Предмет, методи та функції політології

Політика або політична сфера суспільного життя як сукупність властивостей, зв’язків і відносин, основний зміст якої складають політико-владні відносини виступає об’єктом політології як науки.

На ранніх етапах політичного суспільства в античних полісах суб’єктом політики була лише держава, за відсутності інших розвинених політичних інститутів. Тоді наука про політику була державознавством. З розвитком громадянського суспільства, появою інституціональних засобів його впливу на державу: політичних партій, громадських організацій, груп інтересів, ЗМІ тощо — коло суб’єктів політики значно розширилося, підкресливши обмеженість трактування політології лише як науки про державу.

Тому в політології існують висловлюють різні підходи до визначення предмета політології. Одні вважають предметом владу, другі — політичну систему, треті — демократію, четверті — політичну культуру тощо. Нам імпонує точка зору, що особливості політології як окремої науки про політику найповніше відображає категорія «політична система суспільства». Це інтегративна категорія, яка органічно об’єднує всі інші: політичні інститути, політичні відносини, політичні проце­си, політичну культуру тощо. Основними структурними елементами політичної систе­ми є політичні інститути і політичні відносини, тобто відносини з приводу влади в суспільстві. Виходячи з того, що політика є діяльністю, спрямованою на завоювання, викори­стання та утримання влади, політологія може бути визначена і як наука про владу в суспільстві.

Зауважимо, що проста сукупність знань про політику не може претендувати на статус науки: необхідно важливо відобразити не лише багатоманітність явищ і процесів, закони їх виникнення і функціонування. Адже закон – це необхідний істотний, стійкий і повторюваний зв’язок між явищами. Регулярна повторюваність вияву закону є закономірністю. Тому, предмет політології доцільно визначати не просто через політичну систему чи владу, а через закономірності їх функціонування. Зважаючи на те, що сутністю політики є не лише влада або управління суспільством (влада виступає лише засобом політики), політологія може бути визначена і як наука про закономірності діяльності з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади. Політичну система у цьому разі є суб’єктом такої діяльності.

Головними поняттями політології, які розкривають її предмет є: політична влада, політична система, політична еліта, політична культура, політичні інститути, політичні партії, легітимність, розподіл влади, політичні режими тощо.

Політологія використовує ряд методів, які мають загальнонауковий характер є порівняння, аналіз і синтез, узагальнення, індукція і дедукція тощо. Важливими є і соціологічні методи пізнання, наприклад, анкетування, інтерв’ю, експертне опитування, аналіз документів.

Власне політологічними методами є:

· системний, який орієнтує на розкриття цілісності об’єкта та тих механізмів, які її забезпечують. Завдяки цьому методу в політології стало можливим застосування поняття «політична система суспільства»;

· структурно-функціональний полягає у диференціації об’єкта на його складові елементи та вивчення зв’язків між ними і визначенні місця та ролі всіх складових у функціонуванні об’єкта за умови збереження ним своєї цілісності у взаємодії із середовищем;

· порівняльний – застосовується з метою розкриття спільних та відмінних рис політичних систем у різних країнах, народів та епох;

· біхевіористський – базується на визнанні того, що політика як суспільне явище має особистісний вимір, тому всі групові дії аналізуються через поведінку індивідів, які створюють групові зв’язки. Мотивами політичної поведінки індивідів є їх психічні орієнтації.

Функціями політології є: теоретична, методологічна, практична, прогностична, виховна.