Суперечливий характер соціального простору сучасного українського суспільства

Соціальний розвиток сучасного українського суспільства м| надзвичайно складний, неоднозначний, суперечливий характер. ІІ люси сучасної соціальної ієрархії, соціальної нерівності в Україні б гато в чому мають деструктивні характер й джерела походженя Вони сформовані здебільшого на не природних об'єктивних еволі ційних процесах, в основі яких лежить статусна ієрархія (нерівніс статусів), детермінована природною і соціальною нерівністю люді (зокрема, різними здібностями особистості, несхожістю людей, плі ралізацією та індивідуалізацією життєвих стилів), а на стихійни хаотичних, неприродних чинниках деструктивної саморегуляції, огляду на це в розвитку соціальної структури українського суспіл ства велику роль відіграють чинники "несистемної" організації відтворення соціальної нерівності, що спрямовують країну до с ціального регресу. Деструктивний характер розвитку "несистемню чинників, елементів соціальної структури полягає в тому, що воі неприродно, надмірно поглиблюють соціальну ієрархію, диферені ацію суспільства, соціальну нерівність, оскільки значно звужують] то й унеможливлюють передумови для становлення і формуваш основного джерела соціальної стабільності й мобільності суспіл ства, його багатовимірної життєздатної соціальної раціонально ті — середнього класу.

Звідси випливають соціальна нестабільність, розмитість, псевде раціональність функціонування сучасної соціальної структури у\ раїнського суспільства, створення зон непроникнення в механізм^ відтворення і саморегуляції, переважання в ній "несистемних" ел ментів структури зі звуженою перспективою розвитку, невизначені тю соціальних цінностей. Через ці та інші чинники відсутній систед ний характер процесу структуризації і стратифікації української соціального поля суспільного буття, несформованість "системнщ його складових як основних джерел соціального прогресу. Осташ "не працююіть" повноцінно, перебувають у стані суперечливого стг

11 >м\ можна свідчити лише про окремі, розірвані елемен-
і іншої, і кні пивної логіки соціального розвитку. Перева­
жні йому полі "несистемних" елементів свідчить про те,
.................. значною мірою здійснюється не свідомий, ціле­
ні процес упорядкування соціального буття, а стихійні,
11»Vі турпзпція та стратифікація, а отже, переважає нега-
ікп і.'піодпііаміки, позбавлена раціональності. Переважан-
н тії ' ірукгурі України не повноцінної, нормальної пози-
і і \ ниції соціального буття, а стихійних, хаотичних, ча-
і ' мінних енемептів і руйнівних чинників призвело до того,
і пі і ні і п. ного розвитку багато в чому набрав гіпертрофо-
и іі-ру і перемістився значною мірою в зону нелегітимної
от соціального життя. Самоорганізація здійснюється

.... ми.цементами соціальної структури відповідно до

и....... ііміі законів, норм, часто жорсткого практицизму

і пі оуді.-яку ціну") та індивідуалізму.

....... формування в суспільстві несистемних елементів со-

' ури, що діють нелегітимними засобами, зумовлені
окупністю об'єктивних і суб'єктивних чинників, серед
и і піню роль відіграють непослідовність у здійсненні ринко-
норсчііі і реформуванні соціальних відносин, викривлення у
пін ішіжспої економічної та соціальної політики, супереч-
іуинимм політичної системи, тривале протистояння різ­
ним \ сил, невисокий рівень духовної, соціальної культури

піп рі ніомапітні соціальні патології постсоціалістичного