Додаток 2 5 страница

Таблиця 2

Склад та рекомендована площа основних приміщень загальноосвітньої школи

Назва приміщень	Площа на одного учня, м2	Примітка
Приміщення для учнів 1 класу:
класна кімната	2,4
спальна кімната	2,0
ігрова кімната	2,0
рекреації	1,0
туалети	0,2
гардероб	0,2
Приміщення для учнів 2-4 класів:
класні приміщення	2,4
приміщення для чергових учнів (при кожному класі)		шафа для одягу 3 м2, шафа для технічних засобів
спальня для учнів з порушеннями у стані здоров'я	2,0
майстерня для трудового навчання молодших школярів (на 25 місць з інвентарною)	3,6	6 м2
універсальний зал (для фізичної культури, ритміки та хореографії з інвентарною)		144 м2+6
роздягальні для дівчаток і хлопчиків (по 12-13 місць)		18м:2 х 2
душові з туалетом		7 м2 х 2 (по дві душові сітки, 1 унітазу та 1 умивальнику)
рекреація	2,0
гардероб	0,2
туалети для дівчаток і хлопчиків	0.2
універсальні приміщення для груп продовжено­го дня	2,4
Навчальні кабінети для предметів загальноосвітнього циклу для 5-12 класів:
кабінет української мови та літератури	2,4	1 кабінет на 5 класів
кабінет російської мови та літератури	2,2
кабінет іноземної мови (на 12-13 місць)	2,4	На 50% класів
кабінет історії та суспільствознавства	2,4	1 кабінет на 8 класів
кабінет географії	2,4	1 кабінет на 15 класів
кабінет математики	2,4	1 кабінет на 8 класів
лаборантські на групи однойменних кабінетів	-	16 м2 на 1 групу
кабінет інформатики та обчислювальної техніки (злаборантською для ремонту техніки)	6,0	на 1 робоче місце біля ЕОМ і (лаборантська - 9 м2)
Лабораторії з природничих наук:
з фізики та астрономії	2,8	1 лабораторія на 8 класів
3 ХІМІЇ	2,8	1 лабораторія на 15 класів
з біології	2,8	1 лабораторія на 15 класів
лаборантські з хімії, фізики, біології, астрономії	0,75	16 м2 на кожне приміщення
Приміщення для фізкультурно-оздоровчої роботи:
фізкультурно-спортивні зали	12 х 24 м, 9 х 18м
роздягальні з душовими та туалетами для дівчаток та хлопчиків		(21 м2+7м2) х 2
інвентарні		16 м2 та 33 м2
	Приміщення для занять з допризовної підготовки:
	кабінет допризовної підготовки з препаратор­ською і кімнатою для зберігання зброї		6 м2 + 6 м2 + 6 м2
	Навчальний тир з дистанцією стрільби 25 м:
	зона для стрільби		180 м2
	кімната для підготовки		24 м2
	гардероб		9 м2
	кімната інструктора		6 м2
	кімната для зберігання та чищення зброї		6м2 + 9м2
	туалет		4 м2
	Загальношкільні приміщення для проведення колективних позаурочних заходів та відпочинку:
	естрадна		36 м2
	інвентарна для естрадного інвентарю		12 м2
	артистична роздягальна		12 м2 х 12 м2
	кіноапарата		24 м2
	радіовузол, директорська, кімната для ремонту апаратури		21 м2(12м2+9м2)
	кімната психофізіологічного розвантаження		6 м2 на 25 % викладацького складу
	зала-дискотека з інвентарною		108м2+6м2
	Приміщення для трудового навчання та професійної орієнтації учнів 5-9 класів:
	майстерня з обробки металу, деревини з приміщенням для теоретичних занять і креслення		9 м2 х 2
	гардероб
	інструментальні кімнати майстрів		18 м2 х 2
	складські приміщення для сировини та виробів		18 м2 *2
	розпилювальна		18 м2
	майстерня (кабінет обслуговуючої праці) з обробки тканин та кулінарії з інвентарною і гардеробом		90м2+54м2+9м2+12м2
	Адміністративно-господарські приміщення:
	кабінет директора		32 м2
	кабінет заступників директора з навчальної роботи		12 м2, 2 робочих місця
	кабінет заступників директора з виховної роботи		12 м2, 2 робочих місця
	кабінет заступника директора з господарської роботи		9 м2
	методичний кабінет-учительська з роздягальнею		8 м2 на 1 робоче місце; 0,25 м2 на 1 місце
	кабінет психолога		12 м2
	канцелярія		16 м2
	аудиторія для студентів середніх і вищих педагогічних та медичних навчальних закладів з роздягальнею		2,5 м2 на 1 місце

Необхідно зазначити, що кількість класів, навчальних приміщень, лабораторій та спортив­них залів розраховують, виходячи із кількості годин занять в одну зміну і зайнятості останніх не менше ніж на 75 % від загальної тривалості навчального часу.

Стіни навчальних приміщень повинні бути гладенькими щоб було можливе їх прибирання вологим способом.

Підлога приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинна бути виготовлена з деревини або лінолеуму на теплій основі, не мати щілин, підлога туалетних та умивальних кімнат мас вистилатися керамічною або мозаїчною шліфованою плиткою. Забороняється ви­користовувати цементні та мармурові матеріали для настилу підлоги усіх приміщень.

Класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів 1-4 класів слід розміщувати тільки на першому поверсі в окремому блоці, який ізольований від приміщень для учнів інших вікових груп.

Якщо в школі функціонує кабінетна система навчання, то вона потребує розміщення кабінетів у межах одного-двох поверхів таким чином, щоб перехід з кабінету в кабінет за­ймав не більше 2 хвилин. Кабінети з предметів, які найчастіше вивчаються у школах, для 5-9 класів розміщуються на першому поверсі, для 10-12 класів - на третьому поверсі. Оптимальна кількість кабінетів залежно від місткості школи становить 2-4 кабінети на один навчальний предмет.

Навчальні приміщення не повинні бути прохідними і мають бути ізольовані від примі­щень, які є потенційними джерелами шуму і сторонніх запахів (майстерні, спортивна і актова зали, харчоблок тощо).

Приміщення для трудового навчання (майстерні з обробки деревини, майстерні з обробки металу, комбіновані майстерні з обробки металу та деревини, кабінет обслуговуючої праці тощо) повинні бути ізольованими від інших основних приміщень і мають розташовуватися в окремих блоках на першому поверсі школи або в окремих будівлях з гардеробом і туалетом. Для трудового навчання і професійної підготовки учнів 10-12 класів додатково передбачається улаштування навчально-виробничих майстерень або запроваджується організація їх навчання на базі міжшкільних навчально-виробничих комбінатів та навчальних цехів промислових і сільськогосподарських підприємств.

Спортивна зала розміщується на першому поверсі. її розміри мають передбачати можливість забезпечення оптимального виконання програм з фізичного виховання та організації позаурочних спортивних занять.

Вхід у спортивну залу повинен передбачати прохід або безпосередньо через роздягальню, або через відокремлений коридор. Інвентарна для спортивного обладнання повинна з'єднувати­ся із спортивним залом через двері або відкритий отвір розмірами (2 х 2,2 м). Підлога у цьому приміщенні має знаходитися на одному рівні з підлогою спортивного залу. З інвентарної або спортивного залу слід передбачити додатковий вихід на земельну ділянку. Висота спортивних залів повинна бути не меншою 6 м.

Актова зала має бути розташована на другому поверсі. Використовувати актову залу як спортивну не рекомендується.

Виробничі приміщення харчоблоку проектуються з урахуванням особливостей розміщення технологічного устаткування. Кухонні плити, які працюють на твердому паливі, можна розміщувати тільки у сільських школах з наповнюваністю не більше 80 учнів. Кухні в школах повинні бути розраховані на розміщення в них устаткування для приготування їжі як Із сировини, так і з напівфабрикатів.

Площу обіднього залу слід приймати виходячи з розрахунку не менше ніж 0,85 м-на одного учня. Максимальна наповнюваність обідніх залів становить 350-490 місць. Слід передбачити наявність окремого виходу на територію подвір'я із виробничих приміщень харчоблоку.

Обідні зали слід обладнувати столами на 4-6-10 місць та стільцями або табуретами. Відстань між столами і вікном (дверима) для роздачі їжіта прийому брудного посуду пови­нна становити 150-200 см, між рядами столів - 100-150 см, між столами і стіною - 40-60 см. Столи повинні мати покриття, що відповідає гігієнічним вимогам, легко миється, стійке до впливу гарячої води та дезінфікуючих засобів. Умивальники слід улаштовувати, виходячи з розрахунку 1 умивальник на 20 місць, електрорушники - виходячи з розрахунку 1 електро­рушник на 40 місць.

Приміщення для організації занять за програмою продовженого дня для учнів загальноосвітніх навчальних закладів слід розміщувати, орієнтуючись на необхідність забезпечення такою формою навчальної роботи до 20% школярів від загальної кількості учнів 1-4 класів та до 10 % школярів - від загальної кількості учнів 5-9 класів.

Ширина рекреаційних приміщень у разі однобічного розміщення навчальних приміщень повинна становити не менше ніж 2,8 м. Площа рекреаційних приміщень розраховується для кожного поверху І повинна бути не меншою 2,0 м²на одного учня. Під час будівництва або реконструкції загальноосвітнього навчального закладу слід віддавати перевагу розміщенню рекреаційних приміщень зального типу.

Медичний блок, що складається із таких приміщень, як кабінет лікаря площею не менше 18 м² та завдовжки 5 м (для визначення гостроти слуху та зору учнів), кабінет лікаря-стоматолога площею не менше 15 м², обладнаний витяжною шафою, процедурний кабінет площею 10 + 8 м² та кабінет психофізіологічного розвантаження площею не менше 18 м² слід розміщувати на першому поверсі.

Гардероб розміщується на перших поверхах навчального закладу з обов'язковим облад­нанням секцій для кожного класу. У вестибулях слід проектувати подвійні тамбури з трьома дверима для забезпечення надійної теплоізоляції внутрішніх приміщень.

Для учнів 1-4, 5-7 та 8-9 класів у разі використання блочної системи забудови слід передбачити наявність самостійних входів у школу, у всіх інших випадках необхідно влаштувати не менше 2 виходів для постійної експлуатації.

Міжповерхові сходи обов'язково повинні мати природне освітлення. Висота приступця має становити 15 см, ширина - 30-35 см, кут нахилу сходів - не більше 30°. Не допускається горизонтальне розміщення елементів огорожі сходів. Висота огорожі сходів повинна складати 1,5 м з поручнем заввишки 0,8 м. Ширина маршу сходів має становити 1,8 м.

Результати гігієнічної оцінки земельної ділянки, будівлі, навчального приміщення (шкільного класу) та умов перебування учнів у навчальному закладі оформляються у протокольному зошиті за такою схемою:

Схема

гігієнічної оцінки умов виховання та навчання дітей та підлітків

у загальноосвітній школі №______________

1. Паспортні дані об’єкта: повна назва середньої школи, адреса, проектна наповнюваність, кількість дітей, що фактично навчається у школі, кількість класів та змін, наявність у школі групи подовженого дня.

2. Дані санітарного обстеження земельної ділянки, будівлі школи, навчального приміщення, (шкільного класу) та умов перебування учнів в навчальних закладах:

Розміщення земельної ділянки у плані міста та мікрорайону: тип (внутрішньоквартальний, суміжний з кількома кварталами, на міжквартальних проїздах тощо), радіус обслуговування, доступність та безпека переміщення дітей на шляху до школи (наявність магістральних шляхів, перехресть), відстань між спорудою школи та будинками, які її оточують, огородження земельної ділянки, відсоток забудови, питома вага озеленення та характер зелених насаджень (фруктові, хвойні дерева тощо).

Функціональне зонування ділянки, площа окремих зон, та особливості їх розташування, кількість під’їздних шляхів. Площа, обладнання та санітарний стан окремих зон: навчально-дослідної, спортивної, господарської зон та зони відпочинку.

Будівля школи: тип забудови (компактний, блочний, блочно-секційний, павільйонний), розташування будівлі відносно елементів земельної ділянки, особливості збереження мікрокліматичних та ізоляційних розривів, світлового клімату, наявність та відстань від об’єктів, що затіняють (будинки, дерева тощо).

Санітарно-технічний благоустрій земельної ділянки: водопостачання (місцеве, централізоване, наявність крана для поливання у господарчій, спортивній та навчально-дослідній зонах, особливості видалення рідких та твердих відходів, наявність штучного освітлення зон та підходів до будівлі. Покриття підходів до школи, стежок та інших елементів земельної ділянки.

Обстеження будівлі школи: кількість поверхів, набір кімнат та їх взаєморозташування (навчальні, навчально-методичні, адміністративно-побутові приміщення) місце розташування окремих кабінетів (хімії, фізики, біології), особливості розташування та оснащення актового та спортивного залів, блоку для трудового навчання, кількість входів у школу та їх зв’язок з роздягальнями та їдальнею.

Санітарне обстеження шкільного класу: план-схема класу, площа класу (загальна та питома), об’єм класу, фактичний повітряний куб, відстань першої та останньої парт від дошки, відстань парт від стіни та між рядами, характеристика природного та штучного освітлення: світловий коефіцієнт, коефіцієнт закладення, проекція небосхилу, величина кутів падіння та отвору, рівномірність та достатність освітлення, справність освітлювальної арматури), характеристика вентиляції (коефіцієнт аєрації, кратність обміну повітря, концентрація СО₂ у повітрі), особливості мікрокліматичних умов (середня температура повітря, перепади температури по горизонталі та вертикалі, добовий перепад, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря). Розрахунок кількості СО₂ у повітрі проводиться з використанням поглинача Петрі, визначення вологості повітря за допомогою аспіраційного психрометра Асмана, швидкості руху повітря – за данними кататермометрії.

Оцінка організації навчально–виховного процесу: визначення відповідності номера парт росту учнів та їх стандартності, оцінка розкладу уроків та особливостей побудови уроку.

Ситуаційні задачі

Задача 1

До медичного пункту школи звернувся учень 10 класу загальнососвітньої школи зі скаргами на головний біль, поганий сон, втому. В ході обстеженя підлітка шкільний лікар патології не виявив. Під час опитування установлено, що учень сидить на останній парті внутрішнього ряду, на відстані 20 см розташована батерея водяного опалення. Для зниження температури повітря постійно відкрита кватирка. Середня температура класного приміщення 24°С, швидкість руху повітря 0,5 м/см, відносна волгість 30%, охолоджуюча дія повітря 0,2 млкал см² г/сек.

Дайте гігієнічну оцінку умовам навчання та у разі необхідності запропонуйте рекомендації щодо його оптимізації.

Задача 2

Дівчинка 6 років часто (понад 5 разів на рік) хворіє на застудні захворювання, фізичний розвиток середній, пропорційний, має тільки молочні зуби, мигдалики гіпертрофовані, вміє читати та рахувати. Батьки віддали дитину у перший клас загальноосвітньої школи. У школі комплексна система архітектурно-композиційних рішень. Секції роздягалень для учнів шестирічного віку розташовані разом з п’ятьма паралелями двох суміжних груп. Шкільна столова доготовчого типу. Площа на одного учня у класі 1,7 м², спальної та ігрової кімнати немає. Гардероб загальний для всіх класів.

Дайте гігієнічну оцінку умовам навчання дітей 6-ти річного віку та у разі необхідності обргунтуйте відповідні рекомендації.

Задача 3

Визначте чи відповідає гігієнічним вимогам шкільний клас на 40 учнів, що має розміри: довжина – 8 м, ширина – 6 м, висота – 3,2 м. Природна вентиляція забезпечується 3 витяжними каналами, розташованими у верхній частині внутрішньої стіни, та кватирками у вікнах. Кратність обміну повітря 2 рази на годину. Природне освітлення забезпечується 3 вікнами розміром 2 х 1,5 м кожне, штучне – лампами розжарювання потужністью 15 вт.

Задача 4

У восьмому класі навчається 35 учнів. Площа класу 48 м². Навчально-дослідна зона має майданчик для початкових класів площею 150 м². Теплиця, зоотваринна ділянка та відділ колекції рослин відсутні. Зона для початкової допризивної підготовки площею 200 м² знаходиться поряд з зоною відпочинку, загальна площа якої 60 м².

Фізкультурно-спортивна зона складається з: шкільного стадіону – 1200 м², майданчиків для спортивних ігор, гімнастики, метання м’яча та стрибків у висоту (S пола 150 м² кожна).

Визначте, чи відповідає планування земельної ділянки середньої загальноосвітньої школи гігієнічним вимогам. У разі необхідності обгрунтуйте відповідні гігієнічні рекомендації.

Задача 5

У ході поглибленого медичного обстеження школяра 11 років виявлено, що він майже щомісяця хворіє на ГРВЗ, страждає міопією слабкого ступеня та карієсом. Фізкультурою займається в основній групі. Об’єктивно: з боку внутрішніх органів ніяких патологічних змін не виявлено.

Визначте, до якої групи здоров’я відноситься школяр, та оптимальне місце розташування при розсажуванні дітей за парти.

Задача 6

Вивчаючи проект будівництва школи лікар знайшов наступні дані: школа має 5 поверхів, 1 та 4 класи розташовані на четвертому поверсі. Довжина класних приміщень 8 м, ширина – 6 м, висота – 3 м. В класі навчаються 42 учні. Площа рекреацій на 1 учня – 0,8 м², у гардеробі – 0,1м². Приміщення для груп подовженого дня відсутні.

Дайте заключення відносно відповідності вказаних умов навчання гігієнічним нормативам.

Задача 7

Спортивний зал середньої загальноосвітньої школи розміром 10 х 20 х 4 м облаштований витяжною вентиляцією яка виключається в перервах між уроками фізичного виховання на 20 хв. Спортивний зал розташований на другому поверсі. Душової та інвентарної кімнат немає. Додатковий вихід на земельну ділянку відсутній. Шкільний стадіон бігової доріжки немає. Майданчики для спортивних ігор та занять гімнастикою не перевищують площу 120 м².

Зробіть висновок про відповідність умов навчання гігієнічним нормам, перерахуйте невідповідності умов навчання гігієнічним вимогам.

ТЕМА №32-33. Методи оцінки стану здоров'я та фізичного розвитку дітей і підлітків

МЕТА РОБОТИ: Оволодіти методиками проведення антропометричних досліджень, оцінки стану здоров’я та фізичного розвитку дітей і підлітків.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Загальні закономірності росту і розвитку дитячого організму.

2. Критерії і показники здоров'я дітей і підлітків. Методика комплексної оцінки стану здоров'я дітей і підлітків.

3. Групи здоров’я. Фізичний розвиток як оцінка стану здоров’я. Основні показники фізичного розвитку.

4. Правила антропометрії. Вимоги до таблиць стандартів фізічного розвитку.

5. Поняття про біологічний та календарний вік. Показники рівня біологічного розвитку дітей та підлітків.

6. Методи гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків (метод сигмальних відхилень, оцінка за шкалами регресії, комплексний метод, центильний метод).

ЗАВДАННЯ:

1. Оволодіти методиками комплексної оцінки стану здоров’я та проведення антропометричних досліджень (визначення довжини та маси тіла, обводу грудної клітки, життєвої ємкості легень, сили м'язів).

2. Оцінити фізичний розвиток школярів з використанням методу сигмальних відхилень та комплексного методу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія. Підручник / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова книга. 2006. – С. 391-413.

2. Даценко И.И. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С.532-534.

3. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Вища школа. 1983. – С. 248–252.

4. Покровский В.А. Гигиена. – М., Медицина, 1979. – С.93–114.

5. Общая гигиена // Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.Г. и др. – М.: Медицина, 1985. – С.338–346.

6. Общая гигиена. Руководство к практическим занятиям // Под ред. И.И.Даценко. – Львов: Вища школа, 1988. – С. 258–283.

7. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1971. – С. 207–218.

8. Гигиена детей и подростков // Под ред. В.Н.Кардашенко. – М.: Медицина, 1988. – С. 197–261.

9. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков // В.И.Берзинь и др. – К.: Вища шк., 1989. – С. 118–126.

10. I.В.Сергета Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 96 с.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти оволодівають методиками комплексної оцінки стану здоров’я, проведення антропометричних досліджень та гігієнічної оцінки фізичного розвитку.

МЕТОДИКА КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ СТАНУ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

Вивчення стану здоров’я є одним найважливіших розділів роботи лікаря, що обслуговує дітей та підлітків. Важливість цієї роботи полягає, насамперед в тому, що саме у дитячому віці формується фізичне та психічне здоров'я людини, її стійкість до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища.

Нині прийняті наступні критерії комплексної оцінки стану здоров'я:

1. Наявність або відсутність у момент обстеження хронічних захворювань.

2. Рівень функціонального стану основних систем організму.

3. Ступінь опірності організму несприятливому впливу.

4. Рівень досягнутого розвитку і ступінь його гармонійності.

Відповідно до указаних критеріїв розроблена схема розподілу дітей за групами здоров'я.

Виділяють 5 груп здоров’я:

Перша група здоров’я – Здорові діти з нормальним розвитком та нормальним рівнем функцій.

Друга група здоро’я – Здорові діти, що мають функціональні та деякі морфологічні відхилення, а також знижену опірність до гострих та хронічних захворювань.

Третя група здоров’я – Діти, які страждають хронічними захворюваннями в стані компенсації, зі збереженням функціональних можливостей організму.

Четверта група здоров’я – Діти, які страждають хронічними захворюваннями у стані субкомпенсації, зі зниженими функциональними можливостями організму.

П’ята група здоров’я – Діти, які страждають хронічними захворюваннями у стані декомпенсації, зі значно зниженими функциональними можливостями організму.

Розподіл дітей за групами здоров'я дозволяє виявити осіб, що мають фактори ризику щодо розвитку патологічних зрушень, дітей з початковими формами захворювань та функціональними відхиленнями і розробити комплекс заходів з охорони та зміцнення їх здоров'я, профілактики хронічних захворювань.

В першу чергу, це стосується дітей та підлітків, які відносяться до другої групи здоров'я (діти – реконвалісценти, а також діти, які часто і тривало хворіють, з загальною затримкою і дисгармонійністю фізичного розвитку як за рахунок надлишкової маси тіла, так і за рахунок її дефіциту без ендокринної патології, з порушеннями постави, плоскостопістю, з функціональними зрушеннями збоку серцево–судинної системи, міопією, карієсом, гіпертрофією піднебінних мигдаликів II ступеня, алергічними реакціями, збільшенням щитоподібної залози I і II ступенів, астенічним синдромом тощо).

Про ступінь опірності (резистентності) організму судять за даними щодо кількості гострих захворювань та загострень хронічних хвороб протягом минулого року, а також за показниками стану неспецифічної резистентності (вміст Х–хроматину і гетерохроматину в епітелії слизової щоки, глікогену в нейтрофілах, активність лугової і кислої фосфотаз в нейтрофілах, дегідрогенази і сукцинатдегідрогенази в лімфоцитах, лізоциму і лактатдегідрпогенази в слині, ступінь бактерицидності шкіри).

Оцінка функціонального стану систем організму проводиться з використанням клінічних методів, а також за допомогою функціональних проб (проби Мартіне, Штанге–Генга, Летунова, РWС₁₇₀).

Визначення групи для проведення фізичного виховання здійснюється згідно з даними поглибленого медичного огляду.