Методика Ансофа щодо КСФ

І. Ансофф розглядає конкурентн у силу фірми, її конкурентний статус як

своєрідний показник положення фірми на ринку. Кількісна оцінка показника конкурентної сили (КС) визначається за формулою:

KC =

I f

- I k

×

S f

×

C f

;

I о

- I k

S о

C о

де: I

–

рівень стратегічних капіталовкладень фірми;

f

Ik

–

критичний рівень обсягу капіталовкладень, з якого починається

одержання доходу;

Iо

–

оптимальний

рівень

капіталовкладень, що забезпечує

максимум

доходу;

S f

–

оцінка діючої стратегії фірми;

S

–

оцінка оптимальної стратегії фірми;

о

C f

–

оцінка наявних можливостей;

C

–

оцінка оптимальних можливостей.

о

Якщо 0 < КС £ 0,4 –

слабка позиція; 0,4 < КС £ 0,7 – середня позиція;

0,7 < КС £ 1 –

сильна позиція.

Складність полягає в розмитості

поняття

„ оптимальна

стратегія”,

„ оптимальні можливості

фірми”,

що,

як

і будь-які

інші експертні оцінки,

можуть бути далекими від реальності. Крім того, по кожному елементу стратегічного потенціалу повинні визначатися параметри ресурсів, які можуть забезпечити досягнення цілей фірми на відповідному етапі життєвого циклу конкурентної переваги.

8. Методика Градова щодо детермінантів „ національного ромбу”

М.Портер на основі аналізу статистичних матеріалів галузей промисловості восьми промислово розвинутих країн виявив найбільш важливі причини успіхів та невдач в конкурентній боротьбі фірм цих країн. Їм запропонована оригінальна концепція конкурентної переваги країни. Основою цієї концепції є ідея так званого „ національного ромбу”, що розкриває чотири властивості (детермінанти) країни, що формують конкурентне середовище, в

якому діють фірми даної країни. „ Національний ромб” характеризує систему детермінантів конкурентних переваг, компоненти якої взаємодіють, створюють ефект цілісності, тобто підсилюють, або послаблюють потенціальний рівень конкурентних переваг фірм даної країни.

До складу детермінантів входять:

a. параметри факторів – матеріальні та нематеріальні умови необхідні для формування конкурентної переваги в самому виробничому процесі фірми, а також в країні її базування.

b. стратегія фірми, їх структура і суперництво

c. параметри попиту (вимоги покупців до якості товарів, еластичність попиту за ціною, рівень доходу, національні традиції і т. П)

d. споріднені і підтримуючі галузі.

В загальну систему Портер включає також

- „ випадкові події” (винахідництво, великий технологічний прорив, різкі зміни цін на ресурси, значні зміни на світових фінансових ринках чи в обмінних курсах, злети світового чи місцевого попиту, політичні рішення місцевих і закордонних урядів, війни та інші фарсмажорні обставини);

- „ дії уряду”.

Градов А.П. додатково вводить ще одну детермінанту „ роль приватизації підприємств” на період становлення ринкових відносин (поява приватних підприємств – інвестиції)