Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
(у діючих цінах відповідних років), %
Підгалузі | |||||
Кольорова металургія | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Алюмінієва промисловість | 19,1 | 53,7 | 54,3 | 47,0 | 47,6 |
Мідна промисловість | — | — | — | 0,3 | |
Свинцево-цинкова промисловість | 6,3 | 0,7 | 0,4 | 0,4 | 0,1 |
Нікель-кобальтова промисловість | 2,1 | 0,1 | 0,1 | 0,0 | 0,0 |
Титано-магнієва промисловість | 7,3 | 4,4 | 6,1 | 6,3 | |
Видобуток та збагачення титанової сировини | 2,3 | 2,8 | 3,0 | 3,0 | |
Виробництво титану та магнію | 5,0 | 1,6 | 3,1 | 3,3 | |
Олов'яна промисловість | 0,0 | 0,0 | 0,0 | ||
Сурм'яно-ртутна промисловість | 2,5 | 0,0 | 0,1 | 0,0 | 0,0 |
Промисловість рідкісних металів та напівпровідникових матеріалів | ... | 11,0 | 8,7 | 7,0 | 7,6 |
Промисловість дорогоцінних металів та алмазів | 0,4 | 0,3 | 0,3 | 0,7 | |
Обробка кольорових металів | 2,5 | 3,0 | 3,9 | 3,2 | |
Виробництво вторинних кольорових металів | 18,4 | 11,5 | 16,9 | 22,7 | 26,8 |
Електродна промисловість | 5,7 | 9,7 | 9,8 | 10,5 | 5,2 |
Промисловість твердих сплавів, тугоплавких і жароміцних металів | 4,6 | 0,7 | 0,5 | 1,0 | 1,1 |
Вторинна переробка дорогоцінних металів | 2,0 | 1,1 | 0,6 | 0,6 | |
Вторинна переробка неметалевих відходів та лому | 0,4 | 0,4 | 0,5 | 0,5 | |
Інші галузі | 41,3 | — | — | — | — |
Рис. 3.6. Кольорова металургія
Провідною галуззю кольорової металургії є алюмінієва промисловість. Вона представлена виробництвами глинозему (переробний продукт — окис алюмінію), первинного алюмінію, вторинного алюмінію, алюмінієвих виробів з привізного алюмінію. Виробництво глинозему здійснюється в основному на ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», який працює на імпортній сировині — високоглиноземистих бокситах, що завозяться морським шляхом переважно з Гвінеї. Основна продукція заводу — кальцинований глинозем, який практично весь (90 %) вивозиться в Росію та інші країни СНД.
Єдиним в Україні виробником первинного алюмінію є ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», що виробляє глинозем, кремній кристалічний, гідрат окису алюмінію, силумін, алюмо-кремнієву лігатуру тощо.
Вторинний алюміній виробляють СП «Інтерсплав» (Луганська область), СП «Укргермет» (Харківська область), СП «Обімет» (Одеська область). На Броварському заводі алюмінієвих будівельних конструкцій (Київська область) виготовляється алюмінієвий прокат з привізного алюмінію.
В Україні немає розвіданих запасів високоглиноземистих бокситів, тому Миколаївський завод бере участь у створенні великої сировинної бази у Гвінеї. Поруч з цим в надрах України розвідані поклади алюмінійвміщуючої сировини, а саме: висококремнистих бокситів (Дніпропетровська, Черкаська області), нефелінових порід в Приазов'ї, алунітів (найбільші поклади в Закарпатській області). Це створює умови переходу у перспективі Миколаївського заводу на вітчизняну сировину за умови відпрацьованості технологічного процесу їх переробки.
Титано-магнієва промисловість розвивається на власній сировині — родовища калійно-магнієвих солей у Прикарпатті (Стебник, Калуш). У Калуші працює магнієвий завод у складі ВАТ «Оріана». Поклади титанових руд є в Дніпропетровській та Житомирській областях. їх розробляють відповідно Вільногірсь-кий державний ГМК, ВАТ «Іршанський ГЗК», які виробляють рутиловий і ільменітовий концентрат. З цієї сировини на Запорізькому державному титано-магнієвому комбінаті виробляється напівпродукт — губчастий титан, який вивозиться в Росію, а звідти в Україну поставляється титановий прокат.
Виробництва алюмінію, магнію і титану дуже енергомісткі і головним чинником їх розміщення є наявність потужних джерел електроенергії.
Значного розвитку в Україні набула вторинна кольорова металургія, її питома вага зростає і в 2000 р. становила 26,8 %, тобто це друга після алюмінієвої промисловості галузь за обсягом виробленої продукції. В останні роки на базі деяких обласних підприємств «Вторкольормет» створені потужні спільні підприємства: українсько-іспанське СП «Інтерсплав» (Луганська область), українсько-немецькі СП «Донкавамет» (Донецька область) і СП «Укргермет» (Харківська). Вони спеціалізуються на виплавці з вторинної сировини алюмінієвих, бронзових, латунних, цинкових сплавів.
Провідною галуззю кольорової металургії є також промисловість рідкісних металів та напівпровідникових матеріалів. На Вільногірському державному ГМК (Дніпропетровська область) виробляється знезалізнений цирконій, тетрахлорид цирконію, двоокис цирконію. Донецький хіміко-металургійний завод виробляє металевий цирконій, металевий ніобій у зливках, гафній, порошок гафнію. Виробництво напівпровідникових і надчистих металів зосереджено на Запорізькому державному титано-магніє-вому комбінаті (моно- і полікристалічний кремній), а також на ВАТ «Чисті метали» м. Світловодськ Кіровоградської області, яке виробляє моно- і полікристалічний кремній, германій, арсеніди та фосфіди галію та індію, а також різноманітні сполуки (оксиди, хлориди, моно- і дихлорсилани, трихлорсилан — сировина для полікристалічного кремнію).
Набуває розвитку за роки незалежності промисловість дорогоцінних металів, зокрема золотодобувна промисловість. На базі Мужіївського родовища (Закарпатська область) будується золо-тополіметалевий комбінат. Перспективні родовища відкриті в Дніпропетровський, Кіровоградській областях.
Серед значних виробництв кольорової металургії України слід відзначити також Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів (Кіровоградська область), який виробляє вольфрам-кобальтові, титан-вольфрамові, безвольфрамові сплави і вироби з них. Єдиним в Україні виробником електродної продукції вугільні і графітові електроди є ВАТ «Укргра-фіт» у Запоріжжі, а мідного, латунного і мідно-нікелевого прокату Артемівський завод обробки кольорових металів, який працює на привізній сировині.
У 1990 р. сумарна частка свинцево-цинкової, нікель-кобаль-тової і сурм'яно-ртутної промисловості становила майже 11 %. Зараз ці виробництва практично припинені. На базі привізних цинкових концентратів працював ВАТ «Укрцинк» у Костянти-
нівці Донецької області. За браком сировини виробництво припинено. На базі цього підприємства виділено ЗАТ «Свинець», що виробляє свинець з вторинної сировини.
На базі групи невеликих родовищ бідних руд нікелю в Кіровоградській області працює Побузький нікелевий завод, що виготовляє бідний феронікель (6 %). За вичерпаністю родовищ обсяги виробництва незначні.
На базі місцевих покладів кіновару працював Микитівський ртутний комбінат у Донецькій області. Донедавна підприємство мало повний цикл виробництва: від видобутку руди до готової продукції (ртуті). Родовище майже вичерпане. Відсутність попиту на ртуть і великі витрати на її виробництво призвели до припинення роботи комбінату.
За обсягами виробництва продукції кольорової металургії можна вирізнити три основні її центри: Придніпров'я (Запорізька, Дніпропетровська області), Донбас (Донецька, Луганська) і Миколаївська область. Понад половини продукції (52,3 %) припадає на Придніпров'я, Донбас акумулює 15 %, Миколаївська область — 19,9 %. Загалом у цих трьох регіонах виробляється 87,2 % продукції кольорової металургії України (див.
табл. 3.27).
У перспективі розвиток кольорової металургії передбачається в напрямі збільшення обсягів виробництва більшості кольорових металів з одночасним вирішенням питань підвищення технічного рівня і якості продукції та зниження енер-гомісткості виробництва. Збільшення виробництва первинного та вторинного алюмінію, алюмінієвої катанки і алюмінієвого прокату дасть змогу скоротити імпорт алюмінієвої катанки в споживанні до 40,7 %, а алюмінієвого прокату — до 38,7 %. Поступово буде скорочуватися частка імпорту у споживанні олова, рафінованої міді, цинку за рахунок відповідного створення потужностей і розширення виробництва на підприємствах України.
Передбачається розширення сировинної бази кольорової металургії у виробництві магнію і титану; створення власної сировинної бази для рідкісної металевої промисловості за рахунок освоєння, добування та переробки комплексних поліметалічних руд Мужіївського та Мазурівського родовищ. Передбачені конкретні заходи з технічного переоснащення галузей кольорової металургії на базі високопродуктивного обладнання, впровадження нових матеріале- і енергозберігаючих технологій, освоєння нових видів продукції.
Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 1176 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!