ХРОМОСОМА 17

В мозку ембріона нервові клітини утворюють значно складнішу мережу взаємозв'язків, багато яких розривається і зникає з дорослішанням.

У грудних дітей нервові клітини гинуть в мозку з неймовірною швидкістю. Але це не результат хвороби, а спосіб розвитку мозку.

Якби клітини не гинули, ми б не могли думати (М. Рідлі, 2009).

У всіх тканинах організму щодня з'являються бунтівні клітини, що довільно діляться. Якщо організм не зможе їх зупинити, виникає ракова пухлина.

Найвідоміший ген клітинного суїциду, про який написано безліч статей, починаючи з того дня, коли він був виявлений в 1979 році, — це ген ТР53, що лежить на короткому плечі хромосоми 17.

Як тільки стало можливим секвенування (прочитання) геномів організмів, вчені дізналися, що відомий вірус саркоми Роуса несе в собі особливий ген, названий src, який відповідає за онкологічне перетворення клітин. Це нормальний ген будь-якого організму — курячого, мишачого і нашого з вами, — який шкідливий вірус саркоми Роуса просто стягнув у одного зі своїх господарів.

У клітках також є гени, роль яких полягає в знищенні клітин, що швидко діляться. Перші такі гени були виявлені в середині 1980-х років Генрі Харрісом (Henry Harris) з Оксфорда, і їм було присвоєно ім'я пухлинних супресорів. Їх дія протилежна активності онкогенів. Ген ТР53 вперше був виявлений Девідом Лейном. Його роль полягає в придушені ракових клітин.

Мутація в гені ТР53 — одна з необхідних умов летального раку. В 55% випадків онкозахворювань у ракових клітинах присутній дефект цього гена, а при раці легенів мутація виявляється більш ніж в 90% випадків. У людей з природженим дефектом гена ТР53 хоча б на одній хромосомі вірогідність виникнення онкологічних захворювань в юному віці сягає 95%.

Ген складається з 1 179 «букв» і кодує досить простий білок р53, який надто швидко руйнується в клітині іншими білками й «живе» в середньому не більше 20 хвилин. Ще одним сигналом, активізуючим білок р53, є недостатність кисню в клітині, що характерне для ракової пухлини. Цілий напрямок в розробці ліків від раку присвячено пошуку речовин, які блокують процес ангіогенеза — утворення нових кровоносних судин у раковій пухлині.

Друга із хромосом групи Е — субметацентрична маленька хромосома. Опи­сано рідкісні випадки часткових моносомій і трисомій довгих та коротких пле­чей хромосоми 17, а також кільцевих хромосом.

Моносомія 17р

Аномалія описана Smіth зі співавт.,1982,1986; Dobyns із співавт.,1983; Hamіll співават.,1988 у вигляді del(17)(p11-13→pter).

Характеристика фенотипу

Череп: брахіцефалія, краніосиностоз.

Лице: широке, гіпоплазія середньої частини лиця.

Ніс: широке перенісся.

Кінцівки: короткі руки.

Вади внутрішніх органів: лісенцефалія, гіпоплазія мозолистого тіла, вади серця.

Психіка: розумова відсталість, гіперактивна поведінка.

Моносомія 17q

Описані рідкісні випадки стосуються або виявлених збалансованих пере­будов каріотипу за участі 17q або картирування проколагена типу 1 на ділянці del(17)(17q21→qter)(Palutke зі співавт.,1976; Huerre із співавт.,1982). Фенотипічні дані: множинні вроджені аномалії, виражена розумова відсталість.

Кільцева хромосома 17

Аномалію описано у вигляді r(17)(р13 і р25) Оnо із співавт., 1974; Сhundley із співавт., 1982.

Характеристика фенотипу

Лице: дисморфії.

Шкіра: множинні плями кольору кави з молоком.

Хребет: високий зріст.

Кінцівки: синдактилія пальців стоп.

Геніталії: аномалії.

Психіка: затримка психомоторного розвитку.

Рис. 42. Хромосома 17 (за В.П. Пузирьовим, 2001)

Трисомія 17р

Аномалія описана у виді trі(17)(p13→pter) (Feldman із співавт.,1982; Rethore із співавт.,1983; Magenіs із співавт.,1986). У дітей відзначається пренатальна гіпоплазія, затримка фізичного розвитку.

Характеристика фенотипу

Череп: чоло, що виступає.

Очі: антимонголоїдний розріз очних щілин.

Ніс: маленький, спинка широка.

Рот: мікростомія, високе піднебіння.

Шкіра: гірсутизм.

Шия: складчаста.

Кінцівки: відставлені перші пальці кистей.

Геніталії: крипторхізм, гіпоплазія калитки.

Вади розвитку внутрішніх органів: вроджені пороки серця.

Рідко спостерігають: помутніння рогівки, мікрофтальм, мікрокорнеа, атрофію райдужки, глаукоми; гідроцефалію, аріненцефалію, аплазію мозолистого тіла.

Психіка: затримка психомоторного розвитку.

Трисомія 17q

Описана у вигляді trі(17;q21-23-24→qter) Turleauet із співавт.,1979; Orye,van Bever,1985, Shіmіzuіз співавт.,1988. У дітей відзначається помірна пренатальна гіпотонія.

Характеристика фенотипу

Череп: мікроцефалія; чоло, що виступає; вдавлення черепа в ділянці скронь.

Очі: мікрофтальм, колобома райдужки.

Ніс: плоска спинка носа.

Вуха: деформовані, ротовані дозаду вушні раковини.

Рот: розколина піднебіння, що заходить на верхню губу з опущеними кутами.

Шия: коротка, складчаста.

Кінцівки: укорочені за рахунок проксимальних відділів кінцівки, синдак­тилія стоп, підвищена гнучкість суглобів, плоскостопість, клишоногість, по­лідактилія.

Геніталії: крипторхізм, атрезія піхви.

Вади внутрішніх органів: омфалоцелє, мегаколон, вади серця, кістозна дисплазія нирок, гідронефроз, внутрішня гідроцефалія і гіпоплазія мозку, мікрополігірія, вада Денді—Вокера, тріада ознак: внутрішня гідроцефалія, часткова або повна аплазія черв'яка мозочка, кістозне розширення IV шлуночка.