Фізичної підготовки

Необхідною умовою ефективного проведення занять з фізичної підготовки є дотримання основних методичних принципів, іншими словами, загальних правил, якими слід керуватись при плануванні і проведенні занять.

До найголовніших методичних принципів належать такі: доступності та індивідуалізації, безперервності та регулярності, поступовості підвищення навантаження, єдності загальної та спеціальної фізичної підготовки.

Принцип доступності та індивідуалізації передбачає вибір вправ і ха­рактеру тренувальних навантажень, які відповідають віковим, статевим та індивідуальним особливостям тих, хто займається, стану їх здоров'я, рівню фізичного розвитку і фізичної підготовленості, функціональним можливостям організму, морфологічним властивостям.

Спроби виконати непосильну вправу можуть призвести до спотворення техніки, а надмірні фізичні навантаження – до негативних функціональних зрушень в організмі.

Суть принципу доступності та індивідуалізації полягає у дотриманні таких правил: від відомого до невідомого; від засвоєного до незасвоєного; від простого до складного; від легкого до важкого.

Вимоги принципу є наслідком обмеженості адекватних пристосувальних реакцій організму і вказують на необхідність урахування фізичних і психічних можливостей людини, її стану на конкретний момент.

Принцип безперервності та регулярності вимагає, щоб кожне заняття проводилось тоді, коли ще не зник ефект від попереднього тренування. Слід передбачати оптимальне чергування фізичних навантажень з відпочинком, щоб забезпечити накопичення тренувального ефекту окремих вправ і тренувальних занять.

Принцип поступового підвищення рівня навантаження виходить із вла­стивості пристосування до стандартних навантажень, які перестають бути такими, що тренують. Принцип передбачає оптимальне і безперервне підвищення навантаження (обсягу та інтенсивності), інколи до межі функціональних можливостей організму.

Принцип єдності загальної та спеціальної фізичної підготовки виходить із цілісності організму як складної системи, в якій максимальний прояв однієї функції вимагає необхідного рівня розвитку решти органів і систем. Принцип передбачає, щоб засоби загальної фізичної підготовки використовувались обов'язково для закладення функціональної та координаційної бази з метою подальшої поглибленої спеціальної фізичної підготовки.