Фінансові причини банкрутства підприємств

З позицій фінансового менеджменту банкрутство характеризує реалізацію катастрофічних ризиків підприємства в процесі його фінансової діяльності, внаслідок чого воно нездатне задовольнити у встановлені терміни вимоги кредиторів та виконати обов’язки перед бюджетом.

Банкрутство підприємства є юридичним фактом – його визнає тільки Господарський суд. Але в його основі лежать переважно фінансові причини, до основних з яких належать:

1. Серйозне порушення фінансової стійкості підприємства.

Реалізація цього катастрофічного ризику характеризується перебільшенням фінансових зобов’язань підприємства понад його активами. Такий фінансовий стан відображається показником “чиста від’ємна вартість”, який визначають за формулою:

ЧВВ = ЗК – А,

де ЧВВ – сума чистої від’ємної вартості підприємства;

ЗК - запозичений капітал (фінансові зобов’язання);

А - сума активів підприємства (не включає відображені у балансі суми збитків минулих років і звітного періоду).

2. Істотна незбалансованість грошових потоків на протязі тривалого періоду.

Від’ємний грошовий потік перебільшує позитивний, і немає перспектив переламати цю тенденцію.

3. Тривала неплатоспроможність підприємства, яка випливає з низької ліквідності його активів.

При цьому характерна ситуація, коли термінові фінансові зобов’язання підприємства значно перебільшують залишки його грошових коштів і високоліквідних активів.

Характер розглянутих причин показує, що фінансова неспроможність підприємства, яка визначає юридичний факт його банкрутства, значною мірою залежить від неефективного фінансового менеджменту.

Слід зазначити, що у ринковій економіці банкрутство підприємств – нормальне явище. Із кожних 100 новостворених підприємств на ринку залишається від 20 до 30. У США, наприклад, загальна кількість підприємств, оголошених банкрутами в 1997 р., становила близько 30000. Для Німеччини проблема банкрутства підприємств нині є не менш актуальною, ніж для України. Тау, у ФРН, починаючи з 1990 р., спостерігається стабільне збільшення кількості підприємств, оголошених банкрутами: 1990 р. – 8730; 1991 р. – 8837; 1992 р. – 10920; 1993 р. – 15148; 1994 р. – 18837; 1995 р. – 22344; 1996 р. – 25530. Важливо, що зростання кількості фінансово неспроможних підприємств відбувається не тільки в абсолютному, а й у відносному вимірах. Так, на кожну тисячу підприємств у 1991 р. припадало 3,4 банкрутства; у 1992 р. – 4,1; у 1993 р. – 5,8; у 1994 р. – 6,8; у 1995 р. – 8,0; у 1996 р. – 9,2.

Банкрутство підприємств – це наслідок глибокої фінансової кризи.