Додаток 2 1 страница

Ж У Р Н А Л

реєстрації нещасних випадків (виробничих травм, гострих отруєнь та захворювань)

___________________________________________________________________________

(найменування об'єднання, підприємства, установи, організації)

№ п\п	Дата по-дії	Прізвище, імўя, по-батькові по-терпілого, рік народження, стаж роботи за-гальний і за про-фесією (посада)	Про-фесія (поса-да)	Місце події (цех, діль-ниця, обўєкт)	Короткі основні причини нещас-ного випадку	Дата скла-дання і № акта за фор-мою Н-1	Діагноз та нас-лідки не-щасного випадку	Приміт-ка

___________________________________________________________________________

* № пп Номер повинен відповідати номеру акта за формою Н-1.

Додаток 3

до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

Зразок

Форма Н-5

АКТ

розслідування нещасного випадку (аварії, що стався (сталася)

«_______» ____________________200 ___ о ___ год. ___ хв.

на ____________________________________________________________________________________

(найменування підприємства та органу, до сфери

______________________________________________________________________________________

управління якого належитть підприєимство)

_____________________________ _____________________________

(дата складання акта) (дата складання акта)

Комісія, призначена наказом

від «___» _________ 200 __ р. № ___ ________________________________________________

(найменування органу, яким призначена комісія)

у складі: ________________________ _____________________ - голова комісії

(прізвище, ім’я, по-батькові) (посада, місце роботи)

членів комісії:

_______________________________________ _________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові) (посада, місце роботи)

_______________________________________ __________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові) (посада, місце роботи)

за участю:

_______________________________________ _________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові) (посада, місце роботи)

_______________________________________ __________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові) (посада, місце роботи)

провела за період з «___»___________ по «___» ________________________ 200 __ р.

розслідування нещасного випадку (аварії), який (яка) стався (сталася)

________________________________________________________________________

(зазначається місце події і кількість потерпілих, у тому числі із смертельним наслідком)

1. Відомості про потерпілого (потерпілих)

Прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, професія (посада), стаж роботи - загальний, у тому числі на цьому підприємстві, за професією, час проходження навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, первинного та періодичного медичного огляду, професійного добору. Наслідки нещасного випадку. У разі групових нещасних випадків зазначаються відомості окремо щодо кожного потерпілого.

Відомості про членів сім'ї, які перебувають на утриманні потерпілого, - прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, сімейні відносини, рід занять. Ці відомості можуть бути викладені у формі таблиці. Відомості про членів сім'ї зазначаються тільки у разі нещасних випадків із смертельним наслідком.

2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (аварія)

У стислій характеристиці об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (аварія), наводяться відомості про проектний, затверджений та фактичний режим роботи об'єкта (устаткування) до настання нещасного випадку (аварії).

Описується стан об'єкта (дільниці), устаткування (конструкцій) і матеріалів, що застосовувалися перед нещасним випадком (аварією), а також дається висновок про їх відповідність нормативним вимогам.

Зазначаються аналогічні нещасні випадки (аварії), якщо вони раніше мали місце на підприємстві.

Описується організація на підприємстві роботи з охорони праці та її недоліки (зазначаються тільки у разі нещасних випадків Із смертельним наслідком та групових).

Якщо нещасний випадок стався через аварію, до цього розділу акта додатково вносяться такі дані: категорія аварії, обсяги втрати продукції (у натуральному виразі та в гривнях), розмір загальної шкоди, заподіяної аварією (в гривнях).

3. Обставини, за яких стався нещасний випадок (аварія)

Описуються всі події, що відбувалися, та роботи, що проводилися до настання нещасного випадку (аварії), зазначається, як проходив процес праці з початку зміни, хто керував роботами і які давав вказівки, дії потерпілого (потерпілих) та інших осіб, пов'язані з нещасним випадком (аварією). Викладається послідовність подій, наводяться небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливали на потерпілого, зазначається конкретно машина, інструмент, устаткування, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, наявність небезпечних умов і небезпечні дії потерпілого або інших осіб, характер аварії.

Перелічуються заходи, вжиті відповідно до плану ліквідації наслідків нещасного випадку, аварії (якщо вона мала місце), надзвичайної ситуації або плану локалізації аварійних ситуацій.

4. Причини нещасного випадку (аварії)

Наводяться основні технічні, організаційні та психофізіологічні причини нещасного випадку (аварії), включаючи перевищення гранично допустимих норм впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, невідповідність та недостатність засобів колективного, індивідуального та медичного захисту встановленим вимогам тощо (якщо ці причини вплинули на подію).

Після кожної причини зазначається, які конкретно вимоги законодавчих і нормативно-правових актів з питань охорони праці та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, інструкцій з безпечного ведення робіт, посадових інструкцій були порушені (із зазначенням відповідних статей, розділів, пунктів тощо).

Зазначаються узагальнені результати перевірки стану охорони праці на цьому підприємстві, проведеної органами державного нагляду за охороною праці та іншими організаціями (зазначаються тільки у разі нещасних випадків Із смертельним наслідком та групових).

5. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку (аварії)

План заходів щодо усунення причин нещасних випадків (аварій) повинен включати: заходи щодо усунення безпосередніх причин нещасного випадку і запобігання подібним випадкам; заходи щодо ліквідації наслідків аварії (у разі необхідності).

Ці заходи можуть бути викладені у формі таблиці або перелічені у тексті із зазначенням термінів і відповідальних за їх виконання.

6. Висновок комісії

У цьому розділі зазначаються особи, у тому числі потерпілий, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку (аварії). Перелічуються конкретні порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, посадових інструкцій тощо (із зазначенням статей, параграфів та пунктів).

У разі коли порушення допущено працівниками іншого підприємства або сторонньою особою, цей факт обов'язково зазначається в цьому пункті.

Наприкінці розділу викладаються пропозиції щодо притягнення до відповідальності осіб, унаслідок дій або бездіяльності яких стався нещасний випадок (аварія).

У висновку зазначається, що: нещасний випадок вважається (не вважається) пов'язаним з виробництвом; підлягає (не підлягає) обліку; складається акт за формою Н-1 або НТ.

Наприкінці акта робиться запис про зустріч членів комісії з розслідування з потерпілими або членами їх сімей, розгляд на місці питань надання соціальної і матеріальної допомоги, роз'яснення потерпілим та членам їх сімей прав відповідно до законодавства.

Голова комісії ________________

Члени комісії ________________

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

На складі отрутохімікатів у зоні дихання працівника в момент розважування пестициду – гранозану відібрали пробу повітря (100 л). ГДК гранозану – 0,005 мг/м³. До відбору проби вага фільтра складала 0,245 г, після відбору проби повітря – 0,0450 г.

Гранозан зберігається у металевому бункері, який з середини обтягнутий поліетиленовою плівкою. Кришка бункера до країв бункера прилягає не щільно. Поряд з бункером на столі розміщена вага, де вручну розважують гранозан. Пристроїв для організації штучної вентиляції немає. Працівники забезпечені спецодягом, мають рукавиці та використовують ватно–марлеві маски. Температура повітря у приміщенні – 24–26 °С, швидкість руху повітря – 0,01–0,02 м/сек.

* Розрахуйте кількість пилу у повітрі і дайте гігієнічну оцінку умовам праці.

Задача 2

Чоловік, 35 років, що працює слюсарем–механіком цеху з вироблення вимірювальних приладів, під час проведення профілактичного медичного огляду, звернувся до лікаря зі скаргами на підвищену роздратованість, безсоння, сильну пітливість та постійне серцебиття. У ході обстеження працівника виявлені різка тахікардія, систолічний шум на верхівці серця, симетричний тремор витягнутих пальців рук, закритих вій, виражений гіпергідроз, червоний стійкий дермографізм, гіпохромна анемія (за даними аналізу крові), сліди білка та ртутних сполук (за даними аналізу сечі)

Характеристика умов праці: робоче місце знаходиться у спеціально відведеному приміщенні, яке обладнане загальнообмінною вентиляцією. Температура повітря у літній період – 22–25°С, у зимовий – 7–12°С. Невід’ємним компонентом виробничого процесу є розлив ртуті з ємкостей у вимірювальні прилади. Стаж роботи у цеху складає 5 років.

* Проведіть гігієнічну оцінку умов праці робітника, установіть діагноз.

Задача 3

Чоловік, 40 років, звернувся до лікаря швидкої допомоги зі скаргами на відчуття сильного болю у животі. Чіткого зв’язку виникнення болю з прийманням їжі не відмічає. Больові приступи супроводжуються явищем слабкості та запаморочення, втратою апетиту, запорами. Стан на момент госпіталізації: больовий синдром відсутній, хворий відмічає загальну слабкість, поганий апетит, запори. Об’єктивно: хворий блідий, слизові оболонки без особливих змін. При дослідженні серцево–судинної системи відмічається помірне розширення серця вліво, на верхівці прослуховується систолічний шум функціонального походження. Частота серцевих скорочень – 95 ударів за хвилину, артеріальний тиск – 100/50 мм рт. ст. Дані аналізу крові: ретикулоцити – 5%, еритроцити з базофільною зернистістю – 100 на 1 млн., гіперхромні макроцити.

Професійний анамнез: хворий протягом 24 років працює районній друкарні, періодично приймаючи участь у обробці шрифту та наборі текстів.

* Дайте гігієнічну оцінку умовам праці, поставте діагноз і обгрунтуйте лікувально–профілактичні рекомендації.

Задача 4

Жінка, 34 років, яка працює апаратниця підприємства з виробництва ізоляційних матеріалів пред’являє скарги на слабкість, головний біль, плаксивість, кровоточивість ясен, носові кровотечі, сухість шкіри долонь, тріщини на пальцях, епізодичні почервоніння шкіри передпліччя, біль в області серця.

Об'єктивно: на шкірі передпліч, кистей та гомілок – реєструється багато крововиливів та синців.

Дані аналізу крові: гемоглобін – 12,4 г%, еритроцити – 2 800 000, ретикулоцити – 14, лейкоцити 10 500, лімфоцити 38%, моноцити 1%, еозинофіли – 3%, тромбоцити 210 000, виявлені явища анізоцитозу та пойкилоцитозу.

Характеристика умов праці: у цеху із виробництва ізоляційних матеріалів жінка працює протягом трьох років. В обов'язки апаратниці входить приготування просочувальної суміші і заповнення нею ванн, обслуговування просочувальних машин тощо. Для просочування готують суміш, яка складається з бензину, толуолу та ацетону. Заливка розчинника в ємкості проводиться ручним методом із залізних банок. Із ємкостей суміш ручним методом переносять в головне приміщення цеху (відстань складає 35–150 м) і заливають у ванни просочувальних машин.

Концентрація розчинників у повітрі робочого приміщення перевищує ГДК в 1,5–2,5 рази, температура повітря становить 18–22°С, швидкість руху повітря – 0,1 – 0,4 м/с.

* Дайте гігієнічну оцінку умовам праці, поставте діагноз та обгрунтуйте лікувально–профілактичні рекомендації.

Задача 5

Під час розфасовки мінерального добрива (нітрофос, який знаходиться у гранулах з діаметром 1,5 – 2,5 мм) електроаспіратором відібрана проба повітря (100 л). Попередня вага фільтра – 0,223 г, вага після відбору проб повітря – 0,231 г. ГДК нітрофосу становить 5 мг/м³. Прибирання приміщень проводять вологим або сухим способом. Робітники працюють у комбінезонах, проте, без рукавиць та респіраторів. Пред’являють скарги на почервоніння відкритих частин тіла, що виникає епізодично, свербіння шкіри, сухість шкіри, кистей рук та передпліччя.

* Визначте кількість пилу у повітрі і дайте гігієнічну оцінку умовам праці.

Задача 6

Жінка, 29 років, працює у лакувальному цеху впродовж 3 років. Пред’являє скарги на сильний головний біль та явища втоми, кровоточивість ясен, останні 3 місяці відмічає надмірні менструації та збільшення їх частоти (через кожні 2 тижні). Об'єктивно: блідість слизових оболонок і шкіри, приглушені тони серця, виражена кровоточивість ясен при натискуванні. Дані аналізу крові: – гемоглобін – 40 г/%, еритроцити 2 600 000, лейкоцити – 2 700 000, тромбоцити – 70 000. Характеристика умов праці: робоче місце знаходиться в окремому погано вентильованому приміщенні. Пофарбування дрібних деталей проводиться за допомогою пульверізатора безпосередньо на робочому столі на столі.

За даними лабораторного дослідження вміст шкідливих речовин (85 мг/м³) в 17 раз перевищує рівень ГДК. Спецодяг не використовується, фарба з рук не змивається, а витирається ганчірками.

* Дайте гігієнічну оцінку умовам праці, поставте діагноз та обгрунтуйте лікувально-профілактичні рекомендації.

Задача 7

На ділянці шахти, де добувається вугілля за допомогою вугільного комбайна, працює 18 шахтарів. При черговому медичному обстеженні у комбайнера М. (стаж роботи - 14 років) на рентгенограмі відзначається посилення легеневого малюнка в прикореневій зоні і крайовій емфіземі. Робітник пред'являє скарги на сухий кашель, задишку при фізичному навантаженні, швидку стомлюваність. На ЭКГ - відхилення електричної осі серця вправо. Концентрації вугільного пилу на робочому місці коливалися від 4 до 120 мг/м³.

* Дайте гігієнічну оцінку умовам праці, поставте діагноз та обгрунтуйте лікувально-профілактичні рекомендації.

ТЕМА №28. МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВІКОВИХ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗМУ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ. ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

МЕТА заняття:

1. Ознайомитися з віково-статевими анатомо-фізіологічними та психофізіологічними особливостями організму дитини, медичними, фізіологічними і психологічними критеріями оцінки її розвитку.

2. Оволодіти методикою визначення функціональної готовності дітей до вступу в школу.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Віково-статеві анатомо-фізіологічні та психофізіологічні особливості організму дітей і підлітків.

2. Медичні, фізіологічні та психологічні критерії оцінки розвитку дитини. Провідні методи вивчення вікових психофізіологічних особливостей організму дітей і підлітків.

3. Поняття про шкільну зрілість. Гігієнічні основи визначення функціональної готовності дитини до навчання у школі. Методика визначення функціональної готовності дітей до вступу в школу.

4. Зрушення у стані здоров'я і захворювання, що можуть бути зумовлені впливом несприятливих чинників навчально-виховного процесу.

ЗАВДАННЯ:

1. Засвоїти медичні, фізіологічні та психологічні критерії оцінки розвитку дитини, яка поступає у школу.

2. Здійснити гігієнічну оцінку функціональної готовності дітей до вступу в школу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища пік., 1995 – С 492–493.

2. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 413-442.

3. Общая гигиена: пропедевтика гигиены // Е.И.Гончарук, Ю.И. Кундиев, В.Г.Бардов и др.– К.:Вища шк., 1999 – С. 576–577.

4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. – К.: Здоров'я, 2004. – С. 524–529.

5. Гигиена детей и подростков // Под ред. В.Н. Кардашенко. – М.: Медицина, 1988. – С. 60–79, 115–169, 438–469.

6. Руководство к лабораторним занятиям по гигиене детей й подростков // В.И. Берзинь и др. – К.:Вища шк., 1989. – С. 86–127.

7. Загальна гігієна: навчальний посібник до практичних занять для студентів VI курсу медичного факультету / Сергета І.В., Бойчук Б.Р., Латанюк С.О. та ін. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – С. 42-50, 96-103, 104-112.

8. Гигиена детей и подростков / Сердкжовская Г.Н., Сухарев А.Г., Белостоцкая Е.М. и др.; Под ред. Г.Н. Сердюковской, А.Г. Сухарева. – М.: Медицина, 1986. – С. 132-143, 157-185.

9. Определение функциональной готовности детей 6-ти летнего возраста к поступленню в школу й организация учебных занятий и режима продленного дня в первых классах общеобразовательной школы: Методические рекомендации. – М, 1985. – 32 с.

10. Заброцький М.М. Основи вікової психології // Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 112 с.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Особливості анатомічного та псифізіологічного розвитку дітей в різні вікові періоди.

Виділяють основні періоди психічного розвитку: ранній (від народження до трьох років) дошкільний вік (з трьох до семи), молодший шкільний вік (з семи до 10 років), середній шкільний або підлітковий (від 10 до 15 років), старший шкільний або юнацький вік (від 15 до досягнення зрілості).

Процеси росту і розвитку відбуваються в окремі вікові періоди нерівномірно та неоднаково. Кожна система органів має лише їй притаманні закономірності. Ріст і розвиток окремих органів та систем організму тісно пов’язані і їхня діяльність скеровується ЦНС.

Ріст дітей зумовлений спадковими чинниками, а ступінь та особливості його залежать від соціальних умов життя.

Протягом перших років життя вдосконалюється діяльність ЦНС. Морфологічний та функціональний стан головного мозку значно змінюється. Значно зростає вага тіла дитини особливо протягом першого року. Розвиваються органи дихання та кровообігу. Спостерігається швидке утворення умовних рефлексів: зокрема в першу чергу – вестибулярний умовний рефлекс, зоровий і шкірно-тактильний рефлекси, продовжується адаптація до навколишнього середовища. Зменшується поступово тривалість сну та втрачається пасивний материнський імунітет.

Для дошкільного віку характерним є сповільнення росту та процесів окостеніння, удосконалюється діяльність серцево-судинної системи. Завершується формування мови, інтенсивно розвивається зір, слух, пришвидшуються процеси терморегуляції. Процеси збудження переважають над процесами гальмування. Інтенсивно формується друга сигнальна система.

У шкільний період (7 років) завершується збільшення маси тканини мозку, зростає гальмівний контроль. Ці процеси врівноважуються у 12 років. У дітей 7-10 років основні властивості нервової системи за своїми характеристиками наближаються до властивостей нервової системи дорослих, хоча і є ще нестійкими. Розвиваються статичні і динамічні функції хребта, вдосконалюється руховий аналізатор, рухи стають координованими.

Середній та старший шкільний вік характеризується загальною перебудовою організму, що зумовлено статевим дозріванням. Активація залоз внутрішньої секреції спричиняє значне прискорення фізичного та фізіологічного розвитку. Відмічається неврівноваженість нервово-психічних процесів, змінюється рівновага між 1-ю та 2-ою сигнальними системами, серцево-судинна система відстає від росту тіла, що зумовлює підвищену втомлюваність. Відбувається статеве дозрівання, яке супроводжується лабільністю психіки, вегетативної нервової системи. Інтенсифікуються процеси кіркової діяльності, окостеніння, розвитку скелетної мускулатури. Ріст легенів зумовлює збільшення ЖЕЛ. Різко помітною стає статева різниця між дівчатками та юнаками, що проявляється у різних темпах росту, фізичному розвитку специфіці обмінних процесів тощо.

В ході практичного заняття студенти засвоюють провідні медичні, фізіологічні та психологічні критерії оцінки розвитку дитини, яка поступає у школу, здійснюють гігієнічну оцінку функціональної готовності дітей до вступу в школу, розв'язують ситуаційні задачі за темою заняття.

Методика гігієнічної оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу

Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу передбачає проведення експрес-оцінки функціональних можливостей організму та поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності дитини.

Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу

Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу та систематичного навчання у школі проводиться на підставі результатів виконання комплексного психофізіологічного тесту Керна-Ірасека, показників дослідження якості звуковимови та точності координації рухів.

Тест Керна-Ірасека складається з трьох завдань: 1) малювання людини; 2) перемальовування короткої фрази з 3 - 4 слів; 3) перемальовування групи крапок. Кожне завдання оцінюється у балах (найкраща оцінка - 1 бал, найгірша - 5 балів). Сума даних виконання окремих завдань є загальним результатом дослідження.

Перше завдання полягає в тому, що дитина повинна намалювати фігуру людини без будь-яких установок з боку дослідника, друге - в тому, що дитина копіює фразу з трафарету, який виготовлений заздалегідь і вміщує просту коротку фразу, наприклад: "Він їв суп" або "Вона пила сік", третє - в тому, що дитина протягом 1 хвилини дивиться на трафарет, а потім намагається відтворити форму розстановки і кількість крапок на листі паперу (рис. 1). Критерії загальної оцінки результатів тестування: висока готовність до навчання у школі - до 5 балів, середня готовність - 6 - 10 балів, низька готовність - понад 11 балів.

Оцінка якості та чистоти звуковимовляння проводиться під час словесного відтворення слів, що важко артикулюються, таких як: рак, чапля, яйце, сокира, лопата, стілець, газета, зима, мишка, риба, чайка, ключ.

Точність координації рухів і, отже, готовність до сприйняття навичок письма, визначається за допомогою тесту "Вирізання кола". Дитині пропонують картку, на якій зображені сім кіл, що розташовані на відстані 1 мм одне від одного. Середнє коло відмічено потовщеною лінією і має діаметр, що дорівнює 50 мм. Майбутній школяр повинен вирізати коло за потовщеною лінією протягом 1 хвилини. Відлік часу розпочинається з того моменту, коли ножиці доторкнулися до потовщеної лінії. Оцінюють час та якість виконання тесту.

Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини

Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини з метою визначення її готовності до навчання у школі передбачає дослідження та кількісну оцінку механічної, образної та вербально-логічної пам'яті, а також вербально-логічного мислення.

Оцінка механічної пам'яті. Дитині пропонують запам'ятати, а потім відтворити, написавши на листі паперу, десять цифр, що пред'явлені на окремих картках або написані на дошці. Числа можуть бути різними, бажано як одно-, так і двозначними, від 1 до 16.

Дитина, яка досліджується, впродовж 1 хвилини уважно розглядає запропоновані цифри і намагається запам'ятати їх, а потім по пам'яті протягом 1 хвилини занотовує ці цифри на листі паперу в будь-якому порядку. Критеріальною характеристикою механічної пам'яті є показник її продуктивності, який обчислюється за формулою:

с-а

ПМП = ––– • 100%;

N

де ПМП - продуктивність механічної пам'яті;

с - кількість вірно відтворених цифр;

а - кількість помилково відтворених цифр;

n - кількість пред'явлених цифр.

Продуктивність механічної пам'яті вважається високою, якщо результат знаходиться у межах від 80% до 100%, середньою – від 50% до 80%, низькою – менш, ніж 50%.

Оцінка вербально-логічної пам'яті Дослідник двічі чітко та голосно вимовляє 10 слів, призначених для запам'ятовування. Слова повинні бути простими, мати конкретні образні характеристики та легко відтворюватися. Наприклад: гора, кішка, вікно, книга, ваза, стіл, зірка, квітка, дерево, пилка. Дитина, яка досліджується, повинна протягом 1 хвилини написати на листі паперу слова, які удалося запам'ятати, або намалювати образи, що відповідають цим словам. Показник продуктивності вербально-логічної пам'яті обчислюється за формулою:

с-а

ПВЛП = ––– • 100%;

n

де: ПВЛП - продуктивність вербально-логічної пам'яті;

с - кількість вірно відтворених слів;

а - кількість помилково відтворених цифр;

n - кількість пред'явлених цифр.

Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.

Оцінка образної пам'яті. Дитині, яка досліджується, для запам'ятовування пред'являється картка із зображеними на ній 9 простими геометричними фігурами. Час пред'явлення та час відтворення однаковий - 1 хвилина. Показник продуктивності образної пам'яті обчислюється за формулою:

с-а

ПОП = ––– • 100%;

n

де: ПОП - продуктивність образної пам'яті;

с - кількість вірно відтворених фігур;

а - кількість помилково відтворених фігур;

n - кількість пред'явлених фігур.

Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.

Оцінка вербально-логічного мислення. Дитині, яка досліджується, пропонується картка з написаною на ній групою слів, що складається з 10 варіантів по 4 слова у кожному.

При цьому кожні 3 слова в кожній групі мають чіткий змістовний зв'язок, а четверте слово - зайве, не пов'язане з іншими. Зайве слово потрібно викреслити;

Наприклад:

1. книга, портфель, чемодан, сумка 2. молоко, сир, хліб, вершки

3. хвилина, секунда, час, вечір 4. вага, годинник, окуляри, термометр

5. Вова, Микола, Маша, Юра 6. зима, літо, ніч, осінь

7. стіл, стілець, вікно, шафа 8. береза, сосна, ягода, дуб

9. зошит, ручка, олівець, газета 10. мати, бабця, тато, учитель

Зайві слова: 1) книга, 2) хліб, 3) вечір, 4) окуляри, 5) Маша, 6) ніч, 7) вікно, 8) ягода, 9) газета, 10) учитель.

За кожну вірну відповідь дитині нараховується 2 очки, за кожну невірну - 0. Потім підраховується загальна сума балів.

Загальний результат вважається низьким, якщо дитина набрала від 0 до 6 балів; середнім - від 8 до 12 балів, високим - від 14 до 20 балів.

Для комплексної оцінки показників функціональної готовності дітей до вступу у школу, що були визначені, використовують спеціально розроблену стандартизовану 20-бальну шкалу, при цьому результат 1-6 балів свідчить про низький рівень функціональної готовності, 7-13 балів - про середній рівень функціональної готовності, 14-20 балів - про високий рівень функціональної готовності дитини.

Таблиця 1

Стандартизована шкала оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу

Шкальні оцінки	ПОП та ПМП, %	пвмп, %	влм, очки	Шкальні оцінки	поп та ПМП, %	ПВМП, %	ВЛМ, очки
		90-100			68-72	42-47
	98-99	86-90			63-67	38-42
	96-98	79-86			59-62	33-38
	94-96	74-79			54-58	29-33
	92-94	69-74			50-53	23-29
	90-92	65-69			46-49	20-23
	87-90	56-60			40-45	12-20
	82-86	51-56			36-39	11-12
	76-81	51-56			31-35	7-11
	73-75	47-51

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ