Функціональна оцінка і регуляція частоти серцевих скорочень

Про характер роботи серця під час виконання фізичних навантажень можна судити по частоті серцевих скорочень та артеріальному тиску. Частота серцевих скорочень (ЧСС) – це кількість скорочень шлуночків серця за одну хвилину. ЧСС визначають, як правило, за допомогою методик аускультації серця чи пальпації серцевого поштовху в ділянці його верхівки. Для більш точної реєстрації ЧСС застосовують електрокардіографію (ЕКГ).

Пульс (від лат. pulsus – поштовх) – це поштовхоподібні ритмічні коливання стінок артерій, викликані пульсовою хвилею.

Пульс вдається знайти та прослухати на будь-якій артерії, яка близько підходить до поверхні шкіри. В основному пульс прослуховують на променевій та сонній артеріях, а також на поверхневій скроневій артерії (саме у такий спосіб перевіряють дітей).

Оцінка особливості пульсу – стародавній лікарський метод. Згідно канонів китайської медицини нараховують близько 30 характеристик пульсу. Лікар зі спортивної медицини чи реабілітолог повинен опанувати щонайменше чотирма його характеристиками, а саме: частотою (кількістю ударів за одну хвилину), ритмом (чергуванням пульсових хвиль), наповненням (ступенем зміни об’єму артерії), напруженням (силою, яку необхідно прикласти, щоб здавити артерію до зниження пульсу).

У спортивній медицині важливою є правильна оцінка пульсу в чотирьох якісно різних фазах динаміки серцевої діяльності: м’язового спокою, перехідного процесу впрацювання, стійкого стану та перехідного процесу відновлення. На мал. 1 по черзі показано всі чотири фази динаміки ЧСС під час фізичного навантаження.

Мал. 1. Фази динаміки ЧСС під час фізичного навантаження