В) загальне природокористування;

г) спеціальне природокористування.

2. Об’єкти та суб’єкти права природокористування:

а) об’єкти права природокористування;

б) суб’єкти права природокористування. Екологічна правоздатність суб’єктів права природокористування.

3. Виникнення та припинення права спеціального природокористування:

а) виникнення права спеціального природокористування;

б) припинення права спеціального природокористування.

Опорні поняття теми: Поняття та ознаки права природокористування. Принципи права природокористування. Види права природокористування. Підстави виникнення права природокористування. Зміст права природокористування. Суб’єкти права природокористування. Права та обов’язки суб’єктів права природокористування. Поняття та класифікація об’єктів права природокористування. Підстави та умови припинення, призупинення та зміни права природокористування. Захист права природокористування.

Методичні рекомендації:

Під час самостійної роботи студент повинен ознайомитися з рекомендованою літературою і нормативним матеріалом. Для розгляду питання про фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання природних ресурсів необхідно розглянути відповідні положення природоресурсних кодексів і законів. Особливу увагу належить приділити аналізу ст.38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

При вивченні цієї теми необхідно звернути увагу на наступне: право природокористування як комплексний правовий інститут поділяється на види, що відповідно до норм екологічного законодавства здійснюється за різними класифікаційними ознаками: за типом природного об'єкта (право землекористування; право водокористування; тощо); за поширеністю і правовими підставами виникнення (право загального та право спеціального природокористування); за способами виникнення право природокористування поділяється на первинне і вторинне. Існує поділ права природокористування на види і за іншими класифікаційними критеріями

Об’єкти права природокористування – конкретні, індивідуально визначені та юридично відособлені природні ресурси (об’єкти, їх частини або властивості), які закріплюються на праві користування за конкретними фізичними або юридичними особами.В залежності від виду природокористування об’єкти права природокористування можуть поділятися на об’єкти права загального природокористування (парки, пасовища, землі природоохоронного призначення тощо) та об’єкти права спеціального природокористування (землі сільськогосподарського призначення, землі транспорту, зв’язку тощо).

Суб’єкти права природокористування – юридичні або фізичні особи, які у встановленому законом порядку набули прав по користуванню природними ресурсами, і зобов’язані здійснювати комплекс заходів щодо їх ефективного використання, відтворення та охорони. Для характеристики суб’єктів природокористування важливе значення має з’ясування поняття екологічної правоздатності, тобто передбаченої екологічним законодавством можливості суб’єкта виступати носієм прав та обов’язків по використанню природних ресурсів.

Юридичний зміст природокористування передбачає права й обов’язки фізичних та юридичних осіб, що здійснюють як загальне так і спеціальне природокористування. Готуючись до заняття, необхідно розкрити зміст основних прав та обов’язків у галузі ефективного використання природних ресурсів, у галузі відтворення та комплексної охорони природних ресурсів, у галузі реалізації майнових і немайнових прав тощо.

Підстави виникнення права природокористування можна поділити на два види: адміністративно – правові підстави (прийняття рішень про надання природних об’єктів у власність чи користування відповідними уповноваженими органами), цивільно-правові підстави (виникнення юридичних фактів, укладання цивільно-правових договорів, тощо). Підстави припинення права природокористування передбачені у галузевих природоресурсних кодексах і законах.

Порівняльна характеристика ознак загального і спеціального природокористування
Ознака	Загальне	Спеціальне
за суб’єктом	всі без винятку громадяни України, а також іноземні та особи без громадянства, які перебувають на території України	спеціальний (як правило господарюючий) суб'єкт (фізична чи юридична особа), що використовує природні ресурси в процесі виробничої та іншої господарської діяльності
за цілями користування	задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, рекреаційних, оздоровчих, тощо) як місця, умови й середовища життя	як правило для здійснення виробничої, господарської діяльності та отримання прибутку
за підставами виникнення	гарантовано законодавством для всіх громадян	Передбачена законодавством можливість для громадян і юридичних осіб отримувати спеціальні дозволи, що видаються компетентними державними органами, власниками (користувачами) природних об'єктів
платність	безкоштовне	оплатне

Завдання для самостійної роботи:

1. Як документально оформлюється кожен вид спеціального використання природних ресурсів? Проаналізувати Цивільний кодекс, природоресурсні кодекси і закони.

2. Де закріплено фактичні критерії розмежування загального та спеціального використання природних ресурсів?

3. Де закріплені форми спеціального використання природних об’єктів?

4. Охарактеризувати процесуальний порядок зміни права природокористування.

5. Охарактеризуйте визначення та зміст еколого-правових сервітутів.

ТЕМА 4: ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ

ТА КОНТРОЛЮ У ГАЛУЗІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Питання

1. Загальна характеристика управління та контролю у галузі природокористування

2. Система та функції органів управління та контролю у галузі природокористування

а)органи загальної компетенції;

б) органи спеціальної компетенції;

3. Правове регулювання ведення природноресурсових кадастрів.

Опорні поняття теми: управління, органи загальної компетенції, органи спеціальної компетенції, органи самоврядного контролю, громадський контроль, прогнозування, природоресурсне планування, контроль, функція, стандартизація, нормування, сертифікація, ліцензування, моніторинг, природноресурсовий аудит, кадастр, природноресурсові кадастри, повноваження державних органів.

Методичні рекомендації:

Під час самостійної роботи студент повинен ознайомитися з рекомендованою літературою та нормативним матеріалом.

При вивченні цієї теми необхідно звернути увагу на те що управління в галузі використання та охорони природних ресурсів є однією з найважливіших функцій державних органів та органів місцевого самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» воно полягає у здійсненні функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Управління і контроль в галузі природокористування – це діяльність уповноважених суб’єктів (державних органів, органів місцевого самоврядування і об’єднань громадян), спрямована на забезпечення суспільних інтересів щодо використання і охорони природних ресурсів, а також дотримання і виконання державними органами, юридичними і фізичними особами вимог природоресурсного законодавства.

Готуючись до відповіді на друге питання слід звернути увагу на те що органи управління та контролю у галузі природокористування класифікують на органи загальної компетенції (уповноважені законом органидержавної виконавчої влади, що здійснюють разом із загальними повноваженнями функції забезпечення ефективного використання природних ресурсів) органи спеціальної компетенції (уповноважені законом органи що здійснюють функції забезпечення ефективного використання природних ресурсів).

Органи самоврядного контролю – це система місцевих рад, компетенція яких щодо здійснення управління і контролю в галузі використання та охорони природних ресурсів визначена в законі України «Про місцеве самоврядування в Україні». Готуючись до теми слід звернути увагу, що відповідно до статті 36 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища згідно з Положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Суть та призначення управління і контролю у галузі природокористування знаходить свій прояв у його функціях, до яких слід віднести: прогнозування, природоресурсне планування, стандартизація, нормування, сертифікація, ліцензування, моніторинг, природноресурсовий аудит.

Державні природоресурсні кадастри – це реєстри, що містять систему відомостей і документів про правовий режим тих чи інших природних ресурсів, їх розподіл між власників і користувачів, у тому числі орендарів, про якісну і вартісну характеристики природних ресурсів, дані щодо реєстрації права власності та права користування природними ресурсами та договорами на їх оренду, обліку кількості та якості природних ресурсів тощо. Єдиного кадастру всіх природних ресурсів не існує, тому за кожним із видів природних ресурсів ведеться окремий кадастр.

Завдання для самостійної роботи:

1. Охарактеризуйте форми участі громадськості в екологічному управлінні.

2. На підставі аналізу нормативного матеріалу проведіть розмежування повноважень місцевих державних адміністрацій і місцевих рад.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II