Перші державні утворення в Північному Причорномор'ї та Криму

(1500-700 pp. до н. е.). Вони вже мали укріплені

городища, вели табунне господарство, що давало змогу органі­зувати кінноту, у боях застосовували залізну зброю.

Модуль 1. Стародавня і середньовічна історія України

Кіммерійці першими на території України освоїли техноло­гію залізного виробництва з болотяних руд і металообробку, що суттєво покращило їхню озброєність. їх можна класифікувати як міжплемінний союз на чолі з вождями-зверхниками. Основ­ними заняттями кіммерійців були військові походи, відгук про які дійшов і до наших часів, оскільки мовами деяких народів Кавказу «кіммерієць» означає «велетень», «могутній», що свід­чить про те, який вплив справляли їхні напади. Кіммерійці ви­готовляли найкращі як на той час мечі та кинджали.

Починаючи з І тисячоліття до н. є. на південному узбережжі й у горах Криму оселилися племена таврів. «Тавр»

слово грецького походження, можливо пов'язане з на-

звою місцевості, що дала ім'я племенам, які жили на ній (так нази­валася гірська система на півдні Малої Азії). Херсонесом Таврій­ським — «півостровом таврів» — називали Крим античні греки.

Більшість таврських поселень було сконцентровано на пів­денному березі Кримського півострова — морському узбережжі від мису Айя до Феодосії. Таври жили компактними сімейними громадами, які спільно вели господарство, у поселеннях, розта­шованих у долинах і передгір'ях біля води, і важкодоступних, добре укріплених гірських притулках, зроблених з каменів. Основними заняттями гірських таврів були полювання й від-гінне скотарство — сезонні перекочівлі з чередами з долин на яйли (пасовища) і назад. Череди таврів складалися з овець, кіз, корів і волів. Таври, що населяли передгірні райони й долини, займалися мотичним землеробством і рибальством, ткацтвом і прядінням, литтям із бронзи.

у релігії таври успадкували від матріархату божество Діву,
що персоніфікувала родючість. їй приносили людські жертви.
Храм Діви стояв на мисі Партеніт в Аюдагу. Рабства в таврів
не було.

у столітті в античних джерелах таврів стали називати «тав-
роскіфами». З переміщенням наприкінці III ст. до н. є. центру
скіфської держави з Північного Причорномор'я в Крим і по­
силенням його могутності почалася мирна асиміляція таврів
і скіфів. Таври як окремий народ існували до IV ст. Від племені
таврів походить друга назва Криму — Тавріда.