Загальний закон грошового обігу, механізм його дії та використання

Закон грошового обігу - економічний закон, що визначає кількість грошей, необхідних для обігу.

Закон може бути представлений наступною формулою:

КД = (СЦТ-К + П-ВП): З

де КД-кількість грошей, необхідних для обігу;

СЦТ-сума цін централізуемих товарів і послуг;

К-сума цін товарів, проданих у кредит;

П-сума платежів за зобов'язаннями;

ВП-сума взаємно погашаються зобов'язань;

З-швидкість обороту однойменної грошової одиниці.

Необхідна економіці кількість грошей залежить від наступних трьох факторів:

1) кількості проданих на ринку товарів і послуг;

2) рівня цін товарів і тарифів;

3) швидкості обігу грошей;

Згідно із сучасною кількісною теорією грошей і цін, основоположником якої є І. Фішер (СІЛА), кількість гро­шей в обігу визначається за формулою

де Р — абсолютний рівень цін; Y — реальний обсяг ви­робництва; V — швидкість обігу грошей.