Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Трудові ресурси — це частина населення країни, яка за фізичним розвитком, набутою освітою, професійно-кваліфікаційним рівнем здатна працювати у народному господарстві, займатися суспільно корисною діяльністю. Чисельний склад трудових ресурсів, їх динаміка залежать від природного приросту населення, його статево-вікової структури, а також інтенсивності міграційних процесів.
Трудові ресурси складаються з таких категорій населення: перша — працездатне населення у працездатному віці (за винятком непрацюючих інвалідів першої та другої груп, а також непрацюючих осіб працездатного віку, що отримують пенсії на пільгових умовах); друга категорія — працюючи пенсіонери; третя — працюючі підлітки (особи до 16 років). Для чоловіків тривалість працездатного віку становить 44 роки (від 16 до 59 включно), а для жінок — 39 років (від 16 до 54 років включно). Це основна частина трудових ресурсів України, на яку припадає більше ніж 95 %. В Україні у 2000 р. загальна чисельність трудових ресурсів становила близько 30 млн чол., у тому числі працездатне населення у працездатному віці — 27,4 млн чол., особи у віці, старшому за працездатний, — 2,5 млн чол., працюючі підлітки — 1,2 тис. чол.
Трудові ресурси розподіляються за різними видами зайнятості: зайняті в суспільному виробництві (на державних та кооперативних підприємствах та в організаціях); зайняті в домашньому та особистому підсобному сільському господарстві та зайняті індивідуальною трудовою діяльністю; зайняті на навчанні з відривом від виробництва; зайняті у сфері військової діяльності (військовослужбовці). Окрему групу становлять безробітні. Усе зайняте у народному господарстві населення розподіляється між галузями матеріального і нематеріального виробництва.
До зайнятих у галузях матеріального виробництва зараховують усіх робітників і службовців, які працюють у промисловості, сільському, лісовому та рибному господарстві, на транспорті і у зв'язку (у частині обслуговування виробничих галузей), а також на будівництві; зайняті в торгівлі і громадському харчуванні, у посередницькій комерційній діяльності, у збуті і матеріально-технічному обслуговуванні, в операціях з нерухомим майном; зайняті розвідкою надр, у геодезичній і гідрометеорологічній службі та інших галузях матеріального виробництва.
До зайнятих у нематеріальному виробництві відносять працюючих у житлово-комунальному господарстві і невиробничих ви-
дах побутового обслуговування, охороні здоров'я, фізичній культурі та мистецтві, науці та науковому обслуговуванні, на транспорті і у зв'язку (у частині обслуговування населення і невиробничих галузей), фінансуванні, кредитуванні та страхуванні, в апараті органів державного та господарського управління, органах управління кооперативних та громадських організацій.
Підприємства і організації матеріального і нематеріального виробництва мають такі основні форми власності: державну, колективну та приватну. Розподіл зайнятих трудових ресурсів за формами власності характеризує секторну структуру трудових ресурсів.
Для оцінки тенденцій формування і розподілу трудових ресурсів широко застосовуються балансові методи. Відповідні балансові розрахунки здійснюються кожного року у середньорічному обчисленні. Вони охоплюють систему показників, що характеризують чисельність трудових ресурсів, основні джерела їх формування, розподіл за сферами економічної діяльності та галузями народного господарства. Певною мірою ці показники порівнюють з даними, які характеризують наявність робочих місць, додаткову потребу в робітниках і службовцях, потреби в підготовці і перепідготовці кваліфікованих працівників, затрати праці, робочого часу тощо. Система балансових розрахунків здійснюється у галузевому і територіальному розрізах.
За даними органів державної статистики, зайняті в усіх сферах економічної діяльності у 2000 р. становили 71 %, учні, які навчаються з відривом від виробництва — 7,8 %, незайняті у працездатному віці — 17,3 %, зареєстровані безробітні — 4,2 %. У 1990 р. питома вага зайнятих в економіці становила 86,0 %, учнів — 6,7 %, незайнятих — 7,3 %. Скорочення зайнятих відбулося переважно за рахунок працездатного населення у працездатному віці, тобто найбільш продуктивної чистини трудових ресурсів.
Основною формою зайнятості трудових ресурсів в Україні є сфера матеріального виробництва. У 2000 р. зайняті у промисловості становили понад 4 млн чол.; у сільському та лісовому господарстві (включаючи особисте підсобне сільське господарство) — майже 5 млн чол.; будівництві — 1 млн чол.; на транспорті і у зв'язку — 1,2 млн чол.; у торгівлі, громадському харчуванні та матеріально-технічному постачанні — 1,3 млн чол.; в охороні здоров'я і соціальному забезпеченні — 1,4 млн чол.; в освіті, культурі, мистецтві, науці — 2,2 млн чол. Чисельність зайнятих трудових ресурсів в економіці України щорічно зменшується. Якщо в 1985 р. в цілому по народному господарству України було зайня-
то 25,2 млн чол., то в 1995 р. — 23,7, 1999 р. — 21,8 млн чол. Це обумовлено не стільки загальним скороченням чисельності населення, скільки впливом соціально-економічних чинників, пов'язаних із здійсненням трансформаційних процесів в економіці.
Держава регулює процеси зайнятості населення. Створена і функціонує державна служба зайнятості населення. Розробляються програми сприяння зайнятості населення у галузевому і територіальному розрізах. Вони містять систему заходів, спрямованих на попередження масового безробіття, створення нових додаткових робочих місць, соціальний захист найбільш вразливих верств населення. Галузеві програми зайнятості населення вирішують проблеми скорочення прихованого безробіття, підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників, розвитку соціального партнерства. Територіальні програми зайнятості охоплюють широке коло проблем щодо відтворення робочої сили — демографічних, економічних, соціальних, екологічних. Вони тісно пов'язані зі структурною перебудовою господарства, зміною форм власності, санацією території.
Державна служба зайнятості населення, яка сприяє працевлаштуванню населення, виконує такі функції: здійснює посередництво між роботодавцями і найманими працівниками; реалізує основні напрями державної політики зайнятості населення; регулює рух робочої сили; веде облік безробітних; надає допомогу офіційно зареєстрованим безробітним чи сприяє їм у відкритті власної справи; здійснює перепідготовку незайнятого населення і підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників.
У сфері формування, розподілу і використання трудових ресурсів існують проблеми, вирішення яких потребує розробки невідкладних заходів. Галузеві пропорції розподілу трудових ресурсів відображають недосконалу структуру народного господарства. У найближчий перспективі необхідно змінити їх на користь соціально орієнтованих галузей економіки. Використання ресурсів праці характеризується низькою ефективністю. Протягом останніх років чисельність осіб, які перебували в адміністративних відпустках чи працювали в режимі неповного робочого д-ня (тижня), утримувалась на досить високому рівні. Серед галузей промисловості за цим показником вирізняються машинобудування і металообробка (особливо автомобільне машинобудування, верстатобудування, тракторне і сільськогосподарське машинобудування), деревообробна і целюлозно-паперова промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка та мікробіологічна промисловість.
На особливу увагу заслуговує проблема покращання використання трудових ресурсів на підприємствах у сільській місцевості, де за останні роки відмічається «обезлюднення» значних територій. У суб'єктів господарювання, розміщених у сільській місцевості, значно гірші, ніж у міській місцевості, умови праці, нижчий рівень продуктивності праці та її оплата.
Перспективи підвищення ефективності використання трудових ресурсів пов'язані із запровадженням новітніх технологій у галузях матеріального виробництва, скороченням непродуктивних витрат робочого часу, зростанням інтенсивності праці та покращанням її умов. Важливе значення у цьому плані має неухильне дотримання всіма суб'єктами господарювання законодавства про працю, запровадження нових систем соціального страхування та соціального захисту населення.
Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 3668 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!