Суть філософських поглядів П. Юркевича

1) вважав філософські ідеї Платона та Канта найбільш продуктивними в історії філософії;

2) високо оцінював філософію Гегеля, не приймаючи його діалектики;

3) критикував однобічні, крайні філософські позиції, а саме матеріалізм - за приниження значення духовного; ідеалізм – за нехтування реальністю;

4) поза відношенням до духовного неможливою постає людська моральність;

5) роз­робив «вчення про серце», у якому виявляється певна потрійність: по-перше, серце як центр людської організації; по-друге, серце як центр духовної діяльності людини; по-третє, серце як осередок морального життя людини.

Філософські погляди П.Д. Юркевича суттєво впливали на ду­ховне становлення своїх сучасників, він викладав філософію в Київській духовній академії, а з 1863 р. – у Московському університеті, де очолював кафедру філософії. За життя філософа були надруковані 12 його праць, серед них: "Ідея", "Серце та його значення в духов­ному житті людини, згідно з вченням Слова Божого", "Матеріалізм і завдання філософії" та ін.

Як Г. Сковорода і П. Юркевич, «філософію серця» розвинув письменник та історик Пантелеймон Куліш (1819-1897 рр.), але велику увагу він приділяє зв’язку людини з природою і землею, які дозволяють зберегти індивідуальність людини.