Продуктивні сили і економічні відносини як матеріальна і соціальна форма організації економічної системи

Продуктивні сили —сис-ма факторів вир-ва які створюють мат та дух блага. Вони виступають серцевиною економічної системи, становлять її матеріальну основу. Структура прод сил: земля,робоча сила, засоби вир-ва. Місце людини у сис-мі вир-ва:виробник,споживач,суб’єкт ек відносин,наук потенціал, носій кінцевої мети вир-ва. Продуктивні сили, виражаючи ставлення людини до природи не вичерпують зміст ек сис-ми. Загальними тенденціями розвитку продуктивних сил є: а) ріст озброєності працівника засобами виробництва, б) інтелектуальний і професійний розвиток працівника, в) перевороти в технології. Структуризацію продуктивних сил забезпечує суспільний поділ праці. Поділ праці являє собою процес відособлення різних видів виробничої діяльності, завдяки чому окремі групи виробників закріплюються на тривалий період за певними видами виробничої діяльності. Розрізняють кілька типів, або видів поділу праці. Сучасні продуктивні сили виступають у двох формах: 1) безпосередніх органів матеріального виробничого процесу; 2) духов­но-соціальних продуктивних сил. Перша форма продуктивних сил є первинною, тобто є базою, на якій здійснюється розвиток духовно-соціальних продуктивних сил. Синтетичним показником розвитку продуктивних сил прийнято вважати рівень продуктивності праці. Продуктивність праці — це ефективність, плідність праці людського фактора, тобто основ­ної продуктивної сили суспільства, галузі, підприємства.Економічні відносини- відносини які визначають спосіб поєднання робочої сили із засобами вир-ва і привласнення результату вир-ва.Структура ек відн: техніко ек відносини,ор-ційно ек відносини,соц.-ек (виробничі) відносини. Соц.-ек (виробничі) відносини- відносини між людьми в процесі вир-ва,розподілу, обміну і споживання. Техніко-економічні відносини знаходять своє вираження у спеціалізації, кооперуванні, комбінуванні виробництва, його концен­трації, обміні діяльністю між людьми, в економічних нормативах тощо. З ними тісно пов’язані організаційно-економічні відносини, які виникають у процесі організації виробництва, розподілу, обміну і споживання, в управлінні цими процесами. Соціально-економічні відносини — це така суспільна форма виробництва, суть і основу якої становлять відносини власності на засоби виробництва, природні ресурси, людський фактор, життєві блага. Господарський механізм- узгоджує функ-ня і розвиток ланок ек сис-ми приводить у відповідність прод сили і ек відносини.Він являє собою сукупність конкретних форм господарювання.