Стадії і методи статистичного дослідження

Для своїх досліджень статистика розробляє комплекс методів і засобів, сукупність яких формує статистичну методологію.

Статистична методологія є сукупністю загальних правил (принципів) та спеціальних прийомів і методів статистичного дослідження. Загальні правила статистичного дослідження виходять з положень соціально-економічної теорії і принципу діалектичного методу пізнання. Вони складають теоретичну базу статистики.

Теоретичний (якісний) аналіз явища, заснований на соціально-економічних науках, завжди передує його статистичному вивченню і є необхідною умовою правильної організації статистичного дослідження і безпомилкового тлумачення його результатів. Необхідною умовою статистичного вивчення є розуміння суті об'єкта, що вивчається, або процесу, знання законів розвитку і особливостей конкретної обстановки. Так, перш ніж провести статистичне дослідження впливу окремих факторів на зміну продуктивності праці працівників підприємства, необхідно заздалегідь з'ясувати поняття продуктивності праці, обґрунтувати метод розрахунку показника для тієї галузі економіки, до якої відноситься підприємство, визначити склад факторів і характер їх дії. Вирішення цих питань вимагає відповідних знань економіки галузі.

Одночасно, керуючись положеннями соціально-економічної теорії, статистика збагачує соціально-економічні науки фактичними даними, що одержані в результаті статистичного дослідження; статистична інформація використовується для перевірки, обґрунтування або ілюстрації їхніх теоретичних положень.

Відповідно до діалектичного методу пізнання статистикавивчає всі явища в їх взаємозв'язку, в русі і зміні, виділяючи їх різні типи і форми, установлює те нове, прогресивне, що зароджується в тому, що існує і визначає напрям розвитку. В процесі розвитку разом з кількісними змінами в предметі, що вивчається, відбуваються корінні якісні зміни. Тому необхідно мати у своєму розпорядженні методи, що дозволяють вивчати кількісні зміни в явищах, оцінювати суттєвість або несуттєвість спостережуваних відмінностей, відчувати перехід кількісних змін в якісні. Так, при вивченні продуктивності праці працівників підприємства статистика не тільки визначає досягнутий рівень продуктивності праці і характеризує його динаміку, але і виявляє залежність продуктивності праці від ступеня використання виробничого устаткування, рівня механізації важких і трудомістких робіт, кваліфікації робочих, вживаної системи оплати праці та інших факторів, а також визначає вплив зростання продуктивності праці на зміну обсягу виробленої продукції, рівень її собівартості. Зокрема характеризуються результати роботи окремих підрозділів підприємств – цехів, ділянок, виявляються відмінності в умовах виробництва, показується міра впровадження нової технології, нових форм організації праці і тому подібне.

Під час дослідження свого предмета статистика може використовувати й інші загальнонаукові методи, наприклад аналогію (перенесення властивостей одного предмета на інший) або гіпотезу (науково обґрунтоване припущення про можливі причинні зв'язки між явищами).

Спираючись на теоретичну базу, статистика застосовує специфічні методи цифрового висвітлення явища, які знаходять своє відображення в трьох етапах (стадіях) статистичного дослідження:

1. За допомогою проведення статистичного спостереження збирають статистичні дані.

Масове науково організоване спостереження, за допомогою якого отримують первинну інформацію про окремі одиниці (факти) явища, що вивчається. Наприклад, при перепису населення реєструються заздалегідь обумовлені ознаки всіх жителів країни за ретельно розробленим планом. Масове статистичне спостереження (урахування великого числа або всіх вхідних до складу явища, що вивчається, одиниць) надає початковий матеріал для статистичних узагальнень, для отримання об'єктивних висновків про явище, що вивчається. Отримання відомостей про достатньо велике число одиниць дає можливість звільнитися від впливу випадкових причин й установити характерні риси об'єкта, що вивчається.

2. Зібрані дані піддаються зведенню й групуванню. Найважливішим методом на другій стадії статистичного зведення є метод групувань, що дозволяє виділити однорідні сукупності, розділити їх на групи і підгрупи. На цій стадії переходять від опису окремих одиниць до опису їхніх груп і об'єкта в цілому за допомогою підрахунку підсумків, обчислення узагальнюючих показників у вигляді відносних та середніх величин.

Групування і зведення матеріалу, що є розчленовуванням усієї маси випадків (одиниць) на однорідні групи і підгрупи, підрахунок підсумків за кожною групою й підгрупою та оформлення отриманих результатів у вигляді статистичної таблиці. Групування дають можливість виділити зі складу всіх випадків одиниці різної якості, показати особливості явищ, що розвиваються в різних умовах. Після проведення групування розпочинають узагальнення даних спостереження за виділеними частинами і у цілому, тобто отримання статистичних показників у формі абсолютних величин (обліково-оціночні показники), за допомогою яких вимірюють обсяги (розміри) явищ. Цей етап роботи носить назву зведення. Наприклад, первинна інформація, отримана під час перепису населення, підрозділяється на соціальні групи, групи за статтю, віком і т.д.; за кожною виділеною групою підраховується чисельність населення.

3. Аналіз і узагальнення статистичних фактів та виявлення закономірностей в явищах, що вивчаються. Тут застосовується весь арсенал статистичних методів – ряди динаміки, індекси, методи математичної статистики та ін. Аналіз і висновки висловлюються в текстовій формі і супроводжуються графіками і таблицями.

При обробленні даних обчислюють аналітичні показники, що відбивають особливості окремих однорідних груп (підгруп), співвідношення і взаємозв'язки між ними. Вони визначаються у формі середніх, відносних величин, показників варіації, індексних показників. Для цього етапу дослідження характерне застосування всього арсеналу статистичних методів; застосування спеціальних мето­дів зумовлюється поставленими завданнями й особливостями первинної інформації.

Оброблення статистичних показників, отриманих при зведенні, і аналіз результатів для отримання обґрунтованих висновків про стан явища, що вивчається, і закономірності його розвитку. Висновки, як правило, висловлюються в текстовій формі і супроводжуються графіками і таблицями.

Таким чином, специфічний метод статистики заснований на з'єднанні аналізу і синтезу. Спочатку виділяються у складі явища, що вивчається, і окремо вивчаються частини (групи і підгрупи), оцінюється суттєвість або несуттєвість спостережуваних відмінностей у величині ознаки, виявляються причини відмінностей, а потім дається характеристика явища в цілому, в усій сукупності його сторін, тенденцій і форм розвитку. Всі стадії статистичного дослідження тісно пов'язані одна з одною; недоліки, що виникають на одній із них, позначаються на всьому дослідженні в цілому. Тому сурове дотримання правил статистичної науки обов'язкове на всіх стадіях статистичного дослідження.

Специфічними прийомами статистики є також статистичні таблиці і графіки.

Статистика надто широко використовує математичний інструментарій, причому не тільки елементарні математичні прийоми, але й складні, розроблені спеціальним розділом математики – математичною статистикою.