Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Після проголошення незалежності України розпочато створення системи соціального захисту населення. Закладаються основи правової і нормативної бази страхування, удосконалюються діючий порядок управління цими засобами.
Ця галузь права включає широку, внутрішньо узгоджену хоча і не кодифіковану, сукупність правових норм.
В ст. 46 Конституції України є термін «соціальний захист», який ширший терміну «соціального забезпечення».
Право соціального забезпечення – це система створюваних державою правових, економічних та організаційних засобів, направлених на компенсацію чи мінімізацію наслідків зміни матеріального чи соціального стану громадян, а також щільно пов’язані з ними процедурні відношення по установленню юридичних фактів і вирішенню спорів.
В коло громадських відносин, які охоплюються предметом права соціального забезпечення входять такі компоненти: загальне поняття соціального забезпечення, коло осіб, що забезпечуються, об’єм видів соціального забезпечення, рівень забезпечення, джерела фінансування, відносини, пов’язані з зобов’язанням держави і роботодавців по утриманню визначеного контингенту непрацездатних громадян та інші.
До них примикають і щільно пов’язані з ними відносини по здійсненню соціального страхування, формуванню і використанню Пенсійного фонду і Фондів соціального страхування, виплаті різних допомог сім’ям з дітьми, медичному і санаторно-курортному обслуговуванню громадян, наданню пільг і переваг ветеранам війни та праці за рахунок соціальних фондів.
Мета соціального забезпечення – забезпечити рівень життя непрацездатних громадян не нижче встановленого державою прожиткового мінімуму, Предмет дисципліни: соціально-економічні відносини по відшкодуванню втраченого заробітку і забезпеченню потреб громадян з державного та громадських фондів, незалежно від їх результатів праці.
Окрім предмета правового регулювання, ознакою диференціації галузей права, юридична наука визнає метод правового регулювання громадських відносин.
Метод права соціального забезпечення – це сукупність прийомів і способів, за допомогою яких регулюються громадські відносини, які складають предмет даної галузі права.
Під джерелами права соціального забезпечення слід розуміти сукупність нормативно-правових актів, котрі регулюють громадські відносини, які складають предмет даної галузі права.
Особливістю джерел права соціального забезпечення є відсутність єдиного кодифікованого нормативного акту, як це прийнято в багатьох галузях права (ЦК, КК, Сімейний кодекс, КЗпПУ тощо).
Дата публикования: 2014-10-23; Прочитано: 1138 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!