Методичні рекомендації щодо виконання роботи

Завдання № 1. Складовим елементом логістики складського господарства є управління товарними запасами, яке являє собою планування обсягу та структури запасів для забезпечення стійкості асортименту, ритмічності торгового процесу, безперебійної реалізації товарів покупцям. Відповідно до цього для забезпечення раціонального управління товарними запасами необхідно вирішити такі завдання:

- визначення оптимального розміру необхідних запасів,

- створення системи контролю за фактичним розміром запасів та своєчасним їх поповненням,

- накопичення товарів сезонного попиту, сезонного виробництва та цільового призначення.

Запаси товарів на підприємстві можуть створюватися з різними цілями, основними з яких є:

1. Забезпечення стійкості асортименту та ритмічності здійснення торгово-технологічного процесу на підприємствах торгівлі та інших пунктах для безперебійної реалізації товарів покупцям.

2. Накопичення товарів сезонного попиту, сезонного виробництва та цільового призначення.

3. Здійснення спекулятивних операцій з оптовим партіями товару в періоди вигідної торгової кон'юнктури на ринку.

4. Запобігання знеціненню наявних вільних грошових активів в умовах інфляційної економіки.

Створення запасів завжди пов'язано з витратами. Перерахуємо основні види витрат, пов'язаних із створенням і утриманням запасів:

- заморожені фінансові кошти,

- витрати на утримання спеціально обладнаних приміщень,

- оплата праці спеціального персоналу,

- постійний ризик псування,

- крадіжки.

Але відсутність запасів — це також витрати, виражені у формі різноманітних втрат. До основних видів втрат, пов'язаних із відсутністю запасів належать: втрати від відсутності товарів на складі в момент пред'явлення попиту, втрати від закупівлі дрібних партій товарів за вищими цінами.

Основна мета управління товарними запасами — забезпечення оптимального рівня товарних запасів на торговому підприємстві. Для її досягнення торговим підприємствам необхідно вибрати альтернативну з існуючих стратегій управління товарними запасами: «фіксований розмір замовлення», «фіксований інтервал замовлення», та додаткові стратегії «встановлена періодичність поповнення запасів до постійного рівня» та «мінімум-максимум», які є похідними від основних стратегій управління товарними запасами.

Завдання № 2. Контроль здійснюється за всіма марками матеріальних ресурсів, товарів, що застосовує підприємство, а на печать виводяться дані за тими позиціями, де має місце дефіцит, тобто рівень менше встановленої норми запасу за даним видом матеріалу. (наприклад, залишки матеріалів, що витрачаються щодня й у великих кількостях, повинні перевірятися з періодичністю один раз на тиждень, а малоцінні і швидкозношувані предмети – один раз на місяць або на два місяці). Для рішення потрібно за кожним видом матеріалу, або товару визначити середній залишок запасу, що витрачається, за визначений проміжок часу (за 90 або 60 попередніх днів) і порівняти його з установленою нормою запасу за даним матеріалом або товаром. Можлива сума мобілізації оборотних коштів визначається як добуток понаднормативних запасів та вартості їх одиниці (кг, т, м і т. ін).

В усіх системах управління запасами використовується параметр, названий точкою замовлення – датою замовлення. Це найнижчий рівень запасів марки матеріалу або товару, по досягненню якого необхідно організувати чергове замовлення на постачання даного матеріального ресурсу. Цей рівень має бути достатнім для задоволення попиту в період заготівельного циклу, тобто часу на оформлення й оплату договору на постачання, виготовлення матеріалу або товару в постачальника і його доставку підприємству. Кількість днів, на які вистачає залишку матеріалу або товару, дорівнює відношенню залишку матеріалу або товару на складі до середньодобової його витрати. Резерв оборотних коштів – добутку транзитної норми відвантаження та договірної ціни на постачання.