Модульний контроль 1 страница

Модульний контроль (сума балів за кожний змістовний модуль – ЗМ) проводиться на відповідному практичному занятті після вивчення ЗМ1, ЗМ2, ЗМ3 та ЗМ4. Підсумкова кількість балів за змістовні модулі визначається як сума балів за всіма формами поточного контролю плюс оцінка за модульну контрольну роботу.

Модульний контроль проводиться на підставі оцінок поточного контролю та результатів модульних контрольних робіт, виконанням яких завершується вивчення матеріалу. Впродовж семестру виконується 2 модульні контрольні роботи.

1.3. ПІДСУМКОВИЙ СЕМЕСТРОВИЙ КОНТРОЛЬ

Підсумковий семестровий контроль у формі заліку (2 семестр ІІ курсу) та іспиту (1 семестр ІІІ курсу) передбачає, що підсумкова оцінка з даної дисципліни визначається як сума (проста) оцінок за заліковими модулями посеместрово. Залік та іспит (сума оцінок за результатами змістовних модулів та оцінка за результатами заліку й іспиту відповідно) зараховується, якщо студент набрав суму балів, яка не менше встановленого мінімуму залікових балів в межах семестру, а саме:

100-бальна шкала	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	відмінно
85 – 89	добре
75 – 84
65 – 74	задовільно
60 – 64
1 – 59	незадовільно

Приклад розрахунку підсумкової оцінки знань студента

за результатами вивчення курсу „Екологічне право України”

	ЗМ 1	ЗМ 2	Оцінка отримана на заліку	Підсумкова оцінка
Поточні оцінки, у балах				15 (ЗМ 1) + 20 (ЗМ 2) +55 (залік) = 90
Оцінка за моду- льну контрольну роботу у балах
Всього, у балах	10+5=15	15 + 5 = 20

2. ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ

Задачі даного практикуму згруповані відповідно до тем, визначених програмою нормативного курсу „Екологічне право України”, за якими передбачено проведення практичних занять, та публікуються у 2-х частинах. Умови задач сформульовані із урахуванням сучасного стану екологічного законодавства та організаційно-функціональних засад регулювання природоресурсних, природоохоронних та антропоохоронних відносин в Україні.

Питання до задач із практикуму дозволяють студентам не тільки опанувати зміст чинного законодавства, навчитись кваліфікувати правовідносини за галузевою належністю та застосовувати положення нормативно-правових актів у конкретних відносинах, але й засвоїти теоретичний матеріал як по темі, з якої вирішується задача, так і з інших тем.

Практикум містить перелік основних нормативно-правових актів екологічного законодавства та інших нормативних джерел із 573 найменувань, який може бути використаний студентами при вирішенні задач, а також сприятиме формуванню в них цілісного уявлення про систему відповідного законодавства. Слід зазначити, що такий перелік є особливо корисним для використання студентами з огляду на наявність в ньому так званих нормативно-технічних документів: стандартів (ДСТУ, ГОСТ), ДБН, СНіП, а також міжнародних нормативно-правових актів.

Приклад вирішення задачі з курсу „Екологічне право України”:

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області під час проведення перевірки на території Павлоградського мисливського господарства Когорежського лісництва „Будинок мисливця”, було виявлено факт незаконного утримання дикої тварини, а саме косулі. До адміністративної відповідальності притягнуто Голову Павлоградської районної організації УМТР, якій належить згадане господарство.

Зі слів Голови Павлоградської районної організації УМТР Томченко С.В., тварину було придбано для випробування та навчання мисливських собак. Тварина знаходилася в клітці розмірами 2,4 м х 3,2 м та висотою 1,6 м. Проте законність набуття дикої тварини у власність на момент встановлення факту його утримання у неволі не підтверджена.

Визначити правовідносини, що склалися.

Які особливості права власності на тварин, передбачені українським законодавством?

Які повноваження має державна екологічна інспекція в області щодо здійснення перевірки діяльності Павлоградського мисливського господарства?

Чи мають місце порушення екологічних вимог у даному випадку? Яка відповідальність встановлена законодавством за їх порушення?

Вирішити справу.

Вирішення:

Правовідносини:

Екологічні – природоресурсні, а саме – фауністичні, які виникають з приводу використання об’єктів тваринного світу та набуття права власності на об’єкти тваринного світу; еколого-управлінські, які складаються з приводу здійснення функції екологічного контролю (державного); юридичної відповідальності за екологічні правопорушення (в даному випадку адміністративної).

Об’єкт – косуля (об’єкт тваринного світу, дика тварина, яка утримується у неволі).

Суб’єкти – Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області, Павлоградська районна організація УМТР та її голова, „Будинок мисливця”.

Щодо набуття права власності на об’єкт тваринного світу:

Відповідно до ст. 13 Конституції України та ст. 4 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 р. природні ресурси України є власністю Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно зі ст. 5 Закону України „Про тваринний світ” від 13 грудня 2001 р. право власності на об’єкти тваринного світу набувається та реалізується відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Кожний громадянин має право користуватися об’єктами тваринного світу – об’єктами права власності Українського народу відповідно до цього Закону та інших законів України. Об’єкти тваринного світу в Україні можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Об’єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Підстави набуття права приватної власності на об’єкти тваринного світу визначені в ст. 7 Закону України „Про тваринний світ”. У приватній власності юридичних та фізичних осіб можуть перебувати об’єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом (ч. 1 ст. 7 Закону). Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про тваринний світ” законність набуття у приватну власність об'єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об’єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку.

Особливості права власності та інших речових прав на тварин визначені також у ст. 12 Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження” від 21 лютого 2006 р., відповідно до якої право власності або інші речові права особи, яка утримує тварину, обмежені обов’язком дотримання норм і вимог цього Закону. Право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені за рішенням суду шляхом їх оплатного вилучення або конфіскації.

Завершуючи даний етап вирішення задачі, слід зазначити, що набуття права приватної власності на косулю повинно підтверджуватися відповідними документами, яких не було у голови Павлоградської районної організації УМТР.

Контрольні повноваження державної екологічної інспекції в Держекоінспекції у Дніпропетровській областіщодо дотримання вимог законодавства про тваринний світ визначені в наступних нормативно-правових актах:

1) у Законі України „Про охорону навколишнього природного середовища”, де у п. „а” ч. 1 ст. 20-2 закріплено повноваження зазначеного органу, перш за все, у сфері організації та здійснення в межах його компетенції державного нагляду (контролю);

2) у Законі України „Про тваринний світ”, відповідно до ст. 60 якого посадові особи уповноважених центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, що здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, відповідно до закону мають право:

– давати обов’язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;

– перевіряти документи на право використання об’єктів тваринного світу, зупиняти транспортні (в тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь полювання і рибальства, добутої продукції та інших предметів;

– безперешкодно відвідувати територію і приміщення підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку об’єктів тваринного світу, з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу;

– складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення в галузі охорони, використання і відтворення об’єктів тваринного світу;

3) у Законі України „Про захист тварин від жорстокого поводження”, згідно зі ст. 29-2 якого до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження належить:

– контроль за утриманням та розведенням диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах;

– контроль за наявністю у юридичних чи фізичних осіб документів, що підтверджують законність набуття диких тварин, у тому числі занесених до Червоної книги України;

– контроль за наявністю дозвільних документів на утримання, розведення та використання диких тварин у видовищних заходах, у спорті, під час організації дозвілля;

– здійснення інших повноважень у сфері захисту тварин від жорстокого поводження відповідно до своєї компетенції;

4) у Положенні про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 4 листопада 2011 р. № 429 (п/п. „є” п. 4.2).

На підставі викладених вище положень можна зробити висновок, що державна екологічна інспекція в області діяла в межах визначених законом повноважень, проводячи перевірку на території Павлоградського мисливського господарства.

Порушення правил утримання тварин:

Ст. 8 Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження” визначає особливості утримання диких тварин у неволі. Відповідно до цієї правової норми утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 30 вересня 2010 р. № 429 затверджено Порядок утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах. Згідно з п. 3.1 цього Порядку утримання диких тварин у неволі допускається, якщо:

– створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; дотримані вимоги, встановлені Законом України „Про захист тварин від жорстокого поводження”;

– наявні документи, що підтверджують законність набуття дикої тварини.

Додаток до Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах, встановлює мінімальні норми площ для утримання та розведення диких тварин (з розрахунку на одну особину). Для косулі передбачені вольєри площею 30 кв. м та висотою – 3 м (п. 1.7), а за умовою задачі косулязнаходилася в клітці розмірами 2,4 м х 3,2 м та висотою 1,6 м. Отже, в даному випадку мають місце порушення правил утримання дикої тварини.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України „Про тваринний світ” порушенням в даному випадку є відсутність документів, що підтверджують законність набуття дикої тварини.

Юридична відповідальність:

За порушення правил утримання тварин встановлюється юридична відповідальність. Відповідно до ст. 63 Закону України „Про тваринний світ” порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідні склади адміністративних правопорушень містяться в статтях глави VII Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. (далі – КУпАП). Голова Павлоградської районної організації УМТР Томченко С.В. може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за наступними складами правопорушень:

– за ст. 50 КУпАП „Порушення права державної власності на тваринний світ”, яка передбачає відповідальність за самовільну переуступку права користування об’єктами тваринного світу, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на тваринний світ;

– за ч. 3 ст. 85 КУпАП „Порушення правил використання об’єктів тваринного світу”;

– за ст. 88-1 КУпАП „Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах”, а саме за ч. 1 ст. 88-1, яка передбачає відповідальність за порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, та ч. 3 ст. 88-1 – порушення правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах;

– за ст. 89 КУпАП „Жорстоке поводження з тваринами”.

Повноваження Держекоінспекції щодо притягнення до адміністративної відповідальності закріплені в Положенні про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, яка згідно з п. 4.3 Положення складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 242-1 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (на сьогодні це державна екологічна інспекція), розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 50, чч. 1 і 3 ст. 85, ст. 89 (щодо диких тварин).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

Отже, в даному випадкудержавні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції у Дніпропетровській області мали право притягнути голову Павлоградської районної організації УМТР до адміністративної відповідальності за ст. 50, ч. 1 та ч. 3 ст. 85, ст. 89 КУпАП.

Що стосується адміністративної відповідальності за ст. 88-1 КУпАП, то відповідно до ст. 221 КУпАП відповідальність за цією статтею застосовується районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).

Висновок:

Отже, у діях голови Павлоградської районної організації УМТР міститься склад адміністративного правопорушення, оскільки не було надано документів, що підтверджують законність набуття у власність дикої тварини, а також порушенні умови утримання тварини (розміри вольєру не відповідають розмірам, передбаченим законодавством).

Держекоінспекція в Дніпропетровській області діяла в межах повноважень щодо проведення перевірки правил утримання дикої тварини та застосування заходів адміністративної відповідальності до голови Павлоградської районної організації УМТР за ст. ст. 50, ч. 1 та ч. 3 ст. 85, ст. 89 КУпАП.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
№п/п	Тема	Кількість годин
лекції	практичні заняття	самостійна робота
Змістовний модуль 1. Загальна частина екологічного права. Принципи, предмет, методи, джерела екологічного права України
	Екологічне право України – комплексна галузь права: загальна характеристика
	Екологічні права та обов’язки громадян в Україні
	Право власності на природні ресурси в Україні
	Право природокористування в Україні
	Модульна контрольна робота
Змістовний модуль 2. Загальна частина екологічного права. Правові засади управління, економіко-правового механізму та юридичної відповідальності в галузі екології
	Правові засади екологічного управління в Україні
	Економіко-правовий механізм у галузі екології в Україні
	Юридична відповідальність як засіб реалізації екологічного права України
	Модульна контрольна робота
	Всього108

Загальний обсяг – 108 годин, в тому числі:

лекцій – 34 години, практичних занять – 17 годин, самостійної роботи – 57 годин

Практичні завдання до Змістовного модулю 1.

Загальна частина екологічного права.

Предмет, методи, принципи, джерела екологічного права

Тема 1: Екологічне право України – комплексна галузь права: загальна характеристика

Практичне заняття 1. Екологічне право України – комплексна галузь права: загальна характеристика (2 год.)

1. Історичні передумови виникнення і розвитку еколого-правових норм та формування системи екологічного права.

2. Предмет та методи екологічного права.

3. Принципи та функції екологічного права.

4. Поняття та види об’єктів екологічного права.

5. Поняття та система екологічного права.

6. Поняття та види джерел екологічного права.

Задача 1

На засіданні Постійної комісії Київради з питань екологічної політики було розглянуто клопотання Київського еколого-культурного центру та проект рішення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві „Про оголошення об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення у м. Києві”. На розгляд членам комісії було представлено 13 вікових дерев – пам’яток природи місцевого значення.

Представник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві наголошував на тому, що усі 13 запропонованих для заповідання дерев віком до 500 років мають природну, наукову, історичну та освітню цінність, тому повинні отримати природоохоронний статус.

За результатами проведеного обговорення Постійною комісією запропонований проект було схвалено і передано для прийняття остаточного рішення на сесії Київської міської ради.

Визначити види правовідносин, які виникли, та провести їх класифікацію за різними критеріями. Обґрунтувати їх належність до предмету екологічного права і дати загальну характеристику.

Яке рішення повинна прийняти Київрада в даному випадку?

Вирішити справу.

Задача 2

Група народних депутатів України звернулась до Конституційного Суду України щодо перевірки на відповідність Конституції України положень ст. 91 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ). На думку депутатів, зазначена стаття ЗКУ значно обмежує право власності на землю порівняно із положенням Основного закону.

Так, всупереч нормі ст. 41 Конституції України, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а право приватної власності є непорушним, ЗКУ значно обмежує можливості землевласника користуватись і розпоряджатись земельною ділянкою, встановлюючи обмеження щодо цільового призначення, зобов’язуючи підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон. Зазначене, на думку депутатів, не є властивим для цивільно-правового інституту права приватної власності, який передбачає максимальну свободу для власника у виборі напрямів, форм та способів використання своєї власності.

У процесі підготовки до розгляду справи по суті Конституційний Суд України звернувся за наданням висновку до юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Визначити види правовідносин, які виникли.

Яка галузева належність норм щодо права власності на природні ресурси?

Визначити особливості методів екологічного права, які використовуються при правовому регулюванні відносин нормами інституту права власності на природні ресурси.

Надати оцінку із посиланням на чинне законодавство правовій позиції групи народних депутатів України.

Яким має бути висновок юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка?

Задача 3

ЗАТ „Племінна справа” (далі – ЗАТ) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання недійсною його постанови від 25.01.1996 р. № 123 „Про затвердження Тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин”.

ЗАТ у своєму позові просить визнати недійсним вказаний вище порядок в повному обсязі, мотивуючи свою позицію його невідповідністю приписам п. 4.2. ст. 4 Податкового кодексу України.

Постановою суду ЗАТ було відмовлено у задоволенні позову у зв’язку з прийняттям оспорюваної постанови в межах повноважень Кабінету Міністрів України, визначених ст. 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.

Не погодившись із цим, ЗАТ подало касаційну скаргу на рішення суду, оскільки вважало, що суд не застосував ст.ст. 67, 85, 92 Конституції України, п. 4.2. Податкового кодексу України, а також помилково застосував норми Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, який не є законом про оподаткування. Ставки та механізм справляння плати за спеціальне використання диких тварин не передбачено Податковим кодексом України, а також нормативним актом у формі закону. До компетенції Кабінету Міністрів України не належить прийняття законів, в тому числі законів про оподаткування, в зв’язку з чим, на думку скаржника, оспорювана постанова № 123 прийнята відповідачем з перевищенням своїх повноважень.

Визначити види правовідносин, які виникли.

Чи вірно застосовано норми Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”?

Чи належать до предмету екологічного права відносини щодо нарахування й сплати зборів та інших обов’язкових платежів у галузі екології?

Вирішити справу.

Задача 4

У зв’язку із збільшенням кількості порушень природоохоронного і санітарного законодавства в осінній період, а саме масовим спалюванням опалого листя і сміття на прибудинкових територіях, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, скверах та інших зонах зелених насаджень та на газонах в період листопаду, в м. Луцьку заборонено спалювати листя і побутові відходи. Відповідне розпорядження підписав Луцький міський голова.

Керівникам підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності доручено тримати на постійному контролі санітарно-екологічний стан власних та прилеглих територій, санітарно-захисних зон та забезпечити своєчасне вивезення відходів на спеціалізоване звалище, не допускати фактів спалювання відходів. Державній екологічній інспекції у Волинській області та міській санепідемстанції з метою виявлення фактів спалювання опалого листя, залишків городньої рослинності та сміття було доручено також організувати систематичне проведення рейдів на території м. Луцька та Луцького району, особливо у вечірній час та у вихідні дні з 15 вересня до 15 листопада поточного року.

Дане розпорядження підприємством „Сервіс-люкс” було оскаржено до суду, оскільки восени прийнято спалювати опале листя, це є нормальним і не суперечить законодавству.

Визначити види правовідносин, які виникли.

Чи відповідає вимогам чинного законодавства розпорядження міського голови?Чи підлягає скарга підприємства „Сервіс-люкс” задоволенню?

Вирішити справу.

Задача 5

Відповідно до рішення Коцюбинської селищної ради Київської області частина селищного парку разом із ставком, який в ньому знаходиться, пішохідною частиною прилеглої вулиці та автостоянкою визнано рекреаційною територією з обмеженим режимом її господарського використання.

Начальник Києво-Святошинського лісгоспу Київської області Харченко Ю. оскаржив вказане рішення селищної ради до суду, вважаючи, що зміну режиму цільового використання парку, який розташований на землях лісгоспу, здійснено з порушенням чинного законодавства.

Визначити види правовідносин, які виникли.

Чи є правовідносини, що склались у даному випадку, екологічними?

Чи підлягає скарга задоволенню?

Вирішити справу.

Задача 6

Під час розробки та попереднього обговорення на сесії Черкаської міської ради програми розвитку економіки та соціальної інфраструктури міста група депутатів внесла пропозиції до вказаної програми. Зокрема, вказувалось на доцільність закріплення пріоритету економічного розвитку, передачі у приватну власність комунального майна та природних ресурсів, розпорядження якими здійснює міська рада, запровадження плати за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення.

За наслідками обговорення усі наведені вище пропозиції депутатів були схвалені та включені до прийнятої радою програми. Прокурор міста оскаржив рішення про затвердження програми в судовому порядку, вважаючи, що вона не базується на вимогах чинного екологічного законодавства.

Визначити види правовідносин, які виникли.

Чи відповідає пріоритет економічного розвитку, закладений у даній програмі, принципу сталого розвитку? Чи підлягає протест прокурора задоволенню?

Вирішити справу.

Задача 7

За ініціативою заступника міністра екології та природних ресурсів України юридичною службою Мінприроди України було підготовлено Імперативний нормативно-керівний документ „Охорона навколишнього природного середовища та відтворення природних ресурсів” (далі – ІНКД), який було затверджено наказом міністра. Цим документом визначено основні вимоги до порядку планування заходів щодо охорони і відтворення природних ресурсів (далі – Плани), а також погодження та затвердження нормативних документів у галузі охорони довкілля всіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування. Визначено, що ІНКД, зокрема, фіксує обов’язкові вимоги до проектування, будівництва, експлуатації екологічно небезпечних підприємств та здійснення екологічно небезпечних видів діяльності, які слід обов’язково включати до Планів.