінюється в межах від нуля до нескінченності;

2) здійснення поділу на групи X, Y і Z:

а) група X – інтервал ;

б) група Y – інтервал ;

в) група Z – інтервал .

Результатом спільного проведення аналізів ABC і XYZ є матриця, яка складається з дев'яти різних класів (табл.1).

Таблиця 1. Матриця проведення аналізів ABC і XYZ

Група	А	В	С
Х-матеріал	Висока споживча вартість	Середня споживча вартість	Низька споживча вартість
Високий ступінь надійності прогнозу споживання	Високий ступінь надійності прогнозу споживання	Високий ступінь надійності прогнозу споживання
Y-матеріал	Висока споживча вартість	Середня споживча вартість	Низька споживча вартість
Середній ступінь надійності прогнозу споживання	Середній ступінь надійності прогнозу споживання	Середній ступінь надійності прогнозу споживання
Z-матеріал	Висока споживча вартість	Середня споживча вартість	Низька споживча вартість
Низький ступінь надійності прогнозу споживання	Низький ступінь надійності прогнозу споживання	Низький ступінь надійності прогнозу споживання

Завдання № 3. Контрольне завдання передбачає виконання тестів студентами.