![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Комплексний розвиток Карпатського економічного району зумовлений наявним потенціалом соціально-економічних та природних ресурсів, екологічною ситуацією, тенденціями розвитку економіки в державі.
Екологічна ситуація. Незбалансованість розвитку окремих галузей економіки, негативне ставлення до природних ресурсів та до-
вкілля призвели до екстенсивного природокористування, погіршення природного середовища. Стан навколишнього середовища, його забрудненість безпосередньо залежить від дії забруднюючих джерел, яке погіршує здоров'я населення, впливає на показники смертності та дитячої захворюваності. Викиди електроенергетичної, хімічної, гірничорудної промисловості, автомобільного транспорту, харчових підприємств формують основну частину забруднення в Карпатському регіоні. У 2000 р. стаціонарними джерелами забруднення викинуто в атмосферне повітря 261,4 тис. т, або 6,6 % в державі, пересувними засобами — 192,1 тис. т, або 9,9%. Забрудненість навколишнього середовища, 21 залпове аварійне забруднення в регіоні погіршують здоров'я населення. Заподіяно збитків на суму 56,2 млн грн. Показники смертності та дитячої захворюваності безпосередньо залежать як від фінансування природоохоронних заходів на підприємствах-забруднювачах, так і від прийняття більш рішучих заходів щодо припинення їхньої діяльності.
Через регіон переносяться повітряні маси із заходу з досить високим ступенем забруднення, винищуючи карпатські ліси. Лісовідновлення і роботи з догляду за лісовими ресурсами є важливим природоохоронним заходом у районі. Очищення забруднених стічних вод є недостатнім. Зменшення викидів відбувається через тимчасове зниження обсягів випуску готової продукції. Великої шкоди завдають залпові аварійні забруднення та викиди в атмосферне повітря Бурштинською ТЕС — близько 85 % у Львівській області. У Калуші на Івано-Франківщині ситуація з хімічним забрудненням міста поступово поліпшується, що, на жаль, зумовлене не збільшенням ступеня очищення викидів, а тимчасовим зниженням обсягів випуску готової продукції.
Крім внутрішньорегіональних, діють і зовнішні чинники: багаторічної та значної шкоди завдало Закарпаттю забруднення Тиси ртутними викидами золотодобувної шахти в Румунії в 1999 p., коли загинуло все живе у воді та на узбережжі річок, якими проходили ці викиди. Не відновлена повністю і екосистема Тиси в межах Закарпаття. До екологічної катастрофи невідомого походження в Чернівецькій області привели викиди таліємістких речовин у 1990 p., коли дитяча алопеція і наступні захворювання на цироз печінки та хвороби нирок були поширені серед дітей у Чернівцях. Остаточно не виявлено ні причин, ні джерел надходження талію до природного середовища та, на жаль, не подолані їх наслідки: діти, що отруїлись тут, не отримали статусу постраждалих.
Основними забруднювачами залишаються міста Львів та Калуш, Добротвір, Бурштин, Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці.
Головним напрямом розвитку Карпатського регіону повинна бути його соціальна спрямованість одночасно з дотриманням екологічної рівноваги між господарською діяльністю людини і навколишнім природним середовищем. Сприяти поліпшенню ситуації в економіці району покликані структурна перебудова, диверсифікація виробництв, розвиток специфічних для району галузей, промислів. Збалансування територіально-господарських пропорцій регіону необхідно досягати через поліпшення роботи існуючих галузей спеціалізації в умовах збереження та нарощування обсягів агропромислового виробництва. Серед пріоритетів необхідно виділити всебічний розвиток рекреаційного господарства як однієї з галузей, що сприятиме надходженню фінансових ресурсів для існуючого господарського комплексу регіону, а також поліпшення стану в суміжних галузях і взагалі в економіці Карпатського регіону.
Розвиток та структурна перебудова промисловості і сільського господарства регіону можливі за наявності капітальних вкладень. Для досягнення позитивних економічних змін необхідні суттєві зрушення в обсязі, структурі та ефективності використання капітальних вкладень. Доцільним є продовження політики, спрямованої на технічне переоснащення і реконструкцію діючих підприємств, перерозподіл коштів на користь виробництв, що забезпечать їх швидку віддачу — у сферу рекреації, в харчову та легку промисловості, а також у розвиток суміжних виробничих процесів. Необхідно прискорити структурну перебудову машинобудівного комплексу шляхом нарощування обсягів виробництва найважливіших для країни видів продукції.
До першочергових заходів належать: будівництво та реконструкція існуючих міждержавних шляхів сполучення, особливо на міжнародних транспортних коридорах, забезпечення випереджальних темпів випуску наукомісткої продукції високого технологічного рівня, створення нових конкурентоспроможних зразків техніки, підвищення якості та ефективності виробництва, зорієнтованого на задоволення потреб внутрішнього ринку, нарощування експортного потенціалу за рахунок відновлення і збереження традиційних ринків, що існували до перебудовчого періоду (з країнами СНД із можливим створенням зон вільної торгівлі, Східної Європи) та освоєння нових ринків.
Виходячи з цього, для Карпатського району необхідно забезпечити підвищення ефективності всіх сфер регіональної економіки. У першу чергу це стосується тих галузей, які мають найбільш швидкий обіг фінансових коштів. Тому у найближчій перспективі доцільними є реконструкція, технічне переозброєння діючих
підприємств і нове будівництво невеликих високомеханізованих підприємств легкої і харчової промисловості.
Економічно обґрунтованим і вигідним для району є розвиток народних промислів: килимоткацтво, вишивання, виготовлення художніх виробів з лози, дерева, різьблення по дереву, гончарство та ін. Цей напрям створить умови для зайнятості і отримання доходу місцевим жителям, особливо в тих районах, де є надлишок трудових ресурсів, а також поліпшить ситуацію з товарами побутового призначення.
Зростання обсягу рекреаційних послуг у регіоні посилить надходження до місцевих і державного бюджетів, зменшить рівень безробіття і підвищить рівень вкладення інвестицій у регіон, що сприятиме розвитку інших галузей економіки, а також вирішенню пріоритетних регіональних проблем. Такими для Карпатського регіону є: впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, комплексна переробка сировини, підвищення екологічної безпеки, збільшення кількості робочих місць.
Подальшого розвитку потребує агропромисловий комплекс регіону, як складне, багатопрофільне виробниче утворення. Особливо це стосується раннього овочівництва, садівництва і виноградарства та молочно-м'ясного тваринництва, вівчарства. Досягнення цієї мети можливе через впровадження кращих світових і місцевих сортів та видів рослин і тварин, проведення протипаводкових робіт для утримання ґрунтів.
Важливим завданням комплексного розвитку є підвищення ефективності паливно-енергетичного і мінерально-сировинного комплексів за рахунок повторної геологічної розвідки і розширення ресурсної бази, модернізації потужностей з добування і переробки палива і сировини, а також комплексного використання багатокомпонентних ресурсів, рекультивації і відновлення природних ландшафтів.
Стратегія розвитку лісового господарства, лісової, целюлозно-паперової промисловості повинна враховувати обмеженість власних ресурсів деревини і поглиблювати її переробку на рівні кращих світових стандартів, враховувати необхідність відновлення лісів, підвищення їх ролі у боротьбі з періодичними повенями.
Територіальна організація продуктивних сил Карпатського економічного району в перспективі буде зорієнтована на:
• удосконалення територіальної структури виробництва за рахунок переорієнтації промислових комплексів великих міст на середнє і точне машинобудування, радіотехнічну, електронну та комп'ютерну галузі промисловості; сільськогосподарське машинобудування і автомобілебудування, розвиток хімічної промисловості, підприємств легкої, харчової промисловості та лісового господарства;
• раціональне і комплексне використання місцевих мінерально-сировинних ресурсів, перехід на безвідходні і маловідходні технології, що сприятиме екологізації розвитку продуктивних сил району;
• ефективне використання місцевих рекреаційних ресурсів, створення оздоровчо-туристичного комплексу загальноєвропейського значення;
• підвищення економічної діяльності в малих і середніх містах та селах з метою підвищення зайнятості населення, більш повного використання місцевих трудових ресурсів;
• розширення прикордонного співробітництва із зарубіжними країнами у різних галузях економічної діяльності.
Реалізація пріоритетних напрямів територіальної організації продуктивних сил буде важливим чинником соціально-економічного розвитку району, оптимізації структурної перебудови економіки та зростання життєвого рівня населення.
Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 1011 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!