Український ринок праці – перспективи працевлаштування

За даними Державної служби статистики, в 2012 році чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років порівняно з 2011 роком збільшилася на 30,1 тис. осіб та становила 20,4 млн. осіб. Однак спад виробництва в другому півріччі 2012 року, зменшення кількості вільних робочих місць, збільшення попиту на кваліфіковану робочу силу, зростання майже вдвічі чисельності працівників, що отримали попередження про майбутнє звільнення, призвели до погіршення ситуації на ринку праці. Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, за друге півріччя зріс на 0,2% і в цілому за рік склав 7,5% проти 7,9% в 2011 році. З зареєстрованих службою зайнятості в 2012 році безробітних більше половини склали жінки, понад 40% – молодь віком до 35 років, кожен третій безробітний належав до осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні. Майже кожний другий зареєстрований безробітний був сільським мешканцем. Найнижчий рівень безробіття спостерігався в місті Києві (5,5%), Одеській області (5,8%), АР Крим (5,8%) та місті Севастополі (5,9%), а найвищий в Житомирській (9,7%), Рівненській, Тернопільській та Чернігівській областях – 9,8%.

Рівень зайнятості серед населення працездатного віку (від 15 до 70 років) зріс у 2012 році до 59,7% (59,2% у 2011р.). Зростання цього показника спостерігалося серед міського населення, а в сільській місцевості він знизився на 0,3%, проте був вищим, ніж в міських поселеннях та в цілому по країні. Рівень зайнятості зріс в усіх регіонах країни. Найвищий рівень зайнятості спостерігався у містах Києві (64,5%) та Севастополі (62,2%), в АР Крим (62,1%), а найнижчий – в Івано-Франківській області (54,1%). Кількість вакансій в кінці 2012 року скоротилася майже в двічі від попереднього періоду, а в березні поточного року становила 59 тисяч – один з найнижчих показників. Кожна четверта вакансія, що пропонується, – з мінімальним розміром оплати праці. Попит на висококваліфіковану робочу силу майже в 10 разів перевищував попит на некваліфіковану робочу силу. Середньооблікова кількість штатних працівників продовжує скорочуватися (за 2012 рік на 219 тис. осіб) та в лютому 2013 року становила 10,2 млн. Скорочення чисельності працюючих спостерігалося в усіх регіонах України. Станом на 1 березня 2013 року кількість зареєстрованих безробітних становила 589,1 тис. осіб. В грудні службою зайнятості України були отримані списки на працівників, які попереджені про майбутнє звільнення, майже на 300 тисяч осіб. Для порівняння зазначимо, що така ж тенденція зберігається і в цілому у світі. Кількість безробітних людей в 2013 році збільшиться на 5,1 млн. осіб та досягне рівня 202 млн. Ще на 3 мільйони збільшиться число безробітних в 2014 році, прогнозує Міжнародна організація праці (МОП). Зростає безробіття і серед молоді. Приблизно 73,8 мільйони або 12% молодих людей залишаються без роботи. Очікується, що в 2014 році цей показник може зрости ще на 500 тис. осіб. В лютому 2013 року рівень безробіття в єврозоні становив 12%. Не мали роботи 19 мільйонів громадян у єврозоні та 26,3 мільйони громадян Європейського Союзу (ЕС-27). Найнижчий рівень безробіття був зареєстрований в Австрії – 4,8%, Німеччині – 5,4%, Люксембурзі – 5,5%, Нідерландах – 6,2%. Найвищий рівень безробіття зареєстрований у Греції – 26,4%, Іспанії – 26,3% та Португалії – 17,5. В останніх двох країнах працює багато трудових мігрантів з України (за різними оцінками майже 360 тисяч осіб). Влада вдається до певних дій для покращення ситуації на ринку праці країни. Для забезпечення регулювання ринку праці та соціального захисту громадян на випадок безробіття в 2012 році ВРУ прийняті Закони України «Про зайнятість населення», «Про професійний розвиток працівника», «Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», «Про соціальний діалог». Кабінет Міністрів України схвалив 30.05.2011 року Концепцію державної міграційної політики, завершується розробка проекту Закону України «Про зовнішню трудову міграцію». 15.10 2012 прийнята Постанова КМУ № 1008, якою схвалена Державна програма сприяння зайнятості населення і стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року. Прийнятий Закон України «Про зайнятість населення», що набув чинності з 1 січня 2013 року, містить статті 36-40 Закону, які регулюють діяльність приватних кадрових агентств, що дозволяє Україні розпочати підготовку до ратифікації Конвенції МОП № 181 «Про приватні агентства зайнятості». Для ратифікації Конвенції МОП № 88 «Про організацію служби зайнятості» необхідно найближчим часом вирішити питання забезпечення утримання Державної служби зайнятості України та її територіальних органів за рахунок коштів державного бюджету. Для забезпечення збалансування ринку праці та ринку освітніх послуг ВРУ прийняла 20.11.2012 року Закон України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів». КМУ затвердив План організації виконання цього Закону, якими передбачено затвердити Порядок формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.

Формування інноваційної економіки, що визначено пріоритетом у подальшому розвитку України, неможливе без раціонального використання робочої сили. Особливістю вітчизняного ринку праці є наявність значного числа вакансій і безробітних одночасно, що свідчить про невідповідність професійно-кваліфікаційної структури припливу і відтоку робочої сили на ринку праці.

В результаті виникають диспропорції між структурою попиту і пропозиції на ринку праці, що приводять до значних втрат країни. Ці втрати виражаються у вигляді недовиробництва ВВП, зростання чисельності безробітних, неефективного використання значної частини бюджетних коштів на систему освіти робочої сили, підвищення її кваліфікації та якості. Втрати працівників пов’язані з низькою заробітною платою, зі здійсненням відтворення робочої сили в простому, а не в розширеному масштабі, з більш низькою продуктивністю праці, з неефективністю робочих місць або повною їх відсутністю в багатьох економічних районах країни. За декілька останніх років в Україні попит на робочу силу має тенденцію до зниження, ідентична тенденція стосується і пропозиції. 2005 рік був своєрідним піком попиту на робітників, і з того часу, за останніх сім років, попит на робочу силу знизився на 73,9%. Пропозиція робочої сили у 2012 році зменшилася на 41,8% відносно 2005 року. Відповідно, попит на робочу силу за останні роки знижується швидшими темпами, що також свідчить про збільшення навантаження на одне робоче місце з 5 осіб на одну вакансію у 2005 році, до 11 осіб на кінець 2012 року. У 2012 році спостерігається зниження попиту робочої сили на 18,11% та збільшення незайнятих майже на п’ять відсотків, що свідчить про негативні тенденції на ринку праці України (рис. 3.4). Подібні тенденції характерні для будь-якої економічної системи в стадії трансформації. Українські внутрішні трансформаційні процеси супроводжуються і підсилюються загальносвітовими глобалізаційними тенденціями щодо подальшого скорочення кількості зайнятих у сфері промисловості на користь зайнятості у сфері послуг

Рис. 3.4. Динаміка попиту та пропозиції робочої сили в Україні за 2001-2012 рр. (за матеріалами Державної служби статистики за 2013 р.).

Зміни у структурі розподілу зайнятих між промисловістю, сільським господарством та сферою послуг показано на рис. 3.5.

Рис. 3.5. Тенденції розподілу зайнятих між великими сферами матеріального і нематеріального виробництва протягом ХХ століття [Погорилецкий ЄЗК].

У перше десятиліття ХХІ століття тенденції попереднього столітнього періоду збереглися і навіть підсилилися – сфера послуг домінує серед інших можливостей отримання роботи для молодих фахівців, зокрема, міжнародного профілю.

Розглядаючи попит робочої сили за видами економічної діяльності, варто відзначити, що значного спаду за 2012 рік зазнали всі галузі економіки, крім державного управління, де зниження складало лише 0,4%. Всі інші галузі економіки зазнали спаду попиту робочої сили більше ніж 10%. Найбільше зниження попиту на робітників спостерігалося в будівничій галузі – 37%, фінансовій – 34,7% та в галузі діяльності готелів і ресторанів – 30,7%. Варто відмітити, що у фінансовій сфері спостерігалися найшвидші темпи спаду попиту, а відносно 2005 року потреба у робітниках цієї галузі знизилася на 86,9% (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Зміна попиту робочої сили (у %) за видами економічної діяльності в Україні у 2012 році порівняно з 2011 роком (За матеріалами Державної служби статистики за 2013 р.).

Розглядаючи зрушення в структурі попиту на робочу силу за видами економічної діяльності, можна виділити сільське господарство, промисловість, діяльність транспорту і зв’язку, державне управляння та освіту як галузі, які збільшили свою частку попиту за 2012 рік, в той час як усі інші отримали від’ємні структурні зрушення. Найбільшого підвищення частки отримала галузь державного управління – 2,6 відсоткових пункти, а найбільшого зменшення будівництво – 1,4 відсоткових пункти (рис. 3.7).

Рис. 3.7. Потреба підприємств у працівниках за видами економічної діяльності в Україні у 2011-2012 рр. (За матеріалами Державної служби статистики за 2013 р.).

За професійним складом найбільш збалансованою групою у 2012 році є професіонали. Навантаження на одне робоче місце в цій групі складає лише 6 осіб і по відношенню до інших груп така ситуація виглядає досить прийнятною. Для порівняння: у технічних службовців – 22 особи на одну вакансію, а у кваліфікованих робітників сільського господарства – 33 особи на одне вільне робоче місце (рис. 3.8).

Рис. 3.8. Співвідношення попиту та пропозиції робочої сили за професійним складом в Україні у 2012 р. (За матеріалами Державної служби статистики за 2013 р.).

Найбільше незайнятих спостерігалося серед робітників із обслуговування технічного устаткування – 101332 осіб та найпростіших професій – 83124 осіб. Найвищими значеннями показників попиту характеризувалися кваліфіковані робітники з інструментом та професіонали – відповідно 9650 і 8182 вакансій.

Найменше незайнятих у 2012 році було зафіксовано у професійній групі кваліфікованих робітників сільського господарства – 20291 осіб, проте ця група виділяється найменшою кількістю вільних робочих місць, лише 622 вакансії, що і стало причиною такого високого навантаження на 1 робоче місце.

Структура потреби та пропозиції працівників за професійними групами зазнала значних змін у період із 2006 по 2012 роки. Спостерігається тенденція скорочення попиту у спеціалістах по роботі з інструментом та з експлуатації технологічного устаткування. Також зменшилася частка попиту на кваліфікованих працівників у сфері сільського господарства. Ситуація у цій сфері залишається однією з найгірших.

У професійному розрізі варто виділити професії, рівень незайнятості яких найвищий. Це економіст, кухар, бухгалтер, продавець продовольчих товарів, слюсар-ремонтник, водій транспортних засобів, прибиральник службових приміщень, сторож, робітник на низькокваліфікованих ручних роботах у сільському господарстві та підсобний робітник. Найбільший дисбаланс між попитом на робочу силу та її пропозицією спостерігається у робітників на низькокваліфікованих ручних роботах у сільському господарстві – 110 осіб на одну вакансію, трактористів – 64 особи, економістів – 46 осіб, операторів комп’ютерного набору – 43 особи, юристів – 34 осіб, менеджерів з персоналу – 31 особа та адміністраторів – 30 осіб (рис. 3.9).

Що ж до високої потреби на професії, тут виокремлюються наступні спеціальності: спеціаліст державної служби, медична сестра, електрогазозварник, швачка, водій автотранспортних засобів та двірник. Робітникам цих спеціальностей набагато легше знайти роботу порівняно із іншими професіями. Рівень навантаження на вільні робочі місця порівняно низький і коливається в межах 1-4 осіб на одне вільне робоче місце.

Рис. 3.9. Навантаження на одне робоче місце (вакантну посаду) у професійному розрізі в Україні у 2012 р. (за матеріалами Державної служби статистики за 2013 р.).

В 17 регіонах України (АР Крим, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області та місто Київ) фахівцями було проведене дослідження з приводу визначення переліку найбільш затребуваних на українському ринку праці професій та спеціальностей. Метод опитування: напівструктуроване інтерв’ю. Обсяг вибірки: 113 експертів. Структура вибірки: 32 керівники рекрутингових агентств та проектів, 26 працівників вищих навчальних закладів, безпосередньо пов’язаних із питаннями працевлаштування випускників, 33 представники кадрових служб великих та середніх підприємств, 12 представників наукових організацій, 10 представників профільних міністерств, служб зайнятості, бірж праці та молодіжних служб працевлаштування. Результати цього представницького дослідження наведені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1