Класифікація функцій управління

В адміністративно-правовій літературі є різні варіанти класифікації функцій управлінської діяльності. Традиційним є поділ на такі види:

а) загальні (або основні) функції;

б) спеціальні (або спеціалізовані) функції, які відображають специфіку або конкретного суб'єкта управління, або керованого об'єкта;

в) допоміжні (або обслуговуючі) функції, які обслуговують виконання загальних і спеціальних функцій.

Але при цьому поділі не виключається використання однакових найменувань функцій для характеристики їх різних видів (наприклад, планування, фінансування належать і до загальних, і до спеціальних функцій). Тому з метою уніфікованого використання усталених термінологічних позначень реально існуючих функцій («планування», «фінансування», «координація», «стимулювання» тощо) обґрунтова-нішою виглядає класифікація усіх цих функцій по кількох типових групах за найбільш визначальним критерієм — за цільовою спрямованістю функцій відповідно до життєво важливих потреб кожного керованого об'єкта. Відтак можна розподілити функції управління на види, які відповідають цілям (завданням) щодо забезпечення керованих об'єктів:

- цілевстановлюючою (цілеорієнтуючою) інформацією — прогнозування, планування тощо. Це цілевстановлюючі функції;

- ресурсами, необхідними для їх нормальної діяльності та розвитку, — фінансування, стимулювання, кадрове забезпечення тощо. Це ресурсозабезпечувальні функції;

- належної впорядкованості, узгодженості в діяльності керованих об'єктів — керівництво, координація, організація, регулювання, контроль тощо. Це організаційно-регулюючі функції;

- зусиллями щодо їх первинного формування та наступного удосконалення (в органічному поєднанні з такими ж заходами щодо самих керуючих суб'єктів) — організаційне проектування, реорганізація, організаційний розвиток, раціоналізація, організаційна діагностика тощо. Це трансформаційні функції.

У реальному житті всі перелічені функції тісно взаємозв'язані. Водночас вони характеризують найбільш однорідні частини (або напрями) діяльності органів виконавчої влади, які тією чи іншою мірою здійснюються на кожному рівні їх системи. Отже, для визначення функцій конкретних органів цілком прийнятна вищенаведена термінологія, поширена в науці й практиці управління.