Оцінка матеріально-технічного потенціалу підприємства на базі внеелементного підходу

Виробничий потенціал як показник ресурсного потенціалу виконує велику інформативну роль.

В.М.Архипов фізичний об'єм виробничих ресурсів рекомендує оцінювати в чисельності промислово-виробничого персоналу по формулі:

Wo = L K _L + П bFK_W;

де: Wo – сукупна споживацька вартість виробничих ресурсів;

L –чисельність промислово-виробничого персоналу;

K _L –коефіцієнт оцінки складу і якості трудових ресурсів;

П –коефіцієнт заміщення(еквівалентності)основних виробничих фондів

(ОПФ) чисельністю ВПП;

b – частка активної частини ОПФ;

F –вартість ОПФ в незмінених цінах;

K_W –коефіцієнт оцінки складу і якості ОПФ.

Найбільш уніфікованим і універсальним вимірником елементів

виробничого потенціалу є їх ціна або вартість.

Порівняння показників потенціалу в грошовій оцінці в часі і просторі дозволяє виявити динаміку і структуру виробничих потенціалів підприємств і територіальних утворень, розбіжності і тенденції їх диференціації по цьому показнику, а також по ефективності використання виробничого потенціалу.

Методика визначення вартості першого елементу виробничого потенціалу промислового підприємства – основних виробничих фондів – розроблена детально.

Соф = Сопф + Змф;

де: Сопф – середньорічна балансова вартість основних промислово-виробничих фондів підприємства;

Змф –витрати на модернізацію ОПФ.

Вартість елементу «промислово-виробничий персонал» буде сумою:

Стр = Фз. пл + Фмп + Зо + Зп + Зпк;

де: Фз. пл – фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу підприємства;

Фмп –фонд матеріального заохочення; Зо –витрати на навчання кадрів; Зп –витрати на перепідготовку кадрів;

Зпк –витрати на підвищення кваліфікації промислово-виробничогоперсоналу.

Визначення вартості енергетичних ресурсів – облік тільки первинних енергоносіїв, тобто тих, які поступають із сторони і на придбання яких витрачаються засоби.

Четвертим елементом виробничого потенціалу є технологія. Вона належить до виробничих ресурсів довгострокового користування.

Ст = Стд + Стн - Стп;

де: Ст – вартість використаних виробничих технологій; Стд –вартість технологій,які діють на підприємстві на початок періоду; Стн –вартість нових освоєних технологій;

Стп –вартість технологій,використання яких припиняється в даномуперіоді.

Дослідники використовують непрямі методи визначення вартості технологій. Ю.М. Канигиц вивів технологічну функцію:

в = 0,114 х + 996

в –рівень технологій і-го року; х –сумарні питомі вкладення в науково-технічний потенціал в даному і

попередньому роках.

Наступним елементом виробничого потенціалу підприємства є інформація. Інформація є специфічною формою існування наукових знань, вона має вартість. При визначенні вартості елементу „ інформація” основну увагу треба приділити виявленню матеріальних і фінансових витрат, пов'язаних з реалізацією розглянутих вище та інших подібних заходів, а також з придбанням інформаційних ресурсів.

Маючи вартість кожного елементу виробничого потенціалу підприємства, загальну його величину можна розрахувати в такий спосіб:

П = Соф + Стр + Сер + Ст + Сі;

де: П – величина виробничого потенціалу підприємства; Соф –вартість ОПФ; Стр –вартість трудових ресурсів;

Сер –вартість енергетичних ресурсів;

Ст –вартість елементу„технологія”; Сі –вартість елементу„інформація”.