Розрахунок собівартості продукції

При визначенні витрат на виробництво продукції з урахуванням заходів технічного, технологічного та організаційного характеру, в дипломній роботі потрібно показати, за рахунок яких факторів буде досягнуто поліпшення роботи даної структури, її техніко-економічних показників та одержано економічний ефект:

· Економія за рахунок зміни норм витрат на сировину, матеріали, напівфабрикати, паливо, енергію на технологічні потреби, грн.:

Ем = (Нб-Нп)×Цб×Ап (2.4.)

де Нб, Нп – норми витрат відповідно в базовому та проектному періоді, нат. одиниць;

Цб – ціна за одиницю, грн.;

Ап – проектний річний випуск продукції, нат. одиниць;

· Економія за рахунок зниження цін на сировину, матеріали, напівфабрикати, паливо, енергію, запасні частини для ремонту, грн.:

Ец = (Цб-Цп)×Нп×Ап, (2.5.)

де Цб, Цп – ціни на конкретний вид ресурсу відповідно базові і проектні, грн.;

· Економія на умовно-постійних витрат при збільшенні обсягів виробництва, грн.:

Еуп = УП×(Ап-Аб)/Аб, (2.6.)

де УП – сума умовно-постійних витрат у собівартості продукції, грн.;

· Економія на заробітній платі, грн.:

Езп = ЗП(1+в/100), (2.7.)

де ЗП – річний фонд заробітної плати звільнених робітників, грн.;

в – відрахування від заробітної плати, %.

При наявності інших факторів економії поточних витрат, їх потрібно розрахувати та визначити загальну економію з урахуванням усього комплексу пропозицій (Езаг).

Потрібно також врахувати додаткові витрати (В_дод.), пов’язані з впровадженням проектних рішень.

· амортизаційні відрахування від додатково введених основних виробничих фондів, грн.

(2.8.)

ОФ_н, ОФ_в – вартість введених (нових) та виведених фізично і марально зношених основних фондів

Н_АМ – норма амортизації відповідно до діючого законодавства, %

· витрати на поточний ремонт (Вр). Можна прийняти на рівні 5-10 % від вартості обладнання

· витрати на заробітну плату додаткового персоналу

Вч = Чдод×ЗПср (1+в/100), (2.9.)

де: Вч – річний фонд заробітної плати додаткового персоналу, грн.;

Ч_дод – кількість додаткового персоналу, чол.;

ЗПср – середня заробітна плата одного робітника, грн.;

в – відрахування від заробітної плати, %.

·витрати на сировину, матеріали, комплектуючі вироби (В_с) визначаються згідно нормативів (одержаних на підприємстві під час проходження переддипломної практики) та ринкових цін на них.

·витрати на паливо-енергетичні ресурси (В_п) визначаються на основі параметрів системи, вказаних в технічній характеристиці в кожному конкретному випадку індивідуально (по кожному підприємству) та цін на них.

Витрати на обслуговування складаються із заробітної плати додаткового персоналу, необхідно для обслуговування та суми відрахувань від заробітної плати.

Результати розрахунків експлуатаційних витрат, наведених вище, та інших видів підсумовуються і одержують загальну річну суму додаткових витрат (В_дод).

Витрати за будь-якою статтею калькуляції на загальний обсяг виробництва за рік за проектом можна також розрахувати за формулою

(2.10)

де - складові виробничі собівартості в базовому періоді, тис. грн.;

- частка постійних витрат за відповідною складовою, частка од.;

- пряма зміна витрат внаслідок впливу чинників (крім зміни обсягу виробництва, тис. грн.).

Річна економія від впровадження заходів (Е) розраховуються як, грн:

Е = Е_заг – В_дою, (2.11.)

Е_заг – загальна економія витрат, що зумовлена впровадженням заходів;

В_дод. – загальні додаткові витрати, що пов’язані з впровадженням заходів.

Собівартість одиниці продукції в проектному періоді, грн.

С_п = С_б- (2.12)

С_б – собівартість одиниці продукції, у базовому періоді, грн.