Рух грошових коштів

Основні відмінності між МСФЗ та П(С) БО полягають у представленні руху грошових коштів від операційної діяльності. Згідно з МСФЗ, рух грошових коштів від операційної діяльності слід відображати, застосовуючи або прямий метод (за яким розкриваються основні класи сукупних надходжень грошових коштів чи сукупних виплат грошових коштів), або непрямий метод (за яким прибуток чи збиток коригується відповідно до впливу операцій некопійчаного характеру, будь-яких відстрочок або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень або виплат грошових коштів у процесі операційної діяльності, а також статей доходів і витрат, пов’язаних із рухом грошових коштів від інвестиційної чи фінансової діяльності – МСБО 7.18). Підприємства заохочуються визнавати рух грошових коштів від операційної діяльності із застосуванням прямого методу. Прямій метод надає інформацію, яка може бути корисною для оцінки майбутнього руху грошових коштів і яку неможливо отримати, користуючись непрямим методом (МСБО 7.19). Приклад відображення руху грошових коштів від операційної діяльності згідно з МСФЗ наведено у Прикладі 5. П(С) БО передбачають лише непрямий метод подання інформації про рух грошових коштів від операційної діяльності.

Рух грошових коштів від операційної діяльності – найважливіший показник здатності підприємства створювати рух грошових коштів, достатній для утримання діючих виробничих потужностей підприємства, повернення позик, сплати дивідендів худе. Основна перевага прямого методу полягає у тому, що він передбачає представлення валових торб надходжень грошових коштів від клієнтів протягом відповідного періоду та грошових виплат постачальникам та працівникам. Ця інформація дуже корисна для позикодавців, яких хвилює, у деру чергу, здатність підприємства створювати рух грошових коштів від операційної діяльності, достатній для погашення боргу. Якщо складання звітності про рух грошових коштів від операційної діяльності здійснюється із застосуванням непрямого методу, то така інформація не надається.