Система управління фінансовими ризиками

Управління фінансовими ризиками є одним з найважливіших функціональних завдань фінансового менеджменту. На практиці ця сфера управління фінансами, як правило, обумовлена в специфічний напрям діяльності – ризик – менеджмент. Система управління ризиками включає такі блоки завдань: - ідентифікація ризиків: виявлення та інвентаризація всіх ризиків, що загрожують підприємству;

- оцінка ризиків: відбиття наслідків впливу ризиків та ймовірності їх настання в кількісному вимірі;

- нейтралізація ризиків: вживання відповідних заходів зі зниження ймовірності настання ризиків і зменшення наслідків їх впливу.

Організація ефективного ризик – менеджменту забезпечується у результаті розробки дієвої політики управління ризиками.

Розглянемо основні заходи політики управління фінансовими ризиками.

1. Ідентифікація окремих видів ризиків, пов'язаних з фінансовою діяльністю підприємства здійснюється за такими етапами.

I етап. За кожним напрямом фінансовій діяльності визначається перелік властивих йому зовнішніх або систематичних ризиків. З нього виключаються окремі види ризиків, які не загрожують підприємству. Наприклад, валютні ризики, якщо підприємство не займається ЗЕД.

II етап. Визначається перелік внутрішніх або специфічних ризиків, з якими може зіткнутися підприємство.

III етап. Формується загальний портфель ідентифікованих фінансових ризиків

2. Оцінка повноти і достовірності інформації, необхідної для визначення рівня фінансових ризиків.

Вибір методів оцінки ризиків і надійність її результатів визначаються інформаційною базою. У процесі оцінки якості інформації перевіряється її повнота, можливість побудови необхідних рядів динаміки, групувань, надійність джерел інформації.

3. Вибір і використання відповідних методів оцінки ймовірності настання ризикової події по окремих видах фінансових ризиків. Цей захід багато в чому залежить від рівня кваліфікації фінансового менеджера.

Можуть бути використані кількісна оцінка, евристичні методи оцінки, експертні оцінки.

Методи оцінки рівня ризиків розглядаються в наступному питанні лекції.

4. Визначення розміру можливих фінансових втрат при настанні ризикової події.

Фінансові операції групуються за розміром можливих фінансових втрат. При цьому виділяють:

а) безризикову зону. Фінансові втрати по даних видах операцій не прогнозуються (хеджування, інвестування коштів у державні короткострокові облігації);

б) зону допустимого ризику. Критерієм допустимого рівня фінансових ризиків є можливість втрат у розмірі розрахованої суми прибутку;

в) зону до критичного ризику. Критерієм є можливість втрат у розмірі розрахункової суми доходу. В цьому випадку збиток підприємства обчислюватиметься сумою понесених витрат;

г) зону катастрофічного ризику. Критерієм є можливість втрат у розмірі власного капіталу або його частини. У кінцевому результаті такі фінансові операції можуть спричинити банкрутство підприємства.

5. Дослідження чинників, що впливають на рівень фінансових ризиків. Чинники поділяються на об'єктивні (зовнішнього характеру) та суб’єктивні (внутрішнього характеру).

Об'єктивні чинники:

- рівень економічного розвитку країни;

- характер державного регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання;

- темп інфляції;

- кон'юнктура фінансового ринку;

- рівень конкуренції в окремих сегментах фінансового ринку;

- рівень криміногенного стану в країні (регіоні)

- чинники форс-мажорної групи.

Суб'єктивні чинники:

- основні параметри фінансової стратегії підприємства;

- розмір власного капіталу підприємства;

- структура капіталу;

- фінансовий менталітет власників і менеджерів у політиці допустимого рівня ризиків;

- склад активів;

- види фінансових інструментів при проведенні окремих фінансових операцій;

- якість інформаційної бази фінансового менеджменту;

- характеристика партнерів за фінансовими операціями;

6. Встановлення гранично допустимого рівня фінансових ризиків за окремими фінансовими операціями.

Рівень встановлюється залежно від типу фінансової політики: консервативної, помірної або агресивної.

Наприклад, при здійсненні помірної фінансової політики граничними значеннями рівня ризиків за фінансовими операціями вважаються:

- з допустимим розміром втрат – 0,1;

- з критичним розміром втрат – 0,01;

- з катастрофічним розміром – 0,001.

Це значить, що намічена фінансова операція з ризиками, що не страхуються, має бути відхилена, якщо в одному випадку з 10 може бути втрачена розрахункова сума прибутку; у одному випадку з 100 – сума валового доходу; у одному випадку з 1000 – втрачений весь власний капітал в результаті банкрутства.

7. Вибір і використання внутрішніх механізмів нейтралізації негативних наслідків фінансових ризиків.

Система цих механізмів розглядається в 4-ому питанні лекції.

8. Вибір форм та видів страхування окремих фінансових ризиків.

9. Оцінка результативності нейтралізації і організація моніторингу фінансових ризиків.

Оцінка результативності нейтралізації проводиться за допомогою показників: рівень нейтралізації, економічність нейтралізації та ін. Поточне спостереження за фінансовими ризиками включається в загальну систему моніторингу фінансової діяльності підприємства.