Національна імплементація норм міжнародного морського права

Національний механізм імплементації міжнародно-правових норм сфері морського права поділяють на дві складові: нормативний механізм і організаційно-правовий. Нормативний механізм включає в себе: конституційні положення і норми загального характеру, що фіксують гарантії сумлінного виконання державою міжнародно-правових зобов’язань, він включає в себе норми про функції та повноваження органів і посадових осіб в зв’язку із виконанням ними міжнародно-правових договорів, норми про форми і способи реалізації міжнародно-правових норм, що є сукупністю органів держави на які покладено обов’язок реалізації зовнішньополітичного курсу держави.

Організаційно-правовий – комплекс тих чи інших органів держави, що беруть участь у здійсненні цих норм і проведених ними заходів.

Інкорпорація – спосіб систематизації чинного міжнародного права у збірку актів. За хронологією, алфавітом чи якомусь іншому порядку. Може носити характер офіційної чи неофіційної. Приклад неофіційної інкорпорації – об’єднання документів з метою проведення навчального процесу. Що стосується офіційної інкорпорації, то вона здійснюється офіційними органами держави і видається в офіційних виданнях. Приклади – офіційний вісник України: щотижневий збірник актів національного законодавства.

Кодифікація міжнародного права здійснюється способом зведення в систему принципів і норм міжнародного права. Як правило цим займається Генеральна асамблея ООН та спеціально створений комітет з прогресивного розвитку міжнародного права і його кодифікації, який було створено 1946 році.

Кодифікація являє собою систематизацію і удосконалення принципів і норм міжнародного права, що здійснюється шляхом:

- Встановленням точного змісту і формулювання вже чинних норм і принципів міжнародного права.

- Зміна чи перегляд застарілих норм.

- Розробка нових принципів і норм з урахуванням актуальних потреб міжнародних відносин.

- Закріплення у погодженому вигляді цих принципів і норм у єдиному міжнародно-правовому акті.

Основні напрямки кодифікації міжнародного права – правотворчий процес, що є одним із видів нормотворчої діяльності держав у міжнародних відносинах. Завдяки такому процесу проекти кодифікаційних актів стають міжнародними документами, що мають офіційну юридичну силу. Для проведення кодифікації міжнародного права необхідно: наявність певних положень, що визнаються більшістю держав; актуальність таких положень для міжнародного співтовариства; існування політико-правових розбіжностей між державами. На основі цього кодифікація здійснюється у напрямках: встановлення точного змісту нормативно-правових актів, розробки нових норм та принципів міжнародного права. Значну роль в кодифікації міжнародного права відіграє комісія з міжнародного права ООН.