Управління формуванням оптимальною структурою інвестиційного капіталу

Формування структури джерел фінансування – складний процесс,який залежить від потужності кожного джерела в той чи інштй період часу, фінансового тану та перспектив розвитку акціонерів, також кон'юнктури ринку й актуальності інвестиційногонвестиційного проекту в перспективі.

Під час передінвестиційних досліджень перед суб'єктами господарювання виникає проблема визначення обсягу, структури інвестицій і співвідношень між основним і обіговим капіталом, постійними і змінними витратами на виробництво і який дохід буде найбільшим при рідних спеввідношеннях фінансових ресурсів.

Для вирішення даних питань використовують ефект фінансового важеля.

Структура інвестиційного капіталу пов'язана із співвідношенням боргу та власного капіталу. Чим більшу заборгованість порівняно до власного капіталу має підприємтво, тим вищій її фінансовий важель. У випадках, коли ставка щорічних фінансових вигод від інвестицій, що здійснюються із залученням позичкових коштів, перевищує процент за кредит леверідж є позитивним; якщо доходність з інвестицій не перевищує процент за кредит, леверідж є негативним. У випадках, коли інвестиції приносять дохід, рівний проценту за кредит, левередж є нейтральним.

Властивість фінансового ліверіджу заключається в тому, що виникає можливість використання капіталу, взятий під фіксований відсоток, для інвестицій, які приносять прибуток більший за відсоток за кредит. При цьому інвестор отримує вищі доходи, поки віддача від позичених коштів більша за процент, який треба сплатити за ці кошти.

Ідею фінансового важелю можно представити за допомогою формул, при цьому використовуватись будуть наступні економічні компоненти:

П_r - прибуток після виплати податків;

E – власний капітал;

B – довгострокова заборгованість;

i – відсотки з довгострокової заборгованості;

R – ставка доходності власного капіталу;

r - ставка доходності інвесованого капіталу (власний+довгострокова заборгованість)

Визначемо ставку доходності власного капіталу (5.10):

(5.10)

R = П_r/E

Чистий прибуток представимо через його складов (5.11)і:

(5.11)

П_r = (E+B)*r – B*i,

де (E+B)*r - прибуток на всю суму інвестованого капіталу;

B*i – процентні платежі за непогашені частки довгосторокового боргу з урахуванням податку.

(5.12)

З урахуванням означених прпущень формулу ставки доходності власного капіталу представимо в такому вигляд (5.12)і:

R = [(E+B)*r – B*i]/E = r+(B/E)*(r-i)

Вираз...показує ефект важеля, який представлений позитивною величиною відношення позичкового капіталу до власного помноженого на різницю між прибутком від чистих активів і вартістю оплачених процентів оп кредитам з урахуванням поатку. Таким чином, завдяки залученим коштам (В) доходність власного капіталу швидко росте при умові, що r › i.

Підприємству необхідно мати можливість оптимізації структури капіталу інвестиційного проекту за рахунок вибору такого її варіанту, при якому досягається максимальний рівень ефективності використання власних коштів та мінімізувати фінансовий ризик.

У зв'язку з цим, слід визначати оптимальну структуру джерел фінансування інвесчтиційних проектів, тобто визначати, якою має бути частка позичкового капіталу з урахуванням ризику. Для цього використовується співвідношення „рентабельність – фінансовий ризик” (λ), як критерій оптимізації структури капіталу, який визначається за такою формулою (5.13):

(5.13)

λ = ROE/FR= [(P-r*БК)*(1-tax)/BK] / [((r-r_f) *БК) / (BK+ БК)]

де P – річна величина проектного прибутку до оподаткування і виплати відсотків;

БК – величина боргового капіталу, направленого на фінансування інвестицій;

BK – величина власного капіталу, направленого на фінансування інвестицій;

r – середня ставка відсотку по позикових коштах фінансування, коефіціент;

r_f - безризикова ставка рентабельності на фінансовому ринку, коефіціент;

tax – ставка податку на прибуток та інших відрахуваньз прибутку, коефіціент.

При цьому вважається, що оптимальним варіантом структури капіталу буде тій, в якому λ має найбільше значення.

Також в оцінці оптимального варіанту структури капіталу рекомдується використати показнк терміну окупності (РВ), що розраховується за такою формулою (5.14):

(5.14)

RB = I / (P-r* БК)*(1-tax),

де I - потреба в капіталі з усіх джерел фінанування.

В ході оцінки оптимальної структури капіталу інвестиційного проекту необхідно дотримуватись наступних етапів акналізу:

1. Оцінюється загальна потреба в капіталі незалежно від можливих джерел фіансування.

2. Визначається максимально можлива частка власного капіталу в загальній величині коштів, направлених на фінансування довгострокових інвестицій.

3. Розраховується показник (рентабельність – ризик” для всіх варіантв структури інвестованого капіталу.

4. Розраховується швидкість повернення інвестованого капіталу.

5. В межах між найбільшою часткою власного капіталу і його нульовим рівнем у загальному рівнем у загальному об'ємі коштів фінансування з використанням критеріїв максимуму λ и мінімуму РВ визначається оптимальна структура кошті, що знаходяться на фінансуванні довгострокових інвестицій з різних джерел.