Народні збори в Афінах

Головним і вирішальним органом влади в Афінах було Народні збори. На Народні збори збиралися всі громадяни незалежно від їх майнового стану, що проживали в місті Афінах, Піреї, в Аттиці, на інших територіях, що входили до складу Афінської держави (наприклад, жителі островів). Жінки не мали права брати участь у політичному та суспільному житті.

Народні збори володіло широкими повноваженнями. Тут приймалися державні закони, стверджувалося оголошення війни і укладення миру, результати переговорів з іншими державами, ратифікувала договори з ними. На Народних зборах обиралися посадові особи, магістрати Афінської держави, обговорювалися звіти після іхгодічного управління, вирішувалися справи з продовольчого постачання міста, контролювалися здача в оренду державного майна, земель і рудників, затверджувалися найбільш великі заповіту. Воно здійснювало контроль за вихованням юнаків, що готуються до отримання цивільних прав. До компетенції Народних зборів входило проведення такого надзвичайного заходи з охорони державного ладу від підступів знатних осіб, як остракізм, тобто вигнання на 10 років всякого особи, запідозреного в намірі повалити демократичний лад.

Найважливішим справою Народного зібрання було обговорення та затвердження державного бюджету, дарування прав громадянства іноземцям, хоча це траплялося вкрай рідко. Воно виступало не тільки як законодавчого органу своєї держави, але й контролювало ситуацію в сферах управління та адміністрації.

Народні збори в Афінах збиралося в строго визначені терміни: раз на 9 днів або 4 рази на 36 днів, а вся річна діяльність складалася з 10 циклів. Щоб упорядкувати роботу Народних зборів, на кожне з них виносилися свої важливі питання. Скажімо, на першому обговорювалися військові, продовольчі, надзвичайні заяви, проводилася перевірка правильності обрання відповідних магістратів. На другому - розглядалися клопотання з особистих і суспільних справ і т. д. Порядок денний попередньо готували й обговорювали Радою, голови зборів обиралися на один день за жеребом.

У Народних зборах був прийнятий досить демократичний порядок обговорення порядку денного. Виступити з обговорюваного питання міг кожен громадянин, проте не допускалося непристойну поведінку на ораторській трибуні. Кожен афінський громадянин незалежно від його майнового стану мав право внести на обговорення проект закону, який міг бути прийнятий на Народних зборах. Афінські громадяни, як повідомляють джерела, активно брали участь у розгляді всіх питань, вони ретельно перевіряли звіти посадових осіб і особливо витрачання суспільних грошей. Кожен афінський магістрат, яке б високе положення він обіймав, з острахом чекав дня, коли повинен був звітувати на зборах. Плутарх розповідає, що найповажніший і найавторитетніший керівник Афінської держави, перший стратег Перікл, так ретельно готувався до звіту перед громадянами, що протягом декількох днів не допускав до себе нікого з близьких. Участь у діяльності Народного зібрання розвивало ораторські навички у багатьох афінян, формувало їх мислення, громадянська самосвідомість. Арістофан у комедії «Ахарняне» добре передає загальну атмосферу в афінському Народних зборах, показує, як вільно і сміливо обговорювалися там багато питань. Його герой - селянин Дікеополь, проживає в селі афінський громадянин, - вирішує піти на чергове Народні збори і домагається укладення миру зі спартанцями (п'єса відображає період між Афінами і Спартою).

Брати участь у роботі Народних зборів мав право кожен афінський громадянин, у тому числі і людина бідна, проте не всі бідняки могли реально брати участь у досить численних засіданнях, що тривали іноді цілий день. Адже їм потрібно було годувати сім'ю, заробляти необхідні для цього кошти. Щоб залучити до роботи Народних зборів найнижчий шар афінського громадянства, на початку IV століття до н. е., був прийнятий закон (за пропозицією Агірре), що встановлює винагороду за відвідування Народних зборів у розмірі 3 оболів, середньої заробітної плати афінського ремісника в день.

Однак, незважаючи на вжиті заходи, далеко не всі особи, які мали громадянські права, могли взяти участь у його роботі. Адже багато громадян жили далеко від Афін, де-небудь у Елефсін, Марафоні або на мисі Суній, на островах, наприклад Лемнос, Імбросе або Скірос, і їм було важко приїжджати в Афіни. Зазвичай завсідниками народних зборів були громадяни, які проживають в Афінах, Піреї або їх околицях, так що із загальної кількості громадян 30-40 тис. зазвичай у народних зборах були присутні близько 3-5 тис. чоловік. Ось чому для вирішення особливо важливих справ, наприклад для проведення остракізм, потрібно наявність кворуму хоча б у 6 тис. чоловік, і ця кількість збиралося не без зусиль.