Види співучасників

Чинне законодавство виділяє чотири види співучасників:

1. виконавець (співвиконавець) злочину;

2. підбурювач до злочину;

3. організатор злочину;

4. пособник злочину.

В теорії кримінального права та в слідчо-прокурорській і судовій практиці виділяють ще й ініціатора (зачинщика) злочину. В літературі правильно підкреслюється, що ініціатор - це не окремий вид співучасника, а додаткова характеристика виконавця, підбурювача чи організатора, яка свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи⁶⁸. Тому немає потреби окремо розглядати питання кваліфікації дій ініціатора злочину як ідеального - того, хто першим подав пропозицію про спільне вчинення злочину, так і реального - того, який розпочав його виконання.

Існує певна специфіка у виділенні видів співучасників стосовно злочинних організацій. Сам кримінальний закон в нормах Особливої частини виділяє:

1) осіб, які є організаторами таких співтовариств, займаються їх створенням;

2) осіб, які керують злочинною організацією;

3) учасників;

4). осіб, що приймають участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією;

5) осіб, що займаються фінансуванням, постачанням злочинних організацій;

Причому жодної лінії (єдиного підходу) в виділенні видів співучасників злочинних організацій чинне кримінальне законодавство не проводить. Так, передбачене в окремих нормах (ст 256, ч.3 ст.260 КК) фінансування, постачання злочинної організації, воєнізованого або збройного формування. Водночас, такі дії не становлять собою окремого злочину при наданні відновідного сприяння банді.