Аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………...3

Тема1.Аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців

1.1 Теоретична частина……………………………………………………4

1.2 Розрахунково-аналітична частина……………………………………6

1.3 Контрольні запитання…………………………………………………14

Тема 2. Побудова моделі поведінки споживача, що формує попит за певних переваг і наявного бюджету

2.1 Теоретична частина…………………………………………………...23

2.2 Розрахунково-аналітична частина…………………………………...26

2.3 Контрольні запитання…………………………………………………31

Тема 3. Вибір оптимальної комбінації виробничих ресурсів при заданих цінах на них і технології. Формування витрат на виробництво блага……………

3.1 Розрахунково-аналітична частина……………………………………33

3.2 Контрольні запитання…………………………………………………36

ВИСНОВКИ.………………...…………………………………………………...49

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...50

ВСТУП

Мікроекономіка вивчає механізм прийняття рішень окремими економічними суб'єктами: споживачами, трудящими, вкладниками капіталу, власниками ресурсів і окремих фірм. Вона також досліджує взаємодії споживачів і фірм, що формують ринки й області промисловості.

Мікроекономіка ґрунтується на застосуванні теорії, що може допомогти пояснити дії окремих економічних суб'єктів і зробити відповідний прогноз на майбутнє. Моделі, що представляють собою математичне вираження теорії, застосовуються для ілюстрації даного пояснення й у процесі прогнозування.

Мікроекономіка займається поясненням і прогнозуванням економічних явищ. Але мікроекономіка важлива також і для нормативного аналізу, при якому ми відповідаємо на запитання, яка альтернатива краще - для фірми і для суспільства в цілому. Нормативний аналіз у багатьох випадках належний з'єднуватися з окремими оцінними судженнями, тому що тут можуть розглядатися проблеми рівності і справедливості, так само як і економічної ефективності.

До поняття ринку відноситься сукупність покупців і продавців, у результаті взаємодії яких можливість збуту і придбання товарів і послуг. Мікроекономіка займається вивченням як конкурентних ринків, де один окремо узятий покупець чи продавець не має впливи на ціну, так і неконкурентних ринків, де окремі агенти можуть впливати на ціни.

Аналіз кривих попиту та пропозиції є одним з основних інструментів мікроекономіки. На конкурентному ринку криві пропозиції та попиту вказують, скільки продукції зроблено фірмами і яким буде попит споживачів при визначеній ціні.[3]

Тема 1

Аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців

1.1 Теоретична частина

Взаємодія попиту і пропозиції, їх координація здійснюються на основі цінового механізму і конкуренції. Дана взаємодія веде до формування рівноважної ціни, при якій величини попиту і пропозиції збалансовані. Загалом стан ринкової рівноваги означає стан ринку, при якому ні один з економічних агентів (за інших рівних умов) не змінює своє рішення про заплановану величину індивідуального попиту або пропозиції і ціну, яку заправляють чи пропонують. Отже, ринок перебуває у рівновазі, коли при певному обсязі ринкових угод у фізичному виразі ціна попиту дорівнює ціні пропозиції або коли при певній ціні заплановані величини попиту і пропозиції дорівнюють одна одній. Аналіз ситуації добровільного обміну (купівлі-продажу) з точки зору зиску, отриманої покупцями і продавцями дає змогу визначити величини надлишку споживача (покупця) і надлишку виробника (продавця) (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Надлишки споживача (покупця) і виробника (продавця).

Так, надлишок (чистий зиск споживача) — це зиск від торгівлі, одержаний покупцем, величина якого відповідає різниці між сумою грошей, яку покупці згодні заплатити за даний товар, і реальними витратами на його придбання. При графічному зображенні величина споживчого надлишку дорівнює площі горизонтально заштрихованого трикутника АРЕ. Величина надлишку (чистого зиску) виробника - це різниця між сумою грошей, яку виробники готові витратити на виробництво і реалізацію даного товару, і їх реальними доходами від його продажу. На графіку величина надлишку виробника дорівнює площі горизонтально заштрихованого трикутника ВРЕ.[1]

1.2 Розрахунково-аналітичне завдання

На товарному ринку є три продавці і три покупці. Відомі функції пропозиції за ціною продавців:

Q^s₁= 2P-10; Q^s₂=P-16; Q^s₃= w×P-h

І функції попиту за ціною покупців:

Q^D₁=g-z×P; Q^D₂=8-0,5P; Q^D₃=15-3P.

За поданими таблицями ми обираємо індивідуальний варіант і підставляємо відомі коефіцієнти: h=35, g=40, w=4,5, z=1,3. Звідси ми отримуємо функції пропозиції та попиту:

Q^s₁= 2P-10; Q^D₁=40-1,3P;

Q^s₂=P-16; Q^D₂=8-0,5P;

Q^s₃= 4,5P-35; Q^D₃=15-3P;

У першому завданні нам потрібно визначити ціну рівноваги та обсяг угоди кожного учасника торгівлі. Для цього необхідно знайти мінімальну ціну, нижче якої продавець не буде продавати:

2P-10=0 P-16=0 4,5P-35=0

P=5 P=16 P=7,7

А також максимальну ціну для покупців, тобто таку, вище якої не купуватимуть:

40-1,3P=0 8-0,5P =0 15-3P=0

P=30,7 P=16 P=5

На основі вище утворених функцій та їх значень складаємо галузеві функції попиту та пропозиції для кожного проміжку. Щоб знайти галузеву функцію пропозиції потрібно обчислити функції для кожного проміжку.

А для побудови графіка галузевої функції попиту ми знаходимо всі проміжки, а потім наносимо їх на графік.

Попит:

16<P≤30,7 40-1,3P

5<P≤16 48-1,8Р

0<P≤5 63-4,8Р

Функцію попиту будуємо за такими точками:

Р₁=30,7, тоді Q₁ = 40-1,3P = 40-1,3*30,7 = 0,09; (30,7; 1)

P₂ = 16, тоді Q₂ = 48-1,8Р = 48-1,8*16 = 19,2 (16; 19,2)

Р₃= 5, тоді Q₃ = 63-4,8Р = 63 – 4,8*5 = 39 (5; 39)

Р₄=0, тоді Q₄= 63-4,8Р = 63-4,8*0 = 63 (0; 63)

P

Рис.1.2 Попит

Тепер складемо інтервали ціни пропозиції:

Пропозиція:

5<P≤7,7 2P-10,

7,7<P≤16 6,5Р-45

P>16 7,5Р-61

Функцію пропозиції будуємо за такими точками:

Р₁ = 5 тоді =2P – 10 = 2*5 – 10 =0; (5; 0);

Р₂ = 7,7 тоді =6,5Р-45 = 6,5*7,7 – 45 = 5,05 (7,7; 5,05)

Р₃ = 16, тоді ₌ 7,5Р-61 = 7,5*16-61 = 59 (16; 59)

Р₄ = 20, тоді =7,5Р-61 = 7,5*20 -61 = 89 (20; 89)

P

Q

Рис.1.3 Пропозиція

Випишемо всі ціни, що утворилися на ринку (попиту та пропозиції):

0; 5; 7,7; 16; 30,7

Потрібно визначити інтервал в якому буде знаходитися рівноважна ціна для цього:

1)Р=5,підставляємо у рівняння відповідного проміжку попиту та пропозиції:

Q^D(5)= 63-4,8*5 = 39 дифіцит (у розмірі 52)

Q^S(5)= 2*5-10 = 0

2)Р=7,7

Q^D(7,7)= 48-1,8*7,7 = 34,14 дифіцит (у розмірі 29,09)

Q^S(7,7)= 6,5*7,7-45 = 5,05

3)Р=16

Q^D(16)= 40-1,3*16 = 19,2 надлишок (у розмірі 39,8)

Q^S(16)= 7,5*16-61 = 59

Отже,рівноважна ціна буде знаходитися на проміжку [7,7; 16 ]

Щоб знайти Р_E необхідно прирівняти рівняння попиту та пропозиції,які належать даному проміжку.

Q^D=48-1,8Р

Q^S=6,5Р-45

48-1,8Р = 6,5Р-45

93 = 8,3Р

Р_E=11,2

Q_E = 48-1,8*11,2 = 27,84

Шукаємо обсяг угоди кожного учасника,для цього підставляємо Р_E в рівняння кожного учасника.

Q^D: 1) 40-1,3*11,2 = 25,4

2) 8-0,5*11,2 = 2,4

3) 15-3*11,2 = 0

Q^D в цілому у нас буде дорівнювати 27,8

Q^S: 1) 2×11,2-10=12,4

2) 11,2-16 = 0

3) 4,5*11,2-35 = 15,4

Звідси Q^S=27,8. Отже, Q^S= Q^D

Відобразимо ціну рівноваги і обсяг угоди кожного учасника тогрівлі графічно(рис.1.4).

27.84

11.2

Рис.1.4 Рівноважна ціна

Розрахувати коефіцієнти цінової еластичності на кожній ділянці кривої попиту та пропозиції.

Еластичність попиту (пропозиції) за ціною – ступінь зміни величини попиту (пропозиції). Вимірюється за допомогою коефіцієнту еластичності.

Види еластичності попиту:

Якщо > 1, то попит еластичний, тобто відносна зміна у величині попиту є більшою, ніж відносна зміна в ціні.

Якщо < 1, то попит нееластичний, тобто відносна зміна у величині попиту є меншою, ніж відносна зміна в ціні.

Якщо = 1, то попит має одиничну еластичність, тобто відносна зміна у величині попиту дорівнює відносній зміні в ціні.

Якщо = 0, то маємо нульову еластичність, тобто величина попиту абсолютно не залежить від зміни від зміни в ціні.

Якщо = ∞, то маємо безмежну еластичність, тобто покупці не хочуть платити більше, ніж визначену ціну, за будь-яку кількість товару[3,6].

Щоб розрахувати коефіцієнти цінової еластичності на кожній ділянці кривої попиту та кривої пропозиції,потрібно застосувати формулу:

- зміна кількості питаємої продукції;

першопочаткова кількість продукції;

зміна ціни;

початкова ціна.

1) 16<P≤30,7

P₁=30,7 Q₁=1

P₂=17 Q₂=19,2

Е^D_p=| : =0,99

2) 5<P≤16

P₁=16 Q₁=19,2

P₂=6 Q₂=39

Е^D_p=| : =0,93

3) 0<P≤5

P₁=6 Q₁=39

P₂=1 Q₂=63

Е^D_p=| : =0,93

Якщо еластичність попиту описує реагування покупця на зміну ціни, то відповідно еластичність пропозиції описує реакцію продавців на зміну ціни. Еластичність пропозиції визначається як відношення відносної зміни величини пропозиції до відносної зміни ціни.

Види еластичності пропозиції:

Якщо >1, то пропозиція є еластичною, тобто відносна зміна величини пропозиції є більшою, ніж відносна зміна ціни.

Якщо < 1, то пропозиція є нееластичною, тобто відносна зміна величини пропозиції є меншою, ніж відносна зміна ціни.

Якщо = 1, то пропозиція має одиничну еластичність, тобто відносна зміна величини пропозиції дорівнює відносній зміні ціни.

Якщо = 0, то маємо нульову еластичність пропозиції, тобто величина пропозиції абсолютно не залежить від зміни ціни.

Якщо = ∞, то маємо безмежну еластичність, тобто продавці не хочуть продавати жодної одиниці товару за ціною, що нижча від визначеної ціни[3,6].

1) 5<P≤7,7

P₁=6 Q₁=0

P₂=7,7 Q₂=5,4

Е^D_s=| : = 0,88

2) 7,7<P≤16

P₁=8 Q₁=5,05

P₂=16 Q₂=59

Е^D_s=| : =0,33

3) P>16

P₁=17 Q₁=59

P₂= 18 Q₂=66,5

Е^D_s=| : =0,99

У своїх розрахунках я використала еластичність попиту за ціною,тому що вона показує зміну величини попиту у відповідь на зміну ринкової ціни. А також еластичність пропозиції, яка розраховується як відношення процентної зміни величини пропозиції до ціни.

Надлишок споживача показує різницю між гіпотетичними витратами споживачів, які могли б бути, і реальними витратами в умовах ринку.

Надлишок споживачів є своєрідним мірилом добробуту споживачів, що утворюється на ринку окремого блага.

Надлишок виробника показує надлишок найбільш об’єктивних фірм,які можуть запропонувати на ринок товар нижче за рівноважну ціну,але реалізують його за рівноважною ціною [3].

Покажемо графічно на нашому графіку надлишок виробника і споживача(рис.1.5).

Q

P

Рис.1.5 Надлишок споживача і виробника

/////- надлишок споживача ///// - надлишок виробника.

1.3 Контрольні запитання: