Етап 2 – Проведення експрес-аудит балансу підприємства

Згідно з пунктом 3 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» (далі П(С)БО №2 [5]), баланс – це звіт про майновий стан суб’єкта господарювання, що відображає на відповідну дату його активи, зобов’язання та власний капітал.

Підсумок активу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу, тобто сумі по пасиву балансу.

Слід перевірити, чи відповідає назва, угрупування і зміст статей (тобто елементів фінансового звіту) критеріям П(С)БО. Згідно з ними, в активі статті об’єднані у три розділи, в пасиві – у п’ять розділів (див. таблицю 5.7). Згортання статей активу та зобов’язань не допускається, окрім випадків, передбачених відповідними стандартами.

Таблиця 5.7 – Склад статей активу і пасиву балансу згідно з П(С)БО 2 [5]

Баланс (форма №1)
Актив	Пасив
І Необоротні активи (рахунки 10-19)	І Власний капітал (рахунки 40-46)
ІІ Оборотні активи (рахунки 20-38)	ІІ Забезпечення наступних витрат і платежів (рахунки 47-49)
ІІІ Витрати майбутніх періодів (рахунок 39)	ІІІ Довгострокові зобов’язання (рахунки 50-55)
	ІV Поточні зобов’язання (рахунки 60-68)
	V Доходи майбутніх періодів (рахунок 69)
Актив = Власний капітал + Зобов’язання
Актив = Пасив

Після арифметичної перевірки правильності сум за розділами активу і пасиву, а також підсумків активу і пасиву, на підставі перевіреної форми №1 та діючих методик, що наведені в списку рекомендованої літератури, з обґрунтуванням їх вибору, виконуються розрахунки та аналізуються структури активу і пасиву бухгалтерського балансу, тобто визначаються питома вага кожної статті в загальній сумі активу та пасиву і зміни в структурі балансу.

Результати розрахунків узагальнюються в аналітичну таблицю. При оформленні цих таблиць слід додержуватися вимог до них [18].

Далі аналізується динаміка засобів та джерел їх надходження, розраховуються темпи зростання, абсолютне та відносне відхилення. Результати узагальнюються складанням аналітичної таблиці, перевіряється правильність розрахунків та усунення помилок, якщо вони були.

На підставі оцінки стану та зміни структури в динаміці виявляються проблемні статті балансу суб’єкта господарювання, які підлягають детальному

вивченню у поглибленому аудиті.

Для аудиторської оцінки ліквідності балансу доцільно скласти так званий ліквідний баланс.

Аудиторська оцінка, зроблена на підставі ліквідного балансу, що відображає реальну вартість майна суб’єкта господарювання, дозволяє виявити потенційні можливості клієнта.

Пропонується провести перегрупування статей балансу в нову форму, яка допомагає досить швидко оцінити платоспроможність підприємства і ліквідність балансу.

У ліквідному балансі збережена та ж структура, що і в звітному (в лівій частині активи - засоби виробництва, а в правій – джерела фінансування). Різниця лише в тому, що активи балансу групуються по рівню їх ліквідності, а зобов’язання – по мірі терміновості їх виконання. Форма ліквідного балансу наведена в таблиці 5.8.

Таблиця 5.8 – Ліквідний баланс

Актив

Пасив

1. Швидколіквідні цінності: - грошові кошти; - короткострокові фінансові вкладення 2. Активи середньої терміновості реалізації: - розрахунки з дебіторами; - інші оборотні активи 3. Активи повільної терміновості реалізації: - запаси; - готова продукція; - товари 4. Активи тривалої терміновості реалізації: - залишкова вартість основних коштів; - капітальні вкладення; - нематеріальні активи; - довгострокові фінансові вкладення

1. Пасиви короткострокові: - короткострокові кредити банків і інші позикові кошти; 2. Пасиви середньої терміновості: - розрахунки з кредиторами; - інші короткострокові пасиви   3. Пасиви довгострокові: - довгострокові кредити банків і інші позикові кошти     4. Пасиви постійні: - додатковий вкладений капітал; - резервний капітал; - нерозподілений прибуток та ін.

Як видно з таблиці 5.8, аналітичне угрупування показників активу у ліквідному балансі виконується в такій послідовності: швидколіквідні (грошові кошти: у касі, на розрахунковому рахунку, на валютному рахунку, інші обігові активи); активи середньої терміновості реалізації (відвантажені товари, термін сплати за які не настав; розрахунки з бюджетом, дебіторами, інші обігові активи); активи повільної терміновості реалізації (виробничі запаси, готова продукція, малоцінні швидкозношувальні предмети, незавершене виробництво); важкореалізуємі активи тривалої терміновості реалізації або неліквідні (залишкова вартість основних засобів, довгострокові фінансові вкладення, нематеріальні активи, інші поза оборотні активи).

Угрупування показників пасиву у ліквідному балансі виконується у такій послідовності: термінові (розрахунки з кредиторами, з бюджетом, зі страхування, з оплати праці робітників, інші залучені засоби); короткострокові (короткострокові кредити банків; за товари, роботи та послуги, строк оплати з яких не наступив); пасиви середньої терміновості (розрахунки з кредиторами середньострокові); довгострокові пасиви (довгострокові кредити банків, інші залучені засоби); постійні пасиви (резервний капітал, статутний капітал, нерозподілений прибуток та ін.).

Друга особливість ліквідного балансу полягає в тому, що звітний баланс звільняється від ряду статей бухгалтерського обліку:

- від регулюючих рахунків (таких як 131 «Знос основних засобів», 132 «Знос МШП», 28 «Товари», 441 «Нерозподілений прибуток»);

- від активно-пасивних рахунків, підсумкове значення яких відображене одночасно по активу і пасиву.

У побудованому ліквідному балансі по даних рахунках запис проводиться з урахуванням їх різниць, а отриманий результат записується в ліву або праву частину балансу, в залежності від знака.

Таким чином, отриманий ліквідний баланс відображає істинну вартість майна без порушень структури самого балансу, що дозволяє більш точно оцінити потенційні можливості підприємства.

Доцільно ліквідний баланс та результати його аналітичної оцінки (структури, динаміки) надати в аналітичній таблиці. На підставі наведених в ній даних зробити висновки щодо реальності вартості майна, що знаходиться в розпорядженні суб’єкта господарювання, його складових і структури. Слід вказати питому вагу мобільних (оборотних) і іммобілізованих (позаоборотних) засобів у складі майна.

Оцінка джерел формування майна надається по складу і структурі пасиву балансу; особливу увагу слід приділити структурі позикових засобів.

Після перевірки аналітичних розрахунків треба зробити висновки, з яких джерел надходили нові основні засоби та в які активи вони були вкладені. Доцільними є співвідношення 40% основних і 60% оборотних засобів; 50% і 50% - співвідношення власного і позиченого капіталу[20].

Завершується експрес-аудит балансу характеристикою особливостей балансу конкретного суб’єкта господарювання та виявлення проблемних статей балансу на підставі оцінки динаміки вартості та структури майна суб’єкта господарювання та джерел його надходження.