 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Тема 3. Неоромантична проза. Ю. Яновський
|
|
Основні аспекти теми
Художні пошуки Ю.Яновського у жанрі роману.
Ю.Яновський – «поет у прозі». Роль М.Семенка у творчому становленні молодого письменника. Харківський та одеський періоди творчості, робота на Одеській кіностудії. Поява повісті «Байгород» (1927) та збірок новел «Мамутові бивні» (1925) і «Кров землі» (1927).
Автобіографічна основа роману «Майстер корабля» (1928). Ю.Яновський – прототип ТоМаКі. Культура нації як провідний життєвий орієнтир героя. Різнорідність прозової фактури роману. Місія твору як романтичного трактату про мистецтво: тема мук творчості, натхнення, інтуїції, апологія творчих злетів людського духу. Мариністика, тип неоромантичного героя, новаторська структура роману «Майстер корабля».
Змалювання стихії української революції та її наслідків у романі «Чотири шаблі» (1930). Розкриття національного характеру в образах Шахая, Остюка, Галата, Марченка. Драматична доля твору. Неоромантична поетика романів «Чотири шаблі», «Вершники». Образ сильної особистості, яка здатна перетворити світ.
Роман «Вершники» (1935): показ національного ґрунту народної героїки і водночас потенційна заангажованість автора у трактуванні подій як данина культівській добі.
Новелістична структура романів «Чотири шаблі» і «Вершники». Жанрові особливості роману в новелах.
Роль Ю. Яновського в розвитку неоромантизму в українській літературі ХХ ст.
Змістовий модуль 4. Новаторство української драматургії 20-30-х років ХХ століття
Тема 1. Українська драматургія 20-30-х років. Театр Леся Курбаса
Основні аспекти теми
Розвиток українського театру та драматургії. Поєднання традицій і новаторства. Театр Леся Курбаса і його роль у становленні нового українського мистецтва. Відмінність художніх концепцій у режисерській практиці Л.Курбаса (експериментальне синкретичне мистецьке об’єднання «Березіль») і Г.Юри (реалістично-побутовий театр ім. І.Франка).
Бурхливий розвиток драматургії і театру. Етапи розвитку, специфіка української драматургії цієї доби. Шукання оригінальних художніх форм. Різноманітність жанрів. Широта проблематично-тематичного діапазону. Проблема національної самосвідомості народу. Морально-етична проблематика.
Згубний вплив остаточного утвердження партійно-класового підходу до явищ мистецтва на розвиток драматургії.
І.Кочерга – знакова постать української драматургії. Початок 20-х років – переламний період у творчості письменника: виявлення інтересу до повсякденних колізій людського життя, пов’язаних з тривогами і світлими надіями, але сполучених з улюбленим мотивом недосяжної мрії.
Вершинний твір І.Кочерги – драматична поема «Свіччине весілля» («Пісня про свічку», 1930). Звернення автора до мало висвітленого в нашій літературі періоду життя України. Головний конфлікт – боротьба киян з литовськими загарбниками за волю, національну гідність, людські права. Композиція твору. Ідейно-художня роль символічного образу свічки та світла. Втілення в образах повсталих ремісників (Іван Свічка, Передерій, Чіп) кращих рис українського народу. Образ Меланки – «поетичний символ України» (І.Кочерга), що виборює незалежність. Художня довершеність п’єси, динамізм розвитку подій, багатство мови. Майстерність передачі історичного колориту.
Драматична поеми «Ярослав Мудрий» (1944, друга редакція – 1946). Проблематика твору, її актуальність і полемічність: заперечення теорії норманського походження Київської Русі. Утвердження ідеї єдності Русі, самобутнього характеру і світового значення її культури. Особливості композиції, сюжетна багатоплановість. Художнє розкриття феномену історичної постаті київського князя, прозваного в народі Мудрим, всебічне змалювання його характеру (у триєдиному вимірі – воїн, будівничий, сім’янин). Складність і суперечливість характеру Ярослава. Виразність інших персонажів твору (Микита, Журейко, Милуша, Інгегарда, Гарольд, Єлизавета). Поетичний образ Києва як політичного і культурного центру Русі.
Творче продовження І.Кочергою традицій української драматургії. Новаторство, художня майстерність, самобутність індивідуального стилю. Розширення ідейно-художнього і тематичного діапазону української драматургії, утвердження в ній романтичного напряму.
Новаторство М. Куліша у драматургії
М. Куліш – найвидатніший драматург доби «розстріляного відродження». Співпраця з театром «Березіль» Л.Курбаса. Участь у літературних організаціях «Гарт», ВАПЛІТЕ (1926-1928 – президент), Пролітфронт. Переслідування драматурга вульгарно-соціологічною критикою, звинувачення його в націоналізмі та пропаганді лівацько-троцькістських теорій. Арешт (1934), заслання і трагічна смерть.
Розвиток жанру трагікомедії у п’єсах М.Куліша. Успішний дебют М.Куліша п’єсою «97» (1925), її вистава у театрі ім. І.Франка (Харків) та наступні варіанти як увиразнення психологічної достовірності штучного голодомору 1921 р. Особливості композиції, жанрове визначення твору автором як «народної трагедії». Центральні персонажі (Копистка, Смик, Параска, Годований, Гиря); продовження класичних традицій письменником. Драми «Комуна в степах» (1925, друга ред. – 1931) та «Прощай, село!» (1933) – продовження Кулішевої трилогії про село, вплив на неї комуністичної ідеології.
Викриття хворобливості соціалістичної дійсності у трагікомедії екзистенціального змісту «Народний Малахій» (1927, друга ред. – 1929): пророцтво самозваного «наркома» Малахія Стаканчика про «голубу даль», про Єрусалим – типовий приклад ідеологічного фанатизму. Новизна конфлікту. Символізм, метафоричність п’єси, поєднання реального і фантастичного, ірреального як елементів театру абсурду.
Актуальність мовної проблематики в Україні – розкриття її в комедії «Мина Мазало» (1929): звернення М.Куліша до традиції світової драматургії (комедія «Міщанин-шляхтич» Ж.-Б.Мольєра).
Полеміка М.Куліша з п’єсою «Дні Турбіних» М.Булгакова, продовження цієї полеміки в ліричній драмі «Патетична соната» (1929), схваленій зарубіжною критикою (Ф.Вольф) та осудженій більшовиками. Головні герої твору як репрезентанти трьох протиборчих сил у роки національно-визвольних змагань. Марина як образ-символ боротьби за незалежність України. Трагедія гуманізму, втілена в образі Ілька Юги.
Вертепна побудова п’єси, циклічна організація художнього часу, використання цього прийому в драмі «Маклена Граса» (1932-1933). Вихід драматурга за межі національної тематики; проекція польських реалій на тогочасну українську дійсність. Образи дівчинки Маклени і філософа-музиканта Ігнатія Падура як виразники ідейного задуму автора. Майстерність композиції та сюжету п’єси.
Новаторство М.Куліша-драматурга. Його вплив на розвиток української драматургії.
ТЕМИ І ЗМІСТ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Практичне заняття №1
Тема: Літературний процес 20-30-х років ХХ століття
План
1. Історичні обставини в Україні у 1917-1930-х роках. Джерела і наслідки українського національно-духовного, культурно-літературного відродження перших десятиліть ХХ ст.
2. Функціонування модерністських та авангардних літературних дискурсів, їх естетична стратегія: неоромантизм, символізм, імпресіонізм, експресіонізм, конструктивізм, футуризм, неокласицизм.
3. Українські літературні журнали, альманахи в 20-30-х роках, їх роль в організації літературного процесу.
4. Характеристика літературних організацій і угруповань, їх ідейно-естетичні платформи: символістські групи, неокласики, футуристичні угрупування, „Гарт”, „Плуг”, „Ланка”, ВАПЛІТЕ та ін.
5. Літературна дискусія в Україні 1925-1928 років, її хід та етапи. М.Хвильовий як речник українського національного Відродження. Цикл памфлетів „Камо грядеши”, „Думки проти течії”, „Апологети писаризму”, „Україна чи Малоросія?”.
Література
1. Білецький О. Літературно-критичні статті. - К., 1990
2. Двадцяті роки: літературні дискусії, полеміки. - К., 1991
3. Історія української літератури ХХ ст.: У 2 кн. - Кн. 1: Перша половина ХХ ст. Підручник / За ред. В.Г.Дончика. - К., 1998
4. Хвильовий М. Україна чи Малоросія? Памфлети. - К., 1993
5. Наєнко М. Українське літературознавство. Школи. Напрями. Тенденції. - К., 1997
6. Шерех Ю. Літ Ікара: Памфлети М.Хвильового // Шерех Ю. Третя сторожа: Література. Мистецтво. Ідеології. - К., 1993
7. Шкандрій М. Модерністи, марксисти і нація. Українська літературна дискусія 1920-х років. – К.: Ніка-Центр, 2006
Завдання:
1. Підготувати письмові повідомлення про літературні угруповання 20-х років, їх творчі позиції.
2. Підготувати реферати на тему: „Згубний вплив комуністичної партії на літературний процес 20-30-х років”, „Новаторство М.Хвильового у жанрі памфлету”, „Історична роль М.Хвильового, М.Куліша, „неокласиків” у боротьбі за велике мистецтво”, «Розквіт української культури: український кінематограф, музика, художнє мистецтво, архітектура».
3. Опрацювати статтю М.Хвильового „Україна чи Малоросія?”.
Практичне заняття № 2-3
Тема: Поезія П.Тичини початку ХХ ст.
План
1. Вияв українського модернізму в ранній творчості П.Тичини. Естетико-психологічні домінанти ранньої лірики митця: інтуїтивізм і музикальність.
2. Поетика збірки «Соняшні кларнети». Синтез символізму, імпресіонізму з народнопоетичними традиціями у поетичних образах збірки. В.Стус про творчість П.Тичини.
3. Національна проблематика у ліриці 1917-1920-х років. Пафос національного відродження у поемі-ораторії «Золотий гомін».
4. Відтворення революції та громадянської війни, образи, пов’язані з національною символікою, оспівування борців, що полягли за самостійну Україну («Гей, вдарте в струни, кобзарі», «Пам’яті тридцяти», «Ой там на горі за Дніпром», «Ой, що в Софіївському заграли дзвони, затремтіли»).
5. Трагедія українського села, тема голоду («Загупало в двері прикладом», «Прийшли до мене в гості»).
6. Жанрово-стильова своєрідність збірки «Плуг». Складність авторської позиції.
7. Своєрідність поетики збірки «Замість сонетів і октав».
8. Нова концепція дійсності у збірці «Вітер з України». Ідеологізація лірики.
9. Творчість 30-х років. Падіння «генія» Тичини.
Література
1. Зеров М. «Вітер з України» (третя збірка) // Зеров М. Твори: У 2 т. – Т.2.- К., 1990. – С.492
2. Тельнюк С. «Молодий я, молодий». Поетичний світ П.Тичини (1906 –1925).- К., 1991
3. Коцюбинська М. Корозія таланту // Радянське літературознавство. – 1989.- №11.- С.46-58
4. Стус В. Феномен доби (Сходження на Голгофу слави). – К., 1993
5. Пахаренко В. Поєдинок з Левіяфаном. Міф і псевдоміф в українській літературі 20-х років // Українська мова і література. – 1999. – Ч. 25-28.
6. Павленко М. “Замість сонетів і октав” – “Плуг” // Дивослово. – 2000. - №10.
7. Барка В. Відхід Тичини // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: У 4 т. – К.: Рось, 1994. – Т.1. – С. 542-550.
8. Ковалів Ю. Українська поезія першої половини ХХ століття // Українська мова і література. – 2000. - Число 12
9. Шестопалова Т. Міфологічний код поезії П.Тичини (на матеріалі віршів “Арфами, арфами…”, “Квітчастий луг”) // СіЧ. – 2001. - №1. – С. 59-64.
10. Моторнюк І. Павло Тичина: тріумф і трагедія (До 110-річчя від дня народження поета) // Дзвін. – 2001. - №1. – С. 134-141.
11. Ольшевський І. “Молюсь не самому духові – та й не матерії…” (вплив світових релігійно-філософських систем на духовну еволюцію Павла Тичини) // Слово і час. – 2002. - №7. – С. 32-38.
12. Мелешко В., Петренко Т. Кларнетизм ранньої лірики П.Тичини // Українська література в загальноосвітній школі. – 2002. - №4. – С. 20-24.
13. Моренець В. Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ ст.: Україна і Польща. – К., 2002
14. Ковалів Ю. Кларнетизм Павла Тичини – нереалізована естетична концепція // Слово і час. – 2003. - №1. – С. 3-8.
15. Дунай П. Павло Тичина – знакова постать розчахнутої доби // Українська мова та література. – 2004. – Ч. 19. – С. 3-9.
Завдання:
1. Законспектувати статті: Стус В. Феномен доби (Сходження на Голгофу слави). – К., 1993
Тельнюк С. Містифікація генія в тоталітарному пеклі // Дніпро. - 1991.- №1
2. Михайлина Коцюбинська стверджує, що “характер епітетів також залежить від панівного літературного стилю”. Підтвердіть цю думку, спираючись на творчість П.Тичини.
3. Вивчити напам’ять вірші.
Практичне заняття № 4
Тема: Творчість М.Рильського 20-30-х років
План
1. Естетичні засади поезії М.Рильського. Мотиви ранньої збірки «На білих островах», її оцінка тогочасною критикою.
2. Характер ідейно-художніх шукань у збірці «Під осінніми зорями». Ліризм, символізм, збереження класичних традицій. Аналіз інтимної, пейзажної та філософської лірики.
3. Збірки «Синя далечінь», «Крізь бурю й сніг», «Тринадцята весна» –досягнення Рильського-неокласика. Поетика творів.
4. Розуміння краси, ставлення до культурних надбань минулих епох, до мови, до видатних митців минулого («Рідна мова», «Ніцше», «Бодлер», «Шекспір»). Сонетарій митця слова.
5. Людина і природа у ліриці Рильського. Збірка «Далекі небосхили». Медитативна лірика.
6. Згубний вплив тоталітарної системи на талант поета (зб. «Знак терезів», «Україні»).
Література
1. Новиченко Л. Поетичний світ М.Рильського (1910-1941). - К., 1980
2. Филипович П. Лірика М.Рильського // Филипович П. Літературно-критичні статті. – К., 1991.- С. 219-225
3. Таран Л. Сонет неокласиків М.Зерова і М. Рильського // Дивослово. - 1994.- №1
4. Маланюк Є. Рильський в п’ятдесятиліття // Дивослово. - 1995.- №3
5. Таран Л. Неокласики Микола Зеров і Максим Рильський // Сучасність. – 1995. - №3
6. Ковальчук О. Максим Рильський у школі сьогодні // Дивослово. – 1995. - №№ 3, 4.
7. Панченко В. Від „Білих островів” до „Знака терезів” (Поезія М.Рильського 1910-1932) //Слово і час. – 2006. - №1.- С.3-14.
Завдання:
1. Підготувати повідомлення про М.Рильського - перекладача.
2. Вивчити напам’ять поезії митця.
Практичне заняття № 5
Тема: Поетична творчість «неокласиків» (М.Зеров. П.Филипович, М.Драй-Хмара, Ю.Клен)
План
1. Культурно-освітня та наукова діяльність «неокласиків». Літературознавчі праці М.Зерова - «Нове українське письменство», «Від Куліша до Винниченка», «М.Рильський», «В.Сосюра».
2. Позиція М.Зерова у літературній дискусії 1925-1928 років.
3. Сонети поета. Цикли “Київ”. “Дніпро”, “Крим”, “Образи і віки”, “Tarole venientia”, “Ars poetika”, “Finals”, „Pro domo”.
4. Збірка М.Драй-Хмари «Проростень». Образно-символічна система в ранній ліриці. Невмирущість естетичного ідеалу неокласиків у поезії «Лебеді».
5. Еволюція П.Филиповича від романтичної символіки до класично-реалістичного стилю. Збірки «Земля і вітер», «Простір».
6. Спогади Ю.Клена про літературних побратимів. Поема «Прокляті роки».
Література
1. Павличко Д. Зеров – поет і перекладач.// Зеров М. Твори: У 2 т.- Т.1.- К., 1990
2. Сверстюк Є. У гострої розлуки гострий біль // Сучасність.- 1994.- №11
3. Зубрицька М. Микола Зеров: проблема діалогу з читачем // СіЧ. - 1991. - №9
4. Сверстюк Є. „У гострої розлуки гострий біль” // Сучасність. – 1994. - №11
5. Кравець Л. Словесно-художні образи поезії М.Зерова // Дивослово. - 1996.- №7
6. Гальчук О. Поетичне осмислення Миколою Зеровим світової культурної спадщини // Дивослово. - 1997.- №8
7. Гроно нездоланих співців. – К., 1997
8. Клен Ю. Стебло серед поля // Дзвін. - 1994. - №10
9. Дунай П. Київські неокласики та їх лідер, поет Микола Зеров // УМЛШ (газета). – 1997. - №35
10. Київські неокласики / Упор. В.Агеєва. – К.: Факт, 2003.
11. Саєнко В. Українська модерна поезія 20-х років ХХ століття: ренесансні параметри. – Одеса: Астропринт, 2004.
12. Гальчук О. Втеча від „великих ловів”, або Дві смерті Миколи Зерова // СіЧ. – 2006. - №4
Завдання:
1. Законспектувати статті:
Таран М. Неокласики М.Зеров і М.Рильський / Сучасність. – 1995. - №3.
Ашер О. Поетична мова М.Драй-Хмари // Січ. – 1991. - №9.
2. Поясніть, як ви розумієте слова М.Драй-Хмари з сонета „Лебеді”: „О, гроно п’ятірне нездоланних співців”?
3. З’ясуйте, на яких підставах збірку М.Зерова „Камена” відносять до елітарної лірики?
4. Вивчити напам’ять вірші поетів.
Практичне заняття № 6
Тема: Авангардна поезія. Футуризм М.Семенка
План
1. Естетичні й поетичні засади футуристів. Художні шукання Михайля Семенка, Гео Шкурупія як яскравих представників футуризму.
2. Романсова лірика збірки „Prelude” М.Семенка („Мара”, „Нудьга”, „Тіні минулого”, „Небуття”).
3. Кверо-футуризм: „краса пошуку та динамічний злет”. Збірка „Дерзання”.
4. Ексцентричні епатажні вірші в урбаністичному циклі „П’єро мертвопетлює”.
5. Ліро-епічні поезофільми „Тов. Сонце”, „Весна”, „Степ”.
6. Імпресіоністична манера циклу „Крапки і плями”. Інтимна лірика „Осіння рана”.
7. „Малий кобзар і інші вірші” М.Семенка. Літературна полеміка.
Література
1. Семенко М. Поезії. – К., 1985
2. Бажан М. Вступне слово // Семенко М. Поезії. – К., 1985
3. Єфремов С. М.Семенко // Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995
4. Петровський М. „Хочу додому, хочу в Київ...” // Вітчизна. – 1990. - №3.
5. Гончар І. Поетична трикстеріада Михайля Семенка // СіЧ. – 2005. - №8
6. Ільницький О. Український футуризм (1914 – 1930) / Пер. з англ. Р.Тхорук. – Львів: Літопис, 2003. – 456 с.
Завдання:
1. Вкажіть на інтертекстуальні перегуки поезій М.Семенка і Е.Верхарна.
2. Законспектувати статтю: Гончар І. Поетична трикстеріада Михайля Семенка // СіЧ. – 2005. - №8
3. Вивчити напам’ять поезії.
Практичне заняття № 7.
Тема: Неоромантична поезія Володимира Сосюри
План
1. В.Сосюра як неоромантик. Рання лірика поета.
2. Жанрова своєрідність поеми «Червона зима». Ліричний герой поеми. Композиція твору. Національний колорит, символіка поеми.
3. Інтимна лірика поета.
4. Ідейно-художня концепція поеми «Мазепа». Національна проблема, образи.
5. Проблематика поеми «Розстріляне безсмертя».
6. Роман «Третя рота» – автобіографічний твір поета
Література
1. Сосюра В. Мазепа. Поема // Київ.- 1988.- № 12.- С. 77-107
2. Сосюра В. Розстріляне безсмертя // Вітчизна.- 1988.- №1
3. Педов В. Ранні вірші поета В.Сосюри // УМЛШ.- 1998.- №8
4. Барабаш Ю. Іван Мазепа – ще одна літературна версія. Про поему В.Сосюри «Мазепа» // Київ. - 1988. - №12
5. Гальченко С. «До…» (історія народження поеми В.Сосюри «Мазепа») // Дивослово. - 1998.- №1
6. Ткачук М. Поема “Мазепа”, вірш “Любіть Україну” В.Сосюри: історія заборони, художня своєрідність текстів // Ткачук М. Інтерпретації. – Тернопіль, 1999. – С. 5-21
7. Моренець В. В.Сосюра: літературний портрет.- К., 1990
8. Неврлий М. Письменник і вільне слово. В.Сосюра під обстрілом критики // Літ. Україна. - 1999.- 6 січня
9. Панченко В. „В день такий розцвітає весна на землі” Інтимна лірика В.Сосюри // Панченко В. „Так ніхто не кохав” (10 шедеврів української любовної лірики і новели про них). – Кіровоград, 1997. – С. 56-61
10. Царик Л. Екзистенційна дуальність поетової дійсності. Творчість В.Сосюри післяреволюційного десятиліття. – Тернопіль: Збруч, 2000.
Завдання:
1. Визначити у чому дуальність художнього світу В. Сосюри 20-30-х років.
2. Законспектувати статті: Костюченко В. “Червона зима”: спроба нового прочитання // Дивослово. – 2001. - №10. – С. 2-5.
Ткачук М. «Щоб ти щасливою була…»: Ідейно-художня концепція поеми «Мазепа» Володимира Сосюри // Вітчизна. – 1991. - №9. – С.157-162.
3. Вивчити напам’ять поезії.
Практичне заняття № 8.
Тема: Жанрово-стильова палітра творів Миколи Бажана
План
1. Естетичні шукання М.Бажана. Періодизація творчості. Захоплення футуризмом, експресіоністичним театром Леся Курбаса, кіномистецтвом О.Довженка.
2. Формування експресіоністсько-барокового стилю, поетика неоромантизму, фольклорна та національно-історична основа збірки «Різьблена тінь». Захоплення ліричного героя національним відродженням.
3. Художні шукання у жанрі поеми М.Бажана довоєнного часу, елементи декларетивності в „Розмові сердець”.
4. Історіософська візія України в поемі „Сліпці”. Стильова палітра поеми.
5. Своєрідність композиції поеми „Данило Галицький”, майстерне використання кольорів.
6. „Політ крізь бурю” – класичний взірець поеми, її проблематика, антикультівське спрямування, своєрідність побудови, образи та їх прототипи.
Література
1. Голубєва З.С. Микола Бажан. Літературний портрет. –К., 1984
2. Карбованих слів володар. Спогади про М.Бажана – К., 1988
3. Новиченко Л. Микола Бажан // Новиченко Л Вибрані праці: У 2 т.- К. 1984.- Т. 1.- С.95 – 147
Завдання:
1. Визначте внесок М.Бажана як перекладача в українську культуру.
2. Законспектувати статтю: Гаврилюк Н. Цикл М.Бажана “Нічніконцерти” (Спроба комплексного аналізу) // СіЧ. – 2001. - №3. – С. 76-80.
3. Вивчити напам’ять вірші поета.
Практичне заняття № 9.
Тема. Стильове розмаїття української поезії пореволюційної доби.
1. Жанрово-стильове розмаїття української поезії.
2. Героїко-романтичне відображення революції та громадянської війни (В.Елан-Блакитний «Удари молота і серця», В.Чумак «Заспів»). Риси символізму та імпресіонізму у творчості В.Еллана-Блакитного та В.Чумака.
3. Еволюція В.Поліщука: від неореалізму до революційного романтизму. Конструктивізм середини 20-х років: зразки поетичного сцієнтизму – „Металеві віхи”, „Радіо”, „Органи філармонії”, „Асканія Нова”.
4. Творча та світоглядна еволюція Майка Йогансена. Народнопоетична метафоричність у збірці „Кроковеє колесо” Майка Йогансена
5. Ліричність, філософічність поезії Є.Плужника. Стильові особливості збірки “Дні”. Болісне переживання „маленького людського серця агоній”. Мотив самоофіри. Трагічне сприйняття поетом подій громадянської війни.
6. Поема Є.Плужника „Галілей”. Драматичні суперечності пореволюційної дійсності. Трагікомедія „Змова в Києві”.
7. Естетичні шукання В.Свідзинського у збірці “Ліричні поезії”. Медитативна елегійність інтимної лірики. Філософія кохання: духовна взаємотворчість чоловічого і жіночого начала.
8. Вершина творчості В.Свідзинського – збірка „Поезії”. Прозорість думок і відчуттів, життєлюбне спрямування поезій. Поетична тріада: самотність, труд, мовчання
Завдання:
1. Підготувати реферати на тему: „Полеміст В.Поліщук в літературній боротьбі 20-х років”, „Традиції європейської літератури в пригодницькій повісті М.Йогансена „Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки Альчести в Слобожанську Швейцарію”.
2. Законспектувати статтю: Соловей Е. Неканонічна традиційність В.Свідзинського // Сучасність. – 1996. - №2.
3. Вивчити напам’ять вірші поетів.
Література
1. Драй-Хмара М. Нові матеріали до життєпису В.Чумака // Чумак В. «Червоний заспів». - К., 1991
2. Еллан В. Твори: У 2 т. – К., 1990
3. «Ні слова про спокій». Спогади про В.Еллана -Блакитного. - К.,1989
4. Поліщук В. Дороги моїх днів // Дзвін. – 1990. - №1.
5. Заславський І. Декілька начерків про Валер’яна Поліщука // Українська мова і література. – 1997. - №37
6. Лисенко І. Вікінг української поезії // Вітчизна. – 1995. - №9-10
7. Йогансен М. „Крізь листя літер чорнокнижнім гаї...” // Вітчизна. – 1995. - №9-10.
8. Мельників Р. Майк Йогансен: ландшафти трансформацій. – К., 2000
9. Череватенко Л. Все, чим душа боліла // Плужник Є. Поезії.-К., 1988
10. Токмань Г. Це закон: замруть червоножили (мотив смерті у ліриці Є.Плужника) // Дивослово –1998. - №6
11. Скирда Л. Є.Плужник – нариси життя і творчості. – К., 1989.
12. Соловей Е. Українська філософська лірика. – К., 1999.
Практичне заняття № 10.
Тема: Поетичний світ Богдана-Ігоря Антонича
План
1. Традиції „Молодої музи” та елементи авангардизму у збірці „Привітання життя”.
2. Національні, фольклорні, дохристиянські, міфологічні мотиви у збірці „Три перстені”. Образ персня – нескінченого і замкнутого світу поета. Символічний образ персня (тріада: пісня-молодість-ніч). Ідея циклічності світового року.
3. Збірка „Книга Лева”. Притчево-міфологічне начало „ліричних інтермеццо”. Біблійні ремінісценції. Злиття реального з ірреальним.
4. Збірка „Зелена Євангелія”. – гармонія ліричного „я” і світу природи. Біологізм як поетична концепція митця.
5. Збірка „Ротації”. Урбаністична поетика, пророкування загибелі міста, пронизаного „духом гендлярства і продажності”. „Надреалістичний натуралізм” – поетика сюрреалізму.
Література
1. Антонич Б.-І. Весни розспіваної князь. – К., 1990.
2. Павличко Д. Пісня про незнищеність матерії // Антонич Б.-І. Поезії. – К., 1990.
3. Гординський С. Сновидів // Антонич Б.-І. Поезії. – К., 1990.
4. Ільницький М. Богдан-Ігор Антонич. – К., 1991
5. Назар М. „Весни розспіваної князь” (Урок за творчістю Б.-І.Антонича) // Дивослово. – 1995. - №10-11.
6. Андрусів С. Богдан-Ігор Антонич: „Росте Антонич і росте трава”//Андрусів С. Модус національної ідентичності: Львівський текст 30-х років ХХ століття. – Тернопіль: Джура, 2000. – С. 279-294.
7. Буряк О. „У дно, у суть, у корінь речі...” (Художньо-філософська концепція людини у поезії Б.-І.Антонича) // Слово і час. – 2000. - №11.
8. Ткачук М. Вільний мандрівець у недосяжну далечінь (Б.-І.Антонич) // Українська мова та література (газ). – 2001. - №39. – С. 2-4.
9. Бетко І. Лірика Б.-І.Антонича у дзеркалі аналітичної психології Карла Густава Юнга // Слово і час. – 2003. - №2. – С. 7-13.
10. Пономаренко О. Астральна символіка в поезії Б.-І.Антонича (Децентралізований образ світил) // Слово і час. – 2004. - №5. – С.30-37.
11. Стефанівська Л. Антонич. Антиномії. – К.: Критика, 2006. – 312 с.
12. Ткачук М. Пейзажна лірика Б.-І.Антонича: міфологія і поетика // Ткачук М. Інтерпретації. – Тернопіль, 1999. – С. 22-30.
Завдання:
1. Чи можна стверджувати про творчі перегуки Б.-І.Антонича з поезією П.Тичини.
2. Законспектувати статтю: Новикова М.
3. Вивчити напам’ять вірші поета.
Практичне заняття № 11.
Тема: Празька поетична школа. “Духовний речник слова” – Є.Маланюк
План
1. Загальна характеристика празької поетичної школи (журнал «Вісник», редагування його Д.Донцовим і його вплив на поетів празької школи). Творчість Ю.Дарагана, Л.Мосендза як родоначальників школи.
2. Традиції Лесі Українки, української народної творчості в ліриці Оксани Лятуринської.
3. Поетичний світ лірики Наталі Лівицької-Холодної.
4. Ідея української державності у поезії Є.Маланюка.
5. Другий період творчості Є.Маланюка – посилення трагедійності світовідчуття поета. Історизм поезій. Зображення “степової Еллади”. Символічні образи Земної Мадонни і Антимарії. Трагічна тональність поезій останніх років.
Література
1. Астаф’єв О. Лірика української еміграції: еволюція стильових систем. – К., 1998.
2. Баган О. Лицарі духу. Українські письменники-націоналісти-«вісниківці». – Дрогобич, 1996.
3. 3. Ільницький М. Від «Молодої музи» до «Празької школи». – Львів, 1995.
4. Ковалів Ю. «Празька школа»: на крутосхилах «філософії чину». – К., 2001.
5. Просалова В. Поети «празької школи». – Донецьк, 2000.
6. Ільницький М. Юрій Дараган – перший поет «празької школи» // УМЛШ.- 1992.- №5-6
7. Салига Т. Одна з найяскравіших «жон руських» нашої поезії (Оксана Лятуринська) // УМЛШ. – 1992.- № 7-8
8. Сивокінь Г. Євген Маланюк: творчість і національність // Дивослово. – 1997. - №1.
9. Чікова О. Страдницька доля України в поезії Є.Маланюка // Дивослово. – 1997. - №9.
10. Романенчук Б. Євген Маланюк - “Кривавих шляхів апостол” // Дивослово. – 1997. - №2.
11. Клочек Г. Князь духу і мислі // Українська мова і література. – 1997. - №3.
12. Куценко Л. “Як забути очей аравійські зерна” (Любовна лірика Є.Маланюка) // Дивослово. – 2000. - №12.
13. Анісімова Н. “Як передати, осене, твою істоту?” (Осінь як поетичний міф у ліриці Оксани Лятуринської) // СіЧ. – 1999. - № 11. – С. 46-48.
14. Климентова О. Ідеї Д.Донцова і літературна творчість “пражан”: від наслідування до переосмислення // СіЧ. – 2000. - №8. – С. 45-54.
15. Крупач М. “І я колись в майові дні в офіру серце ніс…” // Дзвін. – 2001. - №8. – С. 138-147.
16. Міщенко Л. Один мотив – любов до України (До 100-ліття від дня народження Наталі Лівицької-Холодної) // Дзвін.- 2002. - № 8.- С. 141-145.
17. Куценко Л. „Ні, вже ніколи не покаюся...” Євген Маланюк: історія ісходу. – Кіровоград, 1997.
18. Куценко Л. Князь духу. Статті про життя і творчість Євгена Маланюка. – Кіровоград, 2003.
Завдання:
1. Назвіть поезії Є.Маланюка, у заголовках яких використано старослов’янізми та архаїзми. З якою метою їх вжито?
2. Законспектувати статті: Єременко О. Магія кольорів у ліриці Н.Лівицької-Холодної // СіЧ. – 2000. - №4. – С.68-72.
Кривчикова О. Стилістична різноманітність “празької школи” як віддзеркалення національних почуттів // СіЧ. – 2001. - №10. – С. 68-74.
3. Вивчити напам’ять поезії.
Практичне заняття № 12-13.
Тема: Жанрово-стильові особливості прози Миколи Хвильового
План
1. Імпресіоністична природа новел М.Хвильового, особливості моделювання художнього світу. Жанрова специфіка „малої прози” письменника.
2. Тематика новел М.Хвильового, актуальність проблем, поставлених прозаїком; проблема вини і спокути («Я (Романтика)», «Мати»).
3. М.Хвильовий як основоположник орнаментальної прози (новела «Арабески»). Романтизм письменника («Кіт у чоботях»). Поетика, стильове багатство, роль оповідача у творах.
4. Тип «зайвої людини» у творах митця («Сентиментальна історія», «Юрко», «Редактор Карк»), засоби їх творення.
5. Сатиричні оповідання, їх антиміщанський пафос («Свиня», «Пудель»).
6. Авторська концепція світу і людини у повісті „Санаторійна зона”, типи „зайвих людей”. Змалювання буття як безглуздого, ворожого світу. Екзистенційна проблематика повістей „Санаторійна зона”, „Сентиментальна історія”: духовна розгубленість героїв, екзистенційне відчуття відчуженості, самотності, втрата ідеалів як чинники внутрішнього роздвоєння особи.
7. Засоби сатиричної типізації в повісті «Іван Іванович». Фарисейство головних героїв. Засоби творення характерів. Естетична функція іронії, сарказму.
8. Роман «Вальдшнепи» як ідеологічний твір. Опозиція між ідеєю національного відродження та ідеалом революції. Образи й проблематика твору. Роль і значення роману у літературі доби.
Література
1. Шевчук В. Драма М.Хвильового // СіЧ.- 1994.- №2
2. Харчук Р. Речі, які не вибирають (думки з приводу новели М. Хвильового «Я (Романтика)» в 11 кл. // УЛМШ. - 1991. - №8.- С.52-54
3. Плющ Л. Дещо про запахи слів Миколи Хвильового // Сучасність. – 1993. - №7-8. – С.9-12.
4. Агєєва В. Українська імпресіоністична проза. – К. 1994. – 160 с.
5. Церна Г. “Вальдшнепи” – “Брати Карамазови” // СіЧ.-1999. - № 12.
6. Лігостова О. Вибір героїв М.Хвильового // СіЧ. - 1995.- №1
7. Агеєва В. Автор і герой у структурі новели Миколи Хвильового // СіЧ. – 1993. - №12
8. Цеков Ю. Підтекст художнього твору і світорозуміння письменника (Микола Хвильовий) // Самототожність письменника. До методології сучасного літературознавства / Відп. ред. Г.М.Сивокінь. - К., 1999. – С.55-81.
9. Журба С. Художній світ української імпресіоністичної повісті 20-х років ХХ століття. – Тернопіль: Астон, 2000. – 120 с.
10. Ніколенко О. Духовні ”перевтілення” героїв Ф.Кафки та М Хвильового Аспекти компаративного вивчення 11 кл. // Всесвітня література та культура в навчальних закладах – 2000. - № 2. – С. 23-31.
11. Цюпяк І. Екзистенціал смерті як вимір буття в прозі М.Хвильового // СіЧ. – 2001. - №3. – С. 72-75.
12. Руденко М. Екстрадієгетичний дискурс “Вступної новели” М.Хвильового: інтертекстуальна стратегія // СіЧ. – 2003. - №5. –С. 57-63
13. Руденко М. Наративна типологія художньої прози Миколи Хвильового. – Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТДПУ, 2003. – 88 с.
14. Безхутрий Ю. Митець і влада. – мотиви й інтертекст в оповіданні М.Хвильового “Лілюлі” // СіЧ. – 2003. - №5. – С. 47-56.
15. Безхутрий Ю. Хвильовий: проблеми інтерпретації. – Харків: Фоліо, 2003. – 495 с.
16. Мовчан Р. Ще раз про Миколу Хвильового, або Homo Ludens в українській прозі 20-х років // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах – 2003. - №3. - С.39-55.
17. Журба С. Українська проза 20-х років ХХ століття: текст та інтертекст. – Тернопіль, 2006. – 136 с.
18. Кавун Л.І. “М’ятежні” романтики вітаїзму: проза ВАПЛІТЕ. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 328 с.
19. Жигун С. Хвильовий «без політики». Ігрове начало у творчості митця // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2008. - №6. – С.119-122.
20. Мовчан Р. Український модернізм 1920-х: портрет в історичному інтер’єрі. – К.: ВД «Стилос», 2008. – 544 с.
21. Кодак М. Микола Хвильовий як митець-психолог.–Луцьк: Твердиня, 2008.–196 с.
22. Соловей О. Рання проза Миколи Хвильового в літературній критиці 1920-х років. – Донецьк, 2003.
Завдання:
1. Прокоментуйте слова Р. Мовчан щодо позиції героя і автора новели “Я (Романтика)”: “за героєм маскується (ховається) автор, що так само відчуває себе розгубленим і роздвоєним на цьому трагічному шляху пошуку себе істинного”.
2. Поясніть, чому літературознавець О.Білецький назвав М.Хвильового „основоположником справжньої нової української прози”?
3. Законспектувати статті:
Агеєва В. “Зайві люди” у прозі М.Хвильового // СіЧ – 1990. - №10.– С. 3-10.
Практичне заняття № 14.
Тема: Сатирична проза Миколи Хвильового
План
1. Сатиричні оповідання, їх антиміщанський пафос («Свиня», «Пудель»).
2. Авторська концепція світу і людини у повісті „Санаторійна зона”, типи „зайвих людей”. Змалювання буття як безглуздого, ворожого світу. Екзистенційна проблематика повістей „Санаторійна зона”, „Сентиментальна історія”: духовна розгубленість героїв, екзистенційне відчуття відчуженості, самотності, втрата ідеалів як чинники внутрішнього роздвоєння особи.
3. Засоби сатиричної типізації в повісті «Іван Іванович». Фарисейство головних героїв. Засоби творення характерів. Естетична функція іронії, сарказму.
Література
1. Безхутрий Ю. Митець і влада. – мотиви й інтертекст в оповіданні М.Хвильового “Лілюлі” // СіЧ. – 2003. - №5. – С. 47-56.
2. Безхутрий Ю. Хвильовий: проблеми інтерпретації. – Харків: Фоліо, 2003. – 495 с.
3. Мовчан Р. Український модернізм 1920-х: портрет в історичному інтер’єрі. – К.: ВД «Стилос», 2008. – 544 с.
4. Цеков Ю. Підтекст художнього твору і світорозуміння письменника (Микола Хвильовий) // Самототожність письменника. До методології сучасного літературознавства / Відп. ред. Г.М.Сивокінь. - К., 1999. – С.55-81.
Завдання:
1. Законспектувати статтю:
Гриценко О. “Іван Іванович”: текст і контекс // Вітчизна. – 1989. - №2. – С. 136-142.
Практичне заняття № 15-16.
Тема: Творчий злет В. Підмогильного
План
1. В.Підмогильний - представник екзистенціалізму в українській прозі 20-30-х років.
2. Тема голоду у прозі митця («Проблема хліба», «Собака»).
3. Проблема людини і революції у творах В.Підмогильного («Історія пані Ївги»).
4. Проблематика роману «Місто». Майстерність сюжету і композиції.
5. Образ Степана Радченка. Спільне і відмінне між ним і героями О.Бальзака («Батько Горіо»), Гі де Мопассана («Любий друг»).
6. Майстерність психологічного аналізу сутності зради у «Невеличкій драмі».
7. «Трагедія непотрібної трагічності» – повість «Остап Шаптала».
8. Творчість В.Підмогильного у літературному контексті доби.
Література
1. Мельник В. На перехресті міста і села // СіЧ.- 1990.- № 11
2. Мельник В. Суворий аналітик доби: В.Підмогильний в ідейно-естетичному контексті доби. – К., 1994
3. Матющенко А. Світло і тіні „Міста” // Прапор. – 1990. - №7.
4. Шевчук В. У світі прози В. Підмогильного // Підмогильний В. Місто. – К., 1989
5. Коломієць Л. «Місто» В.Підмогильного: проблематика та структурна організація // СіЧ. - 1991.- №5. – С. 64-70.
6. Лущій С. Український “Любий друг?” (В.Підмогильний “Місто”) // СіЧ. – 1998. - №7. – С. 54-57.
7. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1999
8. Колп В. Мала проза Валер’яна Підмогильного (риси екзистенціалізму) // СіЧ. – 1999. - №2.
9. Пізнюк Л. Проблеми відчуження та абсурду в “Місті В.Підмогильного // СіЧ. – 2000. - №5. – С. 62-66.
10. Мовчан Р. Український модерністичний роман: “Місто”, “Невеличка драма” В.Підмогильного // Дивослово. – 2001. - №2.
11. Тарнавський М. Між розумом та ірраціональністю: Проза В.Підмогильного. – К.: Унів. Вид-во “Пульсари”, 2004.
12. Лущій С. Художні моделі буття в романах В.Підмогильного. – К.: Стилос, 2008. – 152 с.
Завдання:
1. До роману „Місто” письменник взяв два епіграфи: перший з роману “Таїс” А.Франса, другий – з Талмуду, трактат Авот. Наскільки ці два епіграфи вказують на інтелектуальний підтекст “Міста”?
2. Законспектувати статті: Тарнавський М. Екзистенційне прочитання “Міста” В.Підмогильного // СіЧ. – 1991. - №5. – С. 56-63.
Гриценко О. L’etranger у ролі попутника // Всесвіт. – 1991. - №12. – С. 169-174.
Практичне заняття № 17.
Тема: Новелістика Г.Косинки
План
1. Традиції й новаторство Г.Косинки у новелістичному жанрі. Імпресіоністична манера письма.
2. Три драми в долі народу у творах Г.Косинки:
а) драма найбіднішого селянства («На буряки», «За ворітьми»);
б) конфлікт героя і дійсності («Постріл», «В житах», «Анархісти»)
в) драма комуністичних ілюзій («Політика», «Анкета», «Товариш Гавриш»)
3. Новела «Фауст» - драматичні випробування людини, одержимої національною ідеєю.
4. Збірка «На золотих богів». Принцип бінарного протиставлення зображеного.
5. Трагічна доля митця у тоталітарному суспільстві.
Література
1. Агеєва В. Українська імпресіоністична проза. – К., 1994
2. Штонь Г. З когорти майстрів // Г.Косинка Гармонія.-К., 1988. – С. 5-21
3. Кавун Л. Психологізм як елемент поетики новел Г.Косинки // УМЛШ.-1993. - № 2. – С. 50-52
4. Мовчан Р. Майстерність Григорія Косинки // Українська мова і література.- 1997.- №25-28. – С. 11-18
5. Лаврусевич Н. Автор і герой у новелах Григорія Косинки // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. - №6. – С. 18-21.
6. Лаврусевич Н. Особливості вивчення новелістики 20-30-х р. ХХ ст. в загальноосвітній школі // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. - №6. – С.13-15.
7. Логвиненко Л. “Велика школа правди” (Вивчення творчості Г.Косинки в 11 класі) // Українська література в загальноосвітній школі. – 2000. - №5.– С. 5-12.
8. Журба С. Художній світ української імпресіоністичної повісті 20-х років ХХ століття. – Тернопіль: Астон, 2000. – 120 с.
9. Мовчан Р. Український модернізм 1920-х: портрет в історичному інтер’єрі. – К.: ВД «Стилос», 2008. – 544 с.
Завдання:
1. Поміркуйте, чому М.Рильський назвав новелу „Мати” однією з найглибших речей Г.Косинки.
2. Законспектувати статті: Якимів О. Особливості художніх текстів Г.Косинки // Дивослово. – 1999. - №11. – С. 35-38.
Кавун Л. Специфіка образності в новелі Г.Косинки “В житах” // Українська мова і література. – 1998. – Ч..17 (81). – С.11.
Практичне заняття № 18-19.
Тема: Жанрова своєрідність романістики Ю. Яновського
План
1. Метафорична поетика роману «Майстер корабля». Прототипи твору.
2. Жанрова своєрідність та поетика роману “Чотири шаблі”; прийоми монтажу, кінематографізм. Оцінка роману критикою 20-х, драматична доля твору за тоталітарного режиму.
3. Своєрідне поєднання національної й революційної героїки, художнє осягнення гострого драматизму суспільних процесів у романі «Чотири шаблі». Використання в побудові роману поетики української народної пісні й думи.
4. Своєрідність композиційної структури роману «Вершники».
5. Синтез символізму, романтизму і реалізму у поетиці роману «Вершники». Образи твору, романтична ідея революції.
6. Романтика вітаїзму як провідний метод творчості Ю.Яновського.
Література
1. Дуб К. Про поетику роману Ю.Яновського «Чотири шаблі» // Укр. літературознавство – Вип. 53. - Львів. - 1989. - С. 61-67
2. Панченко В. Ю. Яновський. Життя і творчість. - К., 1988
3. Панченко В. “І думав я не тільки те, що написав у книжках” (Перечитуючи молодого Яновського) // Дивослово. – 1994. - №4. – С.9-15
4. Мовчан Р. “І світ розчинено, як двері…” // Українська мова і література.-1997. - №25-28. – С. 3-11.
5. Ющенко О. Вершник з відібраним сідлом // Кур’єр Кривбасу –1997. - №79-86. – С. 112-128.
6. Савченко З. Активний романтизм – стильова домінанта раннього Яновського // СіЧ. – 1999. - № 3. – С. 68-70.
7. Мовчан Р. Неоромантична проза Юрія Яновського // Дивослово. – 2001. - №7. – С. 59-65.
8. Патетичний фрегат. Роман Юрія Яновського „Майстер корабля” як літературна містифікація / Упорядник В.Панченко. – К.: Факт, 2002
9. Агеєва В. Романний експеримент Юрія Яновського // Патетичний фрегат: Роман Юрія Яновського “Майстер корабля” як літературна містифікація / Упор. В.Панченко. – К.: Факт, 2002. – С. 301-310.
10. Голобородько Я. Естетична поліфонія Ю.Яновського: Романи «Майстер корабля», «Чотири шаблі», «Вершники» / Ярослав Голобородько // Українська мова та література в середніх школах, ліцеях та колегіумах. – 2004. – №4. – С.129 - 142.
11. Журба С. Українська проза 20-х років ХХ століття: текст та інтертекст. – Тернопіль, 2006. – 136 с.
12. Кавун Л.І. “М’ятежні” романтики вітаїзму: проза ВАПЛІТЕ. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 328 с.
13. Кавун Л. Синкретизм художнього мислення в українській прозі 20-х років ХХ століття // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 23. – Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім. – 2008. – С. 6-19.
14. Ткаченко Т.І. Роль біблійного інтертексту в романі Ю. Яновського «Майстер корабля» // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: міжвуз. зб. наук. ст. / [відп. ред. В.А.Зарва]. – Бердянськ: БДПУ, 2010. – Вип. ХХІІІ, Ч. 1. – С. 395-400.
15. Журба С. Автобіографічність роману «Майстер корабля» Ю. Яновського // Літератури світу: поетика, ментальність і духовність. Збірник наукових праць. – Випуск 2 / гол. ред. – проф. А.Козлов. – Кривий Ріг, 2013. – С.112-121.
Завдання:
1. Як Ю. Яновський у романі „Чотири шаблі” художньо реалізовує мотив „втраченого покоління”?
2. У чому полягає смисл «культури нації» у романі «Майстер корабля»?
3. Законспектувати статті: Мовчан Р. “Благословіть почати щирий труд, що відчинив би далину, як двері…” (Неоромантизм ранньої прози Ю.Яновського) // Українська мова і література. – 1999. - №41. – С. 4-6.
Харчук Р. Талант і його одержавлення (Юрій Яновський) // Самототожність письменника. – К., 1999. – С. 32-54.
Практичне заняття № 20
Тема. Поетика модерної прози
План
1. Імпресіоністична поетика оповідань та повістей М. Івченка.
2. Поетика експресіонізму, розв’язання проблем життя і смерті в дусі філософії екзистенціалізму у повісті «Поза межами болю» О. Турянського.
3. Психологізм прози Б. Антоненка-Давидовича («За ширмою», «Смерть»).
4. Епічно широкий погляд на епоху та її людей у романі В. Гжицького «Чорне озеро».
5. Проблема «чесності з собою» у романі Мих. Могилянського «Честь».
6. Прозові твори митців «розстріляного Відродження» в оцінці критики 20-х років і сучасних літературознавців.
Література
1. Шумило Н.М. Під знаком національної самобутності. – К.: Задруга, 2003. – 354 с.
2. Бернадська Н.І. Український роман: теоретичні проблеми і жанрова еволюція. – К.: Академвидав, 2004. – 348 с.
3. Мовчан Р. Український модернізм 1920-х: портрет в історичному інтер’єрі. – К.: ВД «Стилос», 2008. – 544 с.
4. Філатова О. Український роман 20–30-х років ХХ століття: типологія авторської свідомості: монографія. — Миколаїв: Іліон, 2010. — 485 с.
5. Печарський А. На розгорнутих сторінках ліричного роману «Поза межами болю» О. Турянського // Сучасність. – Київ, 2000. – № 7 – 8. – C. 75 – 87.
6. Печарський А. Персоніфікація душевного апокаліпсису в українській прозі перших декад ХХ ст. [Електронний ресурс] // Вісник Житомирського державного університету. Випуск 49. Філологічні науки. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/soc.../ Vip_49_26.pdf.
7. Кривенко С. Романістика Михайла Могилянського: жанрові модифікації // Слово і час. – 2000. – №11. – С.37-44.
8. Бойко Л. Лицар правди і добра: Вступна стаття / Л.Бойко // Антоненко-Давидович Б. Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки. – К.: Наукова думка, 1989. – С. 5-32.
9. Хом`як Т. Психологізм дій і вчинків антигероя Кості Горобенка через портрет, пейзаж та назву повісті Б.Антоненка-Давидовича «Смерть» / Т.Хом`як, А.Дмитренко // Вісник Запорізького національного університету: Зб. наук. ст. Серія: Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – № 3. – С. 147-150
10. Журба С. Від класичної традиції до модерного роману: „Чорне озеро” В.Гжицького // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Збірник наукових праць. – Вип. 25 / Відпов. ред А.В.Козлов. – К.: Акцент, 2006. – С. 161-170.
11. Журба С. „Я нічого не пропоную, я лише викладаю”: авторська інтенція у романі „Честь” М.Могилянського // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. – Вип. 11: Творчість Івана Чендея в загальноукраїнському літературному контексті. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2007. – С.91-95.
Практичне заняття № 21
Тема. Українська експериментальна проза
План
1. Заперечення авангардистами літературної традиції через відштовхування від неї до пародійного обігравання складових поетики класичної прози: Гео Шкурупій, Л. Скрипник, А. Любченко, А. Чужий, Майк Йогансен
2. Футуристичний експериментальний роман 20-х рр.: Гео Шкурупій «Жанна-батальйонерка», «Двері в день».
3. Ігрові поля в експериментальному романі М. Йогансена «Подорож ученого доктора Леонардо та його майбутньої коханки прекрасної Альчести в Слобожанську Швейцарію».
Література
1. Ільницький О. Український футуризм (1914 – 1930) / Пер. з англ. Р.Тхорук. – Львів: Літопис, 2003. – 456 с.
2. Боярчук О.М. Між реальністю і грою (ігровий аспект в “експериментальній” прозі 20-х рр. ХХ ст.) // Літературознавчі обрії: Праці молодих учених України (Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України). – 2002. – Вип. 3. – С.83-89.
3. Журенко О. Ігрові поля в експериментальному романі М.Йогансена “Подорож ученого доктора Леонардо…”// Літературознавчі обрії: Праці молодих учених України. - К.: Ін-т літ. ім. Т.Г.Шевченка НАН України, 2002.- Вип.3.- С.106-110.
4. Капленко О. М. Наратив як модель світу: структурна побудова і проекція на художній текст // Слово і час. – 2003. – № 11. – С. 10-16
5. Бернадська Н.І. Український роман: теоретичні проблеми і жанрова еволюція. – К.: Академвидав, 2004. – 348 с.
6. Журба С. Гра як засіб інтенції автора і персонажів у романі „Жанна-батальйонерка” Гео Шкурупія // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Збірник наукових праць. – Вип. 24. Ч. 2 / Відпов. ред А.В.Козлов. – К.: Акцент, 2006. – С. 161-170.
7. Український авангардний роман: тексти та їх інтерпретація / упорядник: Оксана Філатова. – Миколаїв: Іліон, 2011. – 328 с.
8. Журба С. Авангардний роман: ігрові прийоми організації текстового простору // Актуальні проблеми української літератури і фольклору: наук. зб. – Випуск 17 / редкол.: В. А. Просалова (відп. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2012. – С. 26-34.
9. Філатова О. Український роман 20–30-х років ХХ століття: типологія авторської свідомості: монографія. — Миколаїв: Іліон, 2010. — 485 с.
Практичне заняття № 22-23.
Тема: Драматургія Миколи Куліша
План
1. Традиції й новаторство драматургії М.Куліша.
2. Зіткнення руйнівних сил: революційний фанатизм та голод у п’єсі «97».
3. Екзистенційний зміст трагікомедії «Народний Малахій»: утопічне вдосконалення природи людини. Поєднання в образі Малахія фанатика „негайного соціалізму” і Дон Кіхота від гуманізму.
4. Трагікомедія «Мина Мазайло» – філологічна та національна проблема. Втілення в образі головного героя комплексу української меншовартості. Перегук із комедією „Міщанин-шляхтич” Мольєра.
5. Своєрідність композиції і характери в драмі «Патетична соната». Образ України.
6. Поетика експресіонізму, вертепний характер драми „Маклена Граса”.
Література
1. Кузякіна Н. П’єси Миколи Куліша. – К., 1970. – 343 с.
2. Кузякіна Н. Драматург Микола Куліш. - К., 1962
3. Танюк Л. До проблеми української «пророчої» п’єси // Сучасність.- 1992- №2
4. Працьовитий В. Українська драматургія 20-30-х років ХХ століття. Жанрова модифікація. – Львів, 2001.
5. Залеська-Онишкевич Л. Роль великодня у «Патетичній сонаті» М.Куліша // СіЧ. - 1991.- №9
6. Зубрицька М. Новаторський характер драматургії // Сучасність. - 1992.- №12
7. Семенчук І. Горе-реформатор, або Малахій Стаканчик зблизька // Вітчизна. - 1993- № 7-8
8. Шевчук О. До проблеми “суспільство і особистість” у творчості Миколи Куліша // Дивослово. – 1994. - №5-6.
9. Колісник С. Відновлення шедевра (“Мина Мазайло”) // Дивослово. – 1997. – №1
10. Голобородько Я. “Патетична соната” України: художні версії Миколи Куліша // Вітчизна. – 1998. - №1-2. – С. 143-147.
11. Голобородько Я. Художня своєрідність комедії “Мина Мазайло” // Усе для школи. Українська література 11 клас. – Вип. 11. – К., 2001. – С.19-23.
12. Шерех Ю. Шоста симфонія Миколи Куліша // Шерех Ю. Друга черга. – Б.м.: Сучасність, 1978. – С. 68-82.
13. Панченко В. Арки і шибениці драматургії М.Куліша // Панченко В. Урок літератури. – Кіровоград, 2000. – С. 55-84.
14. Голобородько Я. Микола Куліш: людина, аналітик, митець // Українська мова та література в середніх школах, гімназіях…. – 2002. - №5. – С.184-193.
15. Голобородько Я. М.Куліш: драматизм долі і характеристика творчості // Усе для школи. Українська література 11 клас. – Вип 11. – К., 2001. – С. 4-18.
16. Матющенко А. Розмова людини з самим собою про зраду і смерть (“Маклена Граса” і “Патетична соната” М.Куліша: аспект внутрішньої колізії героя) // Дивослово. – 2004. - №10. – С. 24-30.
17. Шаповал М. Інтертекст у світлі рампи: між текстові та міжсуб’єктні реляції української драми. – К.: Автограф, 2009. – 352 с.
18. Кузякіна Н. Автопортрет, інтерв’ю, статті з історії і теорії драми…/ Упорядн., вступ. стаття В.П.Саєнко. – Дрогобич: Відродження, 2010. – 574 с.
Завдання:
1. Роль театру Л.Курбаса у постановці п’єс М.Куліша.
2. Законспектувати статті: Залеська-Онишкевич Л. Куліш і Брехт: самоспостереження героя та самоспостереження автора // Сучасність. – 1992. - №1.
Кореневич М. Маска справжня і уявна (Гротескність драматургії М.Куліша) // СіЧ. – 2000. - №11. – С. 32-36
Практичне заняття № 24.
Тема: Драматичний доробок І.Кочерги
План
1. Новаторське продовження традицій класики І.Кочергою (І.Франко, Леся Українка).
2. Художнє втілення ідеї національної незалежності. Мотиви самопожертви в ім’я волі і кохання в п’єсі „Свіччине весілля”. Образи Свічки і Меланки.
3. Час написання, актуальність звучання твору на історичну тему, проблематика, історична основа п’єси „Ярослав Мудрий” і її художнє втілення І.Кочергою.
4. Жанрова своєрідність, розвиток сюжету. Єдність епічного, ліричного, романтичного, психологічного як умови розвитку ідеї у п’єсі „Ярослав Мудрий”.
Література
1. Працьовитий В. Українська драматургія 20-30-х років ХХ століття. Жанрова модифікація. – Львів, 2001.
2. Працьовитий В. Українська історична драма. – Львів, 2002.
3. Семенюк Г.Ф. Українська драматургія 20-х років. – К.: Проза, 1993.
4. Голубєва З. І Кочерга. Літературний портрет. – К., 1983.
5. Дем’янівська Л. Українська драматична поема. Проблематика, жанрова специфіка. – К., 1984.
6. Кузякіна Н. Драматург І.Кочерга. – К., 1968.
7. Шаповал М. Інтертекст у світлі рампи: міжтекстові та міжсуб’єктні реляції української драми. – К.: Автограф, 2009. – 352 с.
8. Кузякіна Н. Автопортрет, інтерв’ю, статті з історії і теорії драми…/ Упорядн., вступ. стаття В. П. Саєнко. – Дрогобич: Відродження, 2010. – 574 с.
Завдання:
1. Вплив західноєвропейської літератури (Гофмана, Метерлінка, Гейне) на пошуки стилю І.Кочерги.
Практичне заняття № 25
Тема. Модульний контроль
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Літературний процес 20-30-х рр. Стильове та жанрове розмаїття поезії, прози та драматургії.
2. Літературно-мистецьке життя поч. ХХ ст. Літературні угрупування, організації, їх ідейно-естетичні платформи.
3. Особливості розвитку періодики 20-30-х рр.: газети, журнали, альманахи.
4. Літературна дискусія 1925-1928 рр.: хід та етапи розвитку.
5. Роль М.Хвильового у літературній дискусії. Цикл памфлетів «Камо грядеши?», «Думки проти течії».
6. Поетична творчість поетів-«неокласиків». Продовження традицій античності. Сонет як основна форма поезії неокласиків.
7. Особливості розвитку української пожовтневої прози. Експериментальний модерний роман: заперечення традиції, пародіювання, обігрування поетики класичної прози.
8. Стильове розмаїття української прози 20-30-х років: імпресіонізм, неореалізм, неоромантизм, експресіонізм, екзистенціалізм.
9. Особливості розвитку української поезії 20-30-х років ХХ ст.
10. Жанрово-стильове багатство ліричних творів.
11. Загальна характеристика розвитку театру та драматургії у перші післяреволюційні роки.
12. Театр Леся Курбаса.
13. Література 30-х років. Початок сталінського терору. Творчість П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри цього періоду.
14. Ідейно-художня своєрідність і новаторство М.Куліша у жанрі трагікомедії. Співпраця з театром Леся Курбаса.
15. Художньо-естетичні шукання українських драматургів у галузі проблематики, жанрів, стилів (М.Куліш, С.Черкасенко, М.Ірчан, Я.Мамонтов, І.Кочерга).
16. Емігрантська література. «Празька поетична школа» її місце в історії української літератури поч. ХХ ст.
17. Особливості розвитку західноукраїнської поезії 20-30-х рр. Літературні угрупування та організації.
18. Поезія П.Тичини поч. ХХ ст. Синтез символізму, імпресіонізму з традиціями національно-образного мистецтва у збірці «Сонячні кларнети».
19. В.Стус про творчість П.Тичини.
20. Трагічне передчуття терору, національна проблематика ранньої лірики П.Тичини («Золотий гомін», «Одчиняйте двері», «Пам’яті тридцяти»).
21. Ідейно-художнє навантаження, ліричний герой збірки П.Тичини «Замість сонетів і октав».
22. Складність авторської позиції у поезіях збірки «Плуг» П.Тичини.
23. Збереження класичних традицій у поезіях М.Рильського. Розвиток поетом жанру сонету.
24. Людина і природа у поезії М.Рильського. Медитативна лірика митця.
25. В.Сосюра як неоромантик. Інтимна лірика поета.
26. Своєрідність психологічного підґрунтя, суворість зображуваної реальності у поемі «Червона зима» В.Сосюри.
27. Національна проблема, образи поеми «Мазепа» В.Сосюри.
28. Національні, фольклорні, дохристиянські, міфологічні мотиви у поезії Б.-І.Антонича.
29. Авангардна поезія. Художні шукання М.Семенка як яскравого представника футуризму.
30. Поетичний світ лірики Є.Плужника, В.Свідзинського.
31. Розвиток жанру поеми в українській літературі. Поеми М.Бажана
32. Стиль, проблематика, образи новел М.Хвильового «Арабески», «Синій листопад», «Кіт у чоботях».
33. Проблема революції та громадянської війни, «загірної комуни», роздвоєння особистості у новелах М.Хвильового «Я(Романтика)», «Мати».
34. Антиміщанський пафос сатиричних творів «Свиня», «Пудель», «Іван Іванович» М.Хвильового.
35. Тип «зайвої людини», образи повісті М.Хвильового «Санаторійна зона», роману «Вальдшнепи».
36. Проблема голоду в оповіданнях В.Підмогильного «Проблема хліба», «Собака».
37. Екзистенційні проблеми у романі В.Підмогильного «Місто».
38. Образ Степана Радченка - тип мопассанівського «любого друга» у романі В.Підмогильного «Місто».
39. Своєрідність народнопоетичної традиції, структура, образи, символіка роману «Чотири шаблі» Ю.Яновського.
40. Національна проблема, проблема роду у романах Ю.Яновського.
41. Ідейно-художнє навантаження, образна система роману «Вершники» Ю.Яновського.
42. Своєрідність побудови роману «Вершники» Ю.Яновського.
43. Три драми українського селянства у новелістиці Г.Косинки («На буряки», «В житах», «Політика», «Анкета»).
44. Тема України (степової Еллади), історіософська концепція у поезії Є.Маланюка.
45. Своєрідність композиції, жанр п’єси М.Куліша «Патетична соната». Ідейно-художнє навантаження, образи.
46. Трагедія українського села, тема голоду, проблематика п’єси М.Куліша «97». Образ Мусія Копистки.
47. Екзистенційний зміст трагікомедії «Народний Малахій»: утопічне вдосконалення природи людини. Абсурд як прийом розвінчання міфу.
48. Філологічна та національна проблеми, образи комедії «Мина Мазайло» М.Куліша.
49. Образ України у драмі «Патетична соната» М. Куліша.
50. Майстерність композиції, своєрідність поетики твору на історичну тему. П’єса І.Кочерги «Ярослав Мудрий».
51. Особливості художнього втілення ідеї національної незалежності, мотиви самопожертви в ім’я волі і кохання у п’єсі «Свіччине весілля» І.Кочерги.
52. Література «розстріляного Відродження» в оцінці критики 20-х р. і сучасних дослідників.
Дата публикования: 2015-03-26; Прочитано: 3344 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
