Політологія в системі соціально-гуманітарного знання

Політична сфера суспільного життя, політико-владні відно­сини, або політика, є об’єктом дослідження багатьох наук, причому кожна з них має у цій сфері свій предмет і досліджує його притаманними їй методами й засобами.

Так, філософія, як теоретична основа світогляду людини, ґрунтуючись на нормативно-ціннісному підході, з’ясовує значення політичних явищ для життя людини й суспільства, оцінює їх під кутом зору загального блага, справедливості, свободи, рівності тощо. Нормативно-ціннісний підхід політичної філософії орієнтований на розробку ідеалу політичного устрою та шляхів його практичного втілення. Він в основному базується на тому, що має бути або є бажаним, ніж реальним, тому вимагає в політичних рішеннях спиратися на етичні цінності й норми.

Політична філософія є світоглядно-методологічною основою дослід­жень політики. Вона забезпечує цілісність у вивченні політи­ки, з’ясовує її сутнісні характеристики, дає оцінку сенсу і значення різних політологічних концепцій, прин­ципів і закономірностей у взаємовідносинах індивіда, суспіль­ства і влади, мотиваційну основу й моральні критерії політичної поведінки.

Історія, яка вивчає минуле людства в усій його конкретності й багатоманітності, є передусім історією політики, адже її цікавить, головним чином, процеси виникнення, розвитку й занепаду держав, відносини між ними, війни, революції тощо. Принципова відмін­ність історичного погляду від політологічного полягає в тому, що перший йде від вивчення конкретних подій, процесів і фактів до певних теоретичних узагальнень, тоді як другий використовує вже існуючі теоретичні узагальнення (ідеї, гіпотези, концепції, теорії, парадигми тощо) при аналізі конкретних політичних явищ і процесів. Політологія — це більше теорія політики, а не її історія.

Ефективним є зв’язок політології з соціологією. Соціологія — це «наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спіль­ностей, соціальних організацій і соціальних процесів як модусів їхнього існування, наука про соціальні відносини як механізми взаємозв’язку і взаємодії між багатоманітними соціальними спільностями, між особою і суспільством, наука про закономірності соціальних дій і масової поведінки».

Соціологія вивчає не всю сукупність суспільних відносин, а лише один їх різновид – соціальні від­носини, які складаються між історично та об’єктивно сформованими спільностями людей, з приводу виробництва, власності, політичної влади, цінностей культури тощо. Тому вони виступають, відповідно, як соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-культурні та інші відносини. А це означає, що соціологія вивчає не всю багатоманітність виявів політичного життя суспільства, а лише ті у ньому, суб’єктами чого є соціальні спільності.

Іншими словами, в дослідженні політичної сфери суспільного життя соціологія йде від соціального до полі­тичного, тобто від відносин між соціальними спільностями до відносин з приводу політичної влади. Політологія, навпаки, йде від політики, влади до їхніх суб’єктів, у тому числі соціальних.

Органічним є зв’язок політології з правознавством, на­самперед з теорією держави і права та конституційним правом. Політологія й теорія держави і правамають спільний об’єкт досліджен­ня — державу. Однак політологія, крім держави, досліджує також інші політичні інститути — політичні партії, групи інтересів, органи місцевого самоврядування тощо. З усіх галузей і норм права політологію цікав­лять лише ті, які регулюють політичні відносини — норми конституційного права.

Висловлені зауваження щодо розмежування філософії, історії, соціо­логії, правознавства й політології стосується також інших суспільствознавчих наук, які досліджують політичну сферу суспільного життя. Так, політична психологія досліджує роль орієнтацій, переконань, очікувань, мотивацій, сприйняття у політичній поведінці людей, що особливо важливо при вивченні громадської думки, політичних конфліктів, електо­ральної поведінки тощо. Політична економія розробляє методи, прийоми, засоби державної політики стосовно функціонування економічної системи суспільства в цілому, основи і напрями державного регулювання економічних процесів, економічної стратегії і тактики. Політична антропологія досліджує зв’язок політики з біосоціальними рисами людини, її пріоритетним напрямом є виведення характерних рис політичної культури того чи іншого народу з особли­востей його національної культури. Політична географія вивчає залежність політичних процесів від їх просторового розташування, обумовленість політики розмірами, економіко-географічними, кліматичними та іншими природними чин­никами.

План практичного заняття №1:

1. Основні поняття та предмет політології;

2. Методи політології та її функції у суспільстві;

3. Політика як наука і мистецтво та її зв’язок з іншими науками.

Завдання для самостійної роботи:

1. Розкрийте сутність політики та її роль в житті суспільства.

2. Дайте визначення поняття «політична сфера суспільства»?

3. Визначить основні типи суб’єктів політики.

4. Назвіть основні види політики та розкрийте їх зміст.

5. Назвіть основні поняття, які описують предмет політології.

6. Які методи використовує політологія?

7. Сформулюйте основні завдання політології.

8. Розкрийте зміст функцій політики.

9. Які функції виконує політологія?

10. Розкрийте зв’язок політології і соціології?

11. Що спільного між політологією і правознавством?

Література: [4; 17; 22; 26; 28; 29; 36; 39; 40]