Результати діяльности підприємства за звітний період

Показник	Сума
в абсолютному вираженні, грн	на одиницю випуска, грн/шт
Чистий дохід від реалізації	1 000 000
Змінні витрати	700 000
Постійні витрати	240 000
Маржинальний дохід	300 000
Операційний прибуток	60 000

Для даного умовного числового прикладу коефіцієнт маржинального доходу дорівнює 300 000 / 1 000 000 = 0,3.

Точку беззбитковості за допомогою коефіцієнту маржинального доходу визначають як відношення постійних витрат до величини коефіцієнту маржинального доходу. На підставі цієї формули точка беззбитковості визначається у вартісному вираженні, знаючи ціну за одиницю продукції можна одержати точку беззбитковості й у натуральному вираженні.

Для умовного прикладу точка беззбитковості дорівнює:

240 000 / 0,3 = 800 000 грн або 8 000 одиниць.

Обчислення точки беззбитковості є одним з найважливіших елементів визначення показників, що здійснюють вплив на формування стратегії підприємства. На практиці великий інтерес представляє розрахунок не тільки "відправної точки" для розробки стратегії, але й обчислення показників обсягу й ціни реалізації, що необхідні для отримання запланованої величини прибутку при даній функції витрат.

Для цього використовують формули розрахунку обсягу реалізації:

TR = (FC + P) / kCM (3.2)

TRu = (FC + P) / CM, (3.3)

де TR – обсяг реалізації у вартісному виразі;

TRu – обсяг реалізації в натуральному виразі;

FC– постійні витрати;

P – операційний прибуток

kCM – коефіцієнт маржинального доходу;

CM – маржинальний дохід підприємства.

Застосовуючи ці формули, визначимо, скільки одиниць продукції необхідно реалізувати підприємству, дані про діяльності якого наведені в табл. 5.1, для того, щоб отримати прибуток у сумі 60 000 грн.

TRu = (240 000 + 60 000) / 30 = 10 000 одиниць.

Прибуток при плануємому обсязі реалізації можно визначити виходячи з рівняння:

P = TR – (FC + VC) (3.4)

Трансформувавши це рівняння з допомогою вираження обсягу продаж через коефіцієнт маржинального доходу, отримуємо, что

P = TR x kCM – FV (3.5)

Таким чином, якщо підприємство планує отримати дохід від реалізації в сумі 1 300 000 грн, то виходячи з представленої формули, операційний прибуток складе 1 300 000 х 0,3 – 240 000 = 150 000 грн.

Аналіз взаємозв'язку "витрати - обсяг - прибуток" може бути здійснений за допомогою графіків беззбитковості; взаємозв'язку "прибуток-обсяг"; маржинального доходу.

Графік беззбитковості дозволяє визначити суму збитку або прибутку, що підприємство одержить при певних витратах. Графік беззбитковості будується в наступному порядку:

1. Побудова осей графіка. За вісь Х приймається обсяг діяльності (продажів) у натуральних одиницях. По осі Y відкладають значення у вартісному вираженні.

2. Нанесення лінії постійних витрат.

3. Визначення загальних витрат. Для декількох обсягів реалізації обчислюють суму загальних витрат і будують пряму, що характеризує лінію загальних витрат.

4. Нанесення лінії змінних витрат. Лінію змінних витрат наносять від 0 до будь-якої певної точки.

5. Розрахунок доходу від реалізації. Точка перетину лінії загальних витрат і лінії доходу від реалізації є точкою беззбитковості.

Графік беззбитковості для умовного приклада представлений на рис. 3.1., графік взаємозв’язку обсягу і прибутку – на рис. 3.2.

Рис. 3.1 Графік беззбитковості

Графік маржинального доходу ілюструє залежність маржи-нального доходу й витрат підприємства.

Рис. 3.2. Графік взаємозв’язку обсягу і прибутку

Одним з найважливіших напрямків аналізу взаємозв'язку "витрати - обсяг - прибуток" є аналіз чутливості прибутку до зміни інших параметрів діяльності, тобто визначення впливу на прибуток зміни витрат зі зміною виробництва; ціни зі зміною обсягу реалізації; самого обсягу продажів. Для визначення впливу на прибуток зміни обсягу продажів можна використати наступні показники:

- коефіцієнт маржинального доходу;

- запас міцності;

- операційний важель.

Визначити вплив зміни обсягу виробництва (реалізації) на прибуток за допомогою коефіцієнта маржинального доходу можна за формулою:

Зміна прибутку = Зміна обсягу продажів х Коефіцієнт маржинального доходу

Наприклад, якщо підприємство збільшить обсяг реалізації на 20 000 грн, операційний прибуток збільшитися на 6 000 грн (20 000 х 0,3).

Запас міцності - це величина, на яку фактичний або запланований обсяг реалізації перевищує беззбитковий обсяг реалізації.

Запас міцності має такий математичний вираз:

Запас міцності = Обсяг реалізації - Точка беззбитковості

Таким чином, запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажів без ризику зазнати збитків.

Запас міцності може бути визначений як у грошових, так й у натуральних одиницях. Для визначення в грошовому виразі у формулу підставляються показники в гривнях, а в натуральному вираженні - у штуках.

Наприклад, обсяг реалізації становить 10 000 грн, точка беззбитковості, визначена за методами управлінського обліку - 2 000 грн., тоді запас міцності дорівнює 8 000 грн. Це означає, що підприємство може знизити обсяг реалізації на 8 000 грн. без ризику зазнати збитків.

Показник запасу міцності може бути використаний для визначення операційного прибутку:

Операційний прибуток = Запас міцності х коефіцієнт маржи-нального доходу.

Наприклад, якщо запас міцності підприємства становить 8 000 грн., а коефіцієнт маржинального доходу - 0,3, те операційний прибуток дорівнює 2 400 грн.

Поряд з абсолютним значенням показника запасу міцності для оцінки зв'язку прибутку й обсягу реалізації використають коефіцієнт за-паса міцності. Коефіцієнт запасу міцності (КЗП) - це співвідношення запасу міцності й фактичного обсягу реалізації.

Коефіцієнт запасу міцності є мірою ризику нерентабельної роботи підприємства. Значення цього показника перебуває в інтервалі [-∞; 1]

Чим більше значення коефіцієнта запасу міцності має підприємство, тим менше ймовірність того, що підприємство буде зазнавати збитків у випадку зменшення обсягів реалізації.

Наприклад, підприємство "Вега" бажає отримати прибуток 21000 грн. і розглядає дві альтернативи досягнення цієї мети.

1 варіант: змінні витрати на одиницю становлять 70 грн./шт., постійні витрати - 24 000 грн.;

2 варіант: змінні витрати на одиницю становлять 50 грн./шт., постійні витрати - 30 000 грн.;

Ціна й у першому й у другому випадках залишається незмінної - 100 грн/шт.

Для того, щоб розрахувати коефіцієнт запасу міцності для кожної альтернативи позначимо обсяг реалізації в кількісному вигляді - х, тоді для першого варіанта:

100х = 70х + 24000 + 21000

30х = 45000

х = 1500 штук

Виходячи із цього, для одержання бажаного прибутку дохід від реалізації повинен дорівнювати:

1500 х 100 = 150000 грн.

Відповідно запас міцності становить

150000 – 80000 = 70000 грн.

Коефіцієнт запасу міцності = 70000 + 150000 = 0,467.

Для другого варіанту організації господарської діяльності:

100х = 50х + 30000 + 21000

50х = 51000

х = 1020

Плануємий дохід повинен дорівнювати 1020 х 100 = 102000

Точка беззбитковості = 30000 / 50 = 60000 грн.

Запас міцності = 102000 – 60000 = 42000 грн.

Коефіцієнт запасу міцності = 42000 + 102000 = 0,41.

Таким чином, у першому випадку ризик зазнати збитків при невиході на запланований обсяг продажів нижче.

Хоча обидва варіанти забезпечують одержання однакової суми прибутку в розмірі 21 000 грн., ризик зазнати збитків у випадку не забезпечення обсягу реалізації в другому варіанті більший. Іншими словами зниження обсягу реалізації супроводжується більш швидким падінням прибутку, що обумовлюється структурою витрат на підприємстві й пояснюється ефектом операційного важеля.

Операційним важелем називається структура витрат, що забезпечує більший відсоток приросту прибутку, чим відповідний відсоток зростання обсягу реалізації.

Під структурою витрат розуміється співвідношення постійних і змінних витрат. Характеристика структури витрат як оптимальної залежить від ряду причин, основна з яких - тенденція зміни обсягу реалізації.

Розглянемо дане твердження на конкретному прикладі. Припустимо, підприємства "Сігма" й "Альфа", дані про діяльності яких наведені в табл. 3.2, випускають один вид продукції за однаковою ціною й за результатами періоду мають однакову величину прибутку.

Таблица 3.2