Правові погляди Джона Маршалла

Джон Маршалл розбирав скарги претендента на посаду федераль­ного судці Мербері. Джеймс Медісон, який виконував у 1803 р. обов'язки державного секретаря, відмовив у видачі патенту судді Мербері. Голо­сування в Сенаті затяглося допізна, тому ті, що пройшли процедуру, дістали назву "опівнічні судді".

Мербері, одержавши відмову у видачі патенту, звернувся до Верхов­ного суду США із проханням про видачу судового наказу, що зобов'язує виконавчу владу видати йому патент. При цьому він послався на закон про повноваження суду, у якому дійсно передбачалися такі дії суду. Верховний суд відмовив Мербері. Підстава - згаданий закон не може бути застосований, оскільки він суперечить Конституції.

У справі "Мербері проти Медісона" (1803 р.), особливу винахід­ливість виявив голова Верховного суду Джон Маршалл, який забезпе­чив практику нагляду, що вводиться ним за конституційністю законів, кількістю нових доводів і висновків.

Верховний суд, відповідно до доводів Маршалла, володіє такими судовими повноваженнями, що історично передбачали тлумачення змісту законів. Оскільки конституційне положення про верховенство федерального права над правом штатів робить Конституцію "вищим законом країни", закони США видаються "на виконання" Конституції. Судді дають присягу захищати Конституцію. Ті ж самі судді можуть і вправі оголошувати недійсним будь-який законодавчий акт, що, на їхню думку, суперечить Конституції.

Позиція, викладена і закріплена рішенням суду в справі "Мербері проти Медісона", стала помітною віхою в конституційній історії США. За деякими оцінками цю подію порівнюють за значенням якщо не з переглядом Конституції, то, зрештою, із прийняттям чергової поправки до Конституції.

Ця подія по праву асоціюється з ім'ям Джона Маршалла. Відтепер Конституція країни визначається не тільки за текстом Конституції, але також і за тим тлумаченням, що текст Конституції одержує у Верхов­ному суді.

Сам судовий нагляд за Конституцією може здійснюватися не тільки Верховним судом, але також й іншими судовими установами. Це дає вагому підставу вважати судову систему і право судового нагляду за конституційністю законів наріжним каменем системи "стримувань і противаг".

Політико-правові вчення американських теоретиків і мислителів не внесли істотно нових положень у західноєвропейську доктрину. Але за­слуга їх в оригінальному трактуванні і пропаганді правових положень у період Війни за незалежність 1775-1783 рр., а також конституційного оформлення США в Конституції 1787 р., Декларації незалежності 1776 р. Особливо це стосується виведення з права на революцію права на утворення незалежної держави, республіканського тлумачення теорії поділу влади.