Економічна ефективність проектних рішень та розрахунок основних техніко-економічних показників

Ефективність виробничих інвестицій характеризує економічні, соціальні або інші результати і економічну доцільність їхнього здійснення.

Оцінка економічної доцільності базується на певних розрахунках, які виконуються згідно з обраною методикою та передбачає використання системи показників – узагальнених і поодиноких. До узагальнених показників належать період окупності інвестицій та питомі капітальні вкладення (капіталомісткість). До системи входять ті поодинокі показники, що підлягають спільному комплексному аналізу: продуктивність праці, фондовіддача, собівартість, тривалість інвестиційного циклу, тощо. Зміст методики залежить від масштабності проектних рішень, тривалості підготовки їх до втілення, розміру інвестицій в основі засоби і обігові кошти, переліку показників, що змінюються внаслідок проекту, тощо.

У залежності від розміру витрат всі проектні рішення можна розділити на дві частини (умовно):

- заходи технічного, технологічного, організаційного характеру;

- інвестиційний проект.

Заходи технічного, технологічного, організаційного характеру потребують незначних капітальних витрат, що безпосередньо включають до собівартості продукції і призводять до незначних змін окремих статей калькуляції.

Одним з показників економічної ефективності впровадження запропонованих в дипломному проекті (роботі) заходів технічного, технологічного, організаційного характеру є економічний ефект.

Економічний ефект – це сумарна економія матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів в результаті впровадження у виробництво запропонованих заходів. При розрахунках економічного ефекту слід враховувати прогнозні зміни собівартості продукції та капітальні вкладення.

Розрахунок річного економічного ефекту від впровадження нових технологічних процесів та обладнання, засобів механізації та автоматизації виробництва, засобів організації виробництва та праці, які забезпечують економію виробничих ресурсів, проводиться по формулі:

Еф = [(С_{б пит.}-С_{п пит})*О_п] - Е_Н*К_дод (2.13.)

де: Е_ф – річний економічний ефект, грн.;

Е_Н – граничний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (0,15);

С_{б пит.} – собівартість одиниці продукції по базовому варіанту, грн.;

С_{п пит.} – собівартість, по проектному варіанту, грн.;

К_дод – додаткові капітальні вкладення на впровадження заходу;

О_п – річний обіг виробництва продукції (роботи) в розрахунковому році, в натуральних одиницях.

Річний економічний ефект можна розрахувати на основі додаткового одержаного прибутку:

Е_ф = П_дод-Е_Н*К_доп, (2.14.)

де П_дод – додатковий прибуток, одержаний від запропонованих заходів.

Критерієм для прийняття рішення про доцільності запропонованого інвестиційного проекту може бути абсолютна ефективність капітальних витрат, яка показує загальну величину їхньої віддачі.

Застосовують два взаємозв’язані показники, за якими визначають абсолютну ефективність капітальних витрат:

- коефіцієнт економічної ефективності (прямий) капітальних витрат Е_р;

- період окупності капітальних вкладень (обернений) Т_р.

Коефіцієнт економічної ефективності обчислюється за співвідношеннями:

- для окремих проектів або форм відтворення основних фондів діючих підприємств

-

(2.15.)

де ∆П – приріст прибутку від впровадження запропонованих рішень;

INV – загальна сума інвестицій;

або (2.16.)

де С_{б, пит} – собівартість одиниці продукції в базовому періоді;

С_{пр, пит}. - собівартість одиниці продукції по проекту;

А_пр – обсяг виробництва по проекту.

- для підприємств, що будуються:

(2.17.)

де П – загальна сума прибутку.

Розрахункові значення коефіцієнтів Е_р порівнюються з нормативним коефіцієнтом Е_н (для підприємств чорної металургії Е_н = 0,15).

Проект (вартість) капітальних вкладень визнають доцільним за умови, коли

Е_р > Е_н (2.18)

Період окупності капітальних вкладень визначається за формулою

(2.19)

Інвестицій проект обумовлює серйозні зміни багатьох техніко-економічних показників роботи підрозділу і потребує значних інвестицій у основні засоби і обігові кошти. Обґрунтування його економічної доцільності виконується з урахуванням концепції вартості грошей у часі.

Критерієм економічної доцільності інвестиційного проекту є додатне значення показника чистої теперішньої вартості проекту, тобто NPV > 0.

Алгоритм (послідовність) виконання розрахунків виконується за формулою:

(2.20)

де INV_ОФ і INV_ОС – відповідно інвестицій у основні і обігові засоби, грн.;

∆CF_i – приріст грошової потоку у кожному з 5 років функціонування проекту, грн.

r – ставка дисконту (прибутковості), частка одиниці (0,15-0,20).

Послідовність розрахунку грошових потоків (CF) наведена у таблиці.

Таблиця 2.4. – Результати розрахунку грошових потоків, тис. грн.

Найменування показника	Значення показника по роках
„0”	„1”	„2”	„3”	„4”	„5”
1. Фактичний час роботи устаткування, Вф, годин
2. Питома продуктивність устаткування, G, т/рік
3. Річний обсяг виробництва, А, тис. т
4. Ціна продукції, Ц, тис. т
5. Реалізована продукція, РП
6. Виробнича собівартість річного обсягу реалізованої продукції, ΣС, разом
7. Адміністративні витрати, ΣАВ
8. Витрати на збут, ΣВЗ
9. Прибуток до оподаткування, П
10. Податок на прибуток, ПП
11. Чистий прибуток, Пч
12. Приріст амортизації, ∆АМ
13. Додатки до грошового потоку в останньому році дії проекту: - залишкова вартість основних засобів, встановлених за проектом, ОФо - інвестиції в оборотні кошти, INVос	- -	- -	- -	- -	- -
14. Грошовий потік, CF
15. Приріст грошового потоку, ∆CF	-

Форма цієї таблиці нагадує, що згідно із Методикою строк функціонування інвестиційного проекту обмежується 5 роками, а показники у період дії проекту (1,2,...5 роки) порівнюються з показниками до існування проекту (0 рік).

Основні засоби за проектом у загальному випадку змінюються під впливом двох чинників: інвестицій в основні засоби, тобто введених (нових) основних засобів, і виведених фізично і морально зношених (ОФ_вивед.)

, (2.21)

, (2.22)

В кожен окремий рік функціонування проекту (2,3...5) амортизація розраховується за формулою:

, (2.23)

де ∆ОФ₁₊₁ – залишкова (балансова) вартість введених основних засобів на початок 2,3,4 і 5 років дії проекту.

(2.24)

Прибуток до оподаткування розраховується як

П_і = РП_і – (ΣС_і + ΣАВ_і + ΣВЗ_і), (2.25)

де і = 0 ÷ 5.

Прибуток до опадаткування (П), податок на прибуток (ПП) і чистий прибуток (П_ч) розраховується за формулами:

П = РП – (ΣС + ΣАВ + ΣВЗ), (2.26)

ПП = П * ставка податку (2.27)

П_ч = П – ПП, (2.28)

Грошовий потік у останньому (5-тому) році дії проекту повинен містити в собі два додатки:

· залишкову вартість основних засобів, встановлених за проектом, (ОФ_зал):

ОФ_ал = INV_ОФ – ΣАм (2.29)

· інвестиції в обігові кошти (INV_ОС) у повному обсязі.

Грошовий потік у і-тому році дії проекту (і у „0” теж) розраховується як сума чистого прибутку і амортизації:

CF_і = Пч_і + АМ_і, (2.30)

а приріст грошового потоку (∆CF) у порівнянні з базовим („0”) разом –

∆CF_і = CF_і – CF₀, (2.31)

де і = 0 ÷5.

Розрахувавши ∆CF_і, треба обчислити чисту теперішню вартість інвестиційного проекту (INV) і зробити висновок щодо його економічної доцільності.

Має рацію визначити дисконтовий період окупності як відношення інвестицій в основні і оборотні засоби до середнього дисконтованого приросту грошового потоку:

, (2.32)

Висновки і рекомендації щодо доцільності проектних рішень робляться на підставі порівняльної таблиці, у якій демонструються переваги у роботі об’єкту до слідження у разі їх здійснення:

Таблиця 2.5 – Ефектність проектних рішень (приклад)