Припинення трудового договору в зв'язку з певними подіями

Таке припинення має місце при закінченні строку трудово­го договору (п. 2 ст. 36 КЗпП) і узв'язку зі смертю працівника.

З першої підстави можуть закінчуватися трудові договори, укладені на певний термін, а також на термін виконання певної роботи. Це правило стосується також тимчасових, сезонних пра­цівників і тих, які працюють за контрактом.

Істотним є те, що сам факт закінчення терміну не припиняє трудового договору, якщо працівник і далі продовжує працюва­ти, а власник не заперечує проти цього. Для припинення дого­вору необхідний відповідний акт хоча б однієї зі сторін — заява працівника, розпорядження власника, яким висловлюється ба­жання припинити трудові відносини.

Якщо із закінченням строку договору трудові відносини фак­тично продовжуються і жодна зі сторін не вимагає його припи­нення, то трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк.

Законом України від 19 січня 1995 р. КЗпП було доповнено ст. 39-1, згідно з якою трудові договори, які були переукладені один або кілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений термін. Це положення не поширюється на випадки, коли строкова форма трудового договору передбачена законодавчими актами і в інших випадках, передбачених ч. 2 ст. 23 КЗпП.

Необхідно врахувати, що при звільненні за п. 2 ст. 36 КЗпП певних категорій працівників власник зобов'язаний забезпечи­ти їх обов'язкове працевлаштування. Це стосується вагітних жі­нок і жінок, котрі мають дітей у віці до 3 років (або до 6 років, якщо дитина за медичним висновком вимагає домашнього до­гляду), самотніх матерів при наявності дитини у віці до 14 років або дитини-інваліда. Власник зобов'язаний запропонувати такій жінці роботу на тому ж або на іншому підприємстві. Ці гарантії, передбачені ч. З ст. 184 КЗпП, поширюються і на випадки звіль­нення у зв'язку із закінченням терміну договору вказаних пра­цівників, якщо вони були прийняті за строковим трудовим дого­вором.

При припиненні трудового договору в зв'язку зі смертю пра­цівника власник зобов'язаний видати наказ про виключення працівника з облікового складу підприємства.