Революція кактусів

Вісенте Фокс посилив американське напрямок у міжнародних відносинах Мексики, зробив спробу реформування застарілих державних інститутів, боровся з корупцією. Проте адміністрації Фокса не вдалося вирішити такі проблеми, як монополія найбільших приватних корпорацій, які встановили контроль над ключовими галузями, соціальне розшарування, проблеми у відносинах уряду з бюрократизованої профспілками, які перебували під впливом ІРП, гострий конфлікт з індіанським населенням, наркотрафік і організована злочинність, нелегальна еміграція мексиканців в США.

В 2006 в Мексиці пройшли багатотисячні акції протесту проти результатів президентських виборів, на яких з відривом менш ніж в відсоток переміг представникПНД Феліпе Кальдерон. Противник Кальдерона лідер ПДР Андрес Мануель Лопес Обрадор відмовився визнавати поразку і звинуватив владу у фальсифікаціях. Потім він став вимагати ручного перерахунку всіх бюлетенів. Почалася організація масових протестів, демонстрацій і акцій громадянської непокори. 30 липня вМехіко пройшла демонстрація, число учасників якої складало близько 1 млн чоловік. Ще одним способом вираження протесту стала блокада представниками опозиції посольства Іспанії, що продовжилася декілька годин. ^[335]

У суботу 16 вересня 2006, в День незалежності Мексики, прихильники лівих політичних сил проголосили свого лідера законним президентом країни. Це рішення було прийнято на площі Сокало на зібраному опозиціонерами Національному Демократичному Конвенті. ^[336] 20 листопада, в річницю початку Мексиканської революції 1910-1917 рр.., учасники альтернативних виборів провели церемонію присяги Лопеса Обрадора, ^[337] який у своїй промові пообіцяв створювати нові робочі місця, захищати природні багатства країни і боротися з корупцією.

Однак ще 29 серпня Виборчий трибунал підтвердив офіційні підсумки виборів, ^[337] і незважаючи на акції лівоцентристів Феліпе Кальдерон вступив на посаду президента 1 грудня 2006 строком на шість років.