При виникненні гострого перенапруження необхідно забезпечити повний спокій, надати першу допомогу, не гаючи часу звернутись до лікаря і навіть госпіталізувати людину

Причинами виникнення гострого перенапруження є недостатня фізична підготовленість, відхилення у стані здоров'я, захворювання, виконання фізичних вправ у хворобливому стані або після перенесення захворювання, порушення режиму (недосипання, неправильне харчування, зловживання алкоголем, куріння, нервові перенавантаження тощо), несприятливі умови навчальних занять та самостійних тренувань (надто висока температура і вологість повітря, недостача кисню, відсутність або неефективна вентиляція спортивних залів тощо).

Запобіжними заходами є правильний вибір фізичного навантаження, виконання правил особистої та спортивної гігієни, регулярний лікарський і педагогічний контроль, самоконтроль.

Хронічне перенапруження розвивається під впливом тривалої невідповідності навантаження можливостям тих, хто займається, форсованого і неритмічного самостійного тренування, хронічної перевтоми, осередків хронічної інфекції в організмі людини. Внаслідок цього в організмі виникають зміни, які призводять до захворювання різних органів і систем (перенапруження серця, нирок тощо).

При виникненні ознак хронічного перенапруження необхідно пройти по­глиблене комплексне медичне обстеження, внести корективи у режим і методику занять фізичними вправами (від тимчасового припинення занять до зменшення їх обсягу та інтенсивності, збільшення інтервалів відпочинку, зміни характеру навантаження).

Перетренованість виникає у зв'язку з перенапругою ЦНС. Порушується злагоджена діяльність ЦНС (зрив вищої нервової діяльності), виникає невроз. Причинами є тривале використання інтенсивних одноманітних навантажень на організм при недостатніх інтервалах між ними для відновлення фізичного стану, участь у кількох змаганнях поспіль з великою особистою відповідальністю, конфліктні ситуації, напружені тренування під час екзаменаційної сесії, складні сімейні обставини, участь у змаганнях без необхідної підготовки. Провокуючими моментами є осередки хронічної інфекції, порушення режиму харчування, зловживання алкоголем і курінням, часта згонка ваги, фізичне перенапруження.

Ознакою першої фази перетренованості є наявність дратівливості, об­разливість, неповноцінний сон, погіршення самопочуття, зниження ваги тіла. Після навчального заняття або тренування виникає прискорене серцебиття, порушення серцевого ритму, віддишка. У таких випадках реко­мендується таке лікування: зміна режиму і методів занять фізичними вправами, прийняття заспокійливих препаратів (валеріани, бромідів, еленіуму, седуксену, тазепаму), регулювання сну, застосування загально-укріплюючих засобів (прийом вітамінів, налагодження режиму харчування), психотерапія. Через 20 – 30 днів після відновлення можна переходити до звичайного режиму занять.

При невиконанні цих вимог може виникнути друга фаза перетренованості. Ознаками якої є зниження показників фізичної підготовленості, погіршення адаптації до навантажень. Після навчального заняття або тренування відчувається незвичайна слабкість і втома, виникає бажання уникнути фізичних навантажень, підвищується дратівливість, з'являються болі у ділянці серця, тяжкість у правому підребер'ї, збільшується ЧСС у стані спокою і при виконанні звичайних навантажень, погіршується ре­акція на стандартну функціональну пробу, виникають нові захворювання і загострюються раніше перенесені. Для повного відновлення працездатності необхідно припинити заняття фізичними вправами на два-три тижні. Лікування призначається лікарем.

Іноді трапляється, коли у навчальне заняття або тренування включають вправи, які раніше не виконувались, то навантаження на з'єднувальну тканину м'язів збільшується настільки, що виникають незначні розриви і накопичується рідина, що тисне на м'язи. Внаслідок цього м'язи стають малорухомі. Виникає біль, який відчувається при натисканні на м'язи та при ходьбі. Звичайно, він зникає сам по собі через кілька днів або ще раніше за умови зігрівання і продовження легкого тренування. Для того щоб запобігти виникненню цього явища, необхідно починати незвичну вправу з розігрівання і поступово підвищувати обсяг та інтенсивність її виконання.