Вопрос 14 Конструкції стрічкових фундаментів цивільних будинків

Стрічкові фундаменти. За обрисом у профілі стрічковий фун-

дамент під стіну в найпростішому випадку являє собою прямокутник.

Його ширину встановлюють набагато більше товщини стіни, передба-

чаючи з кожної сторони невеликі уступи по 50-150 мм. Однак прямо-

кутний перетин фундаменту на висоті припустимий лиш е при нев ели-

ких навантаженнях на фундамент і досить високій несучій здатності

ґрунту.

За способом влаштування стрічкові фундаменти бувають моно-

літні й збірні.

Монолітні фундаменти влаштовують бутові, бутобетонні, бе-

тонні й залізобетонні (рис.4.3). Ширина бутових фундаментів повинна

бути не менше 0,6 м для кладки з рваного буту і 0,5 м – з бутової пли-

ти. Висота ступенів у бутових фундаментах складає звичайно близько

0,5 м, ширина – від 0,15 до 0,25 м.

Влаштування монолітних бутобетонних, бетонних і залізобе-

тонних фундаментів вимагає проведення опалубних робіт. Кладку бу-

тових фундаментів роблять на складному чи цементному розчині з

обов'язковою перев'язкою (розбіжністю) в ертик альних швів (проміж-29

ків між каменями, заповнюв аних розчином).

Монолітні буто-

ві фундаменти не від-

повідають вимогам

сучасного будівницт-

ва, для їхнього влаш-

тування важко механі-

зувати роботи. Бутові

й бутобетонні фунда-

менти є дуже трудомі-

сткими при зведенні.

тому їх застосовують в

основному в районах,

де бутовий к амінь є

місцевим матеріалом.

Рис.4.3. Стрічковімонолітніфу ндаменти

під цегельну стіну:

а – бу товийфу ндамент; б – бутобетонний.

Більшефективними є бетонні й залізобетонні фундаменти зі збі-

рних елементів заводського виготовлення (рис.4.4), які у даний час

мають найбільше поширення. При їхньому влаштуванні трудові витра-

ти на будівництво зменшуються вдвічі. Їх можна зводити й у зимових

умовах без обігріву.

Збірні стрічкові фундаменти під стіни складаються з фундамен-

тних блоків-подушок і стінових фундаментних блоків. Фундаментні

подушки укладають безпосередньо на основу при піщаних ґрунтах чи

на піщану підготовку товщиною 100-150 мм, яка повинна бути ретель-

но утрамбована.

Фундаментні бетонні блоки укладають на розчині з обов'язко-

вою перев'язкою вертик альних швів, товщина яких приймається рів-

ною 20 мм (рис.4.5). Вертикальні колодязі, що утворюються торцями

блоків, ретельно заповнюють розчином. Зв'язок між блоками поздовж-

ніх і кутових стін забезпечується перев'язкою блоків і закладкою в го-

ризонтальні шви арматурних сіток зі сталі діаметром 6-10 мм.

Блок-подушки виготовляють товщиною 300 і 400 мм і шириною

від 1000 до 2800 мм, а блок-стінки – шириною 300,400, 500 і 600 мм,

висотою 580 і довжиною 780 і 2380 мм.

При будівництві великопанельних будинків і будинків з об'єм-

них блоків застосовують фундамент, що складається із залізобетонної

плити товщиною 300 мм і довжиною 3,5 м і встановлених на них пане-

лей, що представляють собою наскрізні безроскосні залізобетонні фо-

рми товщиною 240 мм і висотою, рівною висоті підвального примі-

щення. З'єднуються між собою за допомогою зварювання закладних

деталей. Якщо необхідно забезпечити незалежне осідання двох суміжних

ділянок будинку, то при влаштуванні збірних фундаментів блоки укла-

дають так, щоб вертикальні шви збігалися.

У місцях пропуску, різних трубопроводів (водопроводу, каналі-

зації та ін.) у монолітних фундаментах заздалегідь передбачаються

відповідні отвори, а в збірних між блоками – необхідні зазори з насту-

пним їхнім закладенням.