Макет статистичної таблиці

Назва таблиці (загальний заголовок)

Присудок   Підмет	Назва граф (верхні заголовки)
А									9	Нумерація граф
Назва рядків (бокові заголовки)										Рядки таблиці
Підсумок										Підсумковий рядок

Графи таблиці

Рис. 11.1. Макет статистичної таблиці

До деяких таблиць подаються примітки, де роз’яснюється зміст окремих заголовків або показників.

У залежності від побудови підмета розрізняють три види статистичних таблиць: прості, групові, комбінаційні.

У простих таблицях у підметі перераховуються лише одиниці сукупності, в групах – цифрові дані об’єднуються в групи, а в комбінаційних – групи ще розбиваються на підгрупи.

Простими називаються статистичні таблиці в підметі яких немає груп. Їх ще називають інформаційними.

Вся різноманітність простих статистичних таблиць може бути зведена до перелікових, територіальних і хронологічних, або до деяких їх поєднань.

Простими переліковими таблицями називаються такі, в підметі яких наводиться перелік одиниць або показників, що вивчаються.

Простими територіальними називаються таблиці, в підметі яких дається перелік територій (країн, областей, районів), кожна з яких характеризується відповідними показниками.

Простими хронологічними називаються таблиці, в підметі яких наводяться певні відрізки часу, а в присудку – один або декілька статистичних показників.

Груповими називаються такі статистичні таблиці, підмет яких утворений в результаті групування одиниць досліджуваного об’єкта за тією або іншою ознакою.

Комбінаційними називаються статистичні таблиці, у підметі яких групи утворені за однією ознакою, діляться на підгрупи за іншими ознаками.

Крім розглянутих вище таблиць, статистика використовує також типові і балансові таблиці.

Типовими називаються статистичні таблиці, підмет яких утворений в результаті типологічного групування.

Балансовими називаються таблиці, які характеризують зв'язок між надходженням і витрачанням ресурсів.

При складанні статистичних таблиць потрібно дотримуватись таких правил:

1. Таблиця повинна включати тільки ті відмінності, які необхідні для розуміння і вивчення даного явища.

2. Заголовки повинні бути сформульовані точно, коротко і зрозуміло.

3. Рядки в підметі і графи в присудку, як правило, повинні нумеруватися.

4. Суворо дотримуватись таких умовних позначень: якщо явище відсутнє, ставиться тире (–); якщо відсутні відомості про його розмір, ставиться три крапки (…) або пишеться «нема відомостей».

5. Абсолютні дані в межах однієї графи повинні бути округлені з однаковим ступенем точності (до 0,1; 0,01 або 0,001).

6. У випадку великої різноманітності одиниць виміру виділяється спеціальна графа «одиниці виміру».

7. Таблиці, як правило, повинні бути замкнені, тобто мати підсумкові рядки.